ТЕАТР ЛЯЛЬОК У «КНИЖЦІ»: ВИСТАВА ПРО ЧИНОВНИКІВ-МАРІОНЕТОК, АБО ЯК «ОСВОЮЮТЬ» ДЕРЖАВНІ МІЛЬЙОНИ У ВІННИЦІ?

Бюджетні гроші. Вінничани їх не рахують. Вони їх сплачують податками. В новинах читають, куди їх виділяють, і що їх завжди мало. Та яким чином наші гроші «освоює» влада? Невелика фінансова екскурсія від газети «Вінниччина» на прикладі одного театру

Казка про Коровія

«У майбутній глядацькій залі довелось розібрати стелю, встановити вентиляцію, також робітники вже завершують монтаж каркасу сцени.

– От вам завдання – придумати казку, як ми будували цей театр, – запропонував Валерій Коровій.

– Вас можна в цю казку? – одразу запитав директор театру.

– Звичайно, та які питання! Це навпаки велика честь, – відповів очільник ОДА».

Цей діалог прозвучав у квітні 2019 року. У «Книжці» – на місці майбутнього лялькового театру. Тоді влада приїхала дивитися, в якому стані ремонтні роботи. Про це напише сайт Вежа.

https://vezha.vn.ua/kazka-pro-pereyizd-yakym-bude-nove-prymishhennya-teatru-lyalok-u-vinnytsi-fotoreportazh/?fbclid=IwAR3jwdsV9ZXm-E0IuKGVW3ewlYPc9tpTazrVACJx5yaWu_guwBd_iWagA2w

От тільки це була не прелюдія «казки». Початок її писали років двадцять тому.

Перформанс в облраді на гроші не діє

«Донедавна це був єдиний театр в Україні без свого приміщення». Цю тезу люблять повторювати. От тільки, по суті, в «Книжці» теж воно не їхнє – теж платять за оренду. Раніше – місту, а тепер – області. Із 1993 року «ляльковий» жив на 300 кв. метрах у житловому будинку по вулиці Толстого. 

Нове приміщення «ляльковий» шукав давно. Один з варіантів – біля Палацу школярів по Хмельницькому шосе, другий – у приміщенні синагоги по вул. Соборній. Ідею створення дитячого центру, де міг би розміститися театр, свого часу не підтримали ні театрали, ні турецький інвестор. Так само «не зрослось» і щодо переїзду до Літнього театру – в Центральному парку Вінниці. У 2013 році за часів мера Володимира Гройсмана інвестор «Наша ряба» почав будівництво шестиповерхової будівлі на місці колишнього центру гідрометеорології, з яких три поверхи були призначені театру ляльок. Але знову не те. Офіційна причина – непорозуміння між місцевою та обласною владою. Ніби то питання виникли у будівництві парковки для шкільних автобусів та автомобілів. Частину землі потрібно було забрати у “автобази” – в обласної комунальної власності. 

У березні 2017 року на зaсідaнні сесії облради депутaти підтримaли з доповненням проєкт рішення «Про схвaлення Меморaндуму про співпрaцю між Вінницькою облaсною рaдою, Вінницькою облaсною держaвною aдмі-ністрaцією тa Вінницькою міською рaдою» стосовно введення в експлуaтaцію нового приміщення Вінницького облaсного aкaдеміч-ного теaтру ляльок «Золотий ключик». Відповідно до окремих пунктів Меморaндуму, земельнa ділянкa площею 0,0492 гa по вул. Констaнтиновичa, 45 в м. Вінниці, якa є прилеглою до об’єкта, підлягaє блaгоустрою нa умовaх, передбaчених цим документом. Задля підтримки нового приміщення для лялькового театру у залі облради перед голосуванням актори влаштували справжній перформанс. На середину сесійної зали винесли темно-зелену сцену. Лялька у мікрофон просить депутатів проголосувати за виділення для театру п’яти соток землі. 

Та коли рахують гроші, перформанс не діє – ні на «Нашу рябу», ні на владу… У коментарях влади це красиво звучало, що «ми не повинні при вирішенні проблеми театру ляльок бути заручниками якихось непорозумінь тих людей, які питання земельних правовідносин ставлять вище мистецтва».

І от нарешті зав’язка «казки» про Коровія: 9 жовтня 2018 року відбулася нарада, де обговорили перенесення Вінницького академічного обласного театру ляльок «Золотий ключик» до приміщення адміністративної будівлі «Книжка».

Зекономили 2,5 млн… на проблеми

«Вартість проєкту в межах 26 млн гривень. Тендерна пропозиція, яка перемогла на Рrozorro, в межах 23,5 млн гривень. Це добре, бо на зекономлені кошти ми зможемо вирішити ряд проблем, які є поза межами проєктно-кошторисної документації. Це і благоустрій, і окремо технічне забезпечення. Хочу звернути увагу, що зараз для нас важливо профінансувати два проєкти за рахунок коштів обласного бюджету. Ми акумулювали фінансовий ресурс і визначились з пріоритетом, щоб не чекати рішення по Державному фонду регіонального розвитку і почати з зими. Це два об’єкти – ляльковий театр і відділення екстреної медичної допомоги Вінницької обласної дитячої лікарні. Завдання полягає в тому, щоб ввести їх в експлуатацію в найкоротший термін», – коментував голова Вінницької ОДА Валерій Коровій.

Це було торік у квітні. А у вересні уже було все красиво і помпезно. Звісно ж, Валерій Коровій перерізав червону стрічку. Йому дякували, так само ще голові обласної ради Анатолію Олійнику та заступниці Вінницького міського голови Галині Якубович, яким надали почесне право відкрити двері для перших відвідувачів нової домівки Вінницького академічного обласного театру ляльок.

«Глядацька зала розрахована на 213 осіб… Театрали особливо пишаються звуковим і світловим обладнанням, адже воно дасть можливість показувати сучасні вистави. На реконструкцію приміщення для театру витрати – близько 25 мільйонів гривень. Але цих коштів не вистачило на меблі для гримерок, технічних приміщень і дитячий майданчик зовні. Роботи мають завершити у наступному році…», – писали колеги з «ВінницяІнфо».

– Ми підготували 11 оригінальних номерів, – розповідав головний режисер театру ляльок Олександр Свіньїн. – Цим концертом театр хоче віддячити за нове приміщення, якого в нас не було десятки років, і за ті умови, які з’явилися. Просторе приміщення із зручною інфраструктурою та сучасним оснащенням надасть можливість покращити умови праці театральної трупи і технічного персоналу (зокрема, гаряча вода і душова для співробітників), сприятиме збільшенню кількості підготовлених вистав, а їхній перегляд глядачами зробить значно приємнішим і комфортнішим.

Місяць по тому у ляльковому театрі відбулось відкриття 82-го театрального сезону, яке розпочали традиційним міжнародним фестивалем «Подільська лялька». Школи, дитячі садочки – усі вінницькі побували в оновленому театрі.

Такі подробиці лише задля того, щоб зрозуміти усю пафосність піару влади. В акті аудиту Рахункової палати від 11 грудня 2019 року (на семи сторінках) зникла жертовність чиновників. Про те, скільки коштувало їм мистецтво – мовою цифр. Наприклад, експерти документально підтвердили, що покрівлю там не утеплювали:

«…Зазначене підтверджується відсутністю документів про фактичне виконання робіт».

Автоматична система пожежогасіння (а це 549, 5 тис. грн) – роботи з установлення не виконані, а матеріальні цінності, включені до акта приймання виконаних будівельних робіт на об’єкті, відсутні.

Так само не виконаний монтаж та обладнання системи пожежогасіння.

«Результати вибіркового огляду засвідчили наявність непоодиноких випадків виконання робіт з встановлення інженерних мереж на загальну суму прямих витрат 799 тис. грн, а з урахуванням ПДВ – 958,8 тис. грн, які на момент огляду фактично не експлуатуються (не використовуються) та перебувають у неробочому стані…

…встановлена припливно-витяжна установка функціонує неналежним чином, оскільки до неї не підведено теплоносій (централізоване опалення).

…встановлені системи вентиляції не працюють, оскільки до них не проведено системи еклектроживлення.

…система пожежної сигналізації, система сповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей, пожежне спостереження не підключені, в окремих випадках збудовано/змонтовано не в повному обсязі, в зв’язку з відсутністю окремого обладнання та устаткування не функціонують…»

Окрім того, питання виникли й щодо звукового та світлового обладнання. За документами мало б бути одне, а за фактом – інше, китайське – дешевше.

Ще зафіксовані надлишки плитки (60х60х2 см) – 468 шт. вартістю 136,7 тис. грн…

І наприкінці акта зазначено:

«…У відкритому доступі також розміщена низка інформаційних повідомлень про функціонування Вінницького академічного театру ляльок (по Хмельницькому шосе, 7) протягом жовтня-грудня 2019 року (станом на 02.12.2019), при цьому у вказаному періоді виконано будівельних робіт підрядною організацією – міське комунальне підприємство «Аварійно-диспетчерська служба» – на загальну суму 4 млн. грн, які оплачено за рахунок коштів обласного бюджету».

Мільйони без відповідальності

Цей акт показував депутатам облради директор театру Байдюк кілька тижнів тому, коли оцінювали керівників комунальних закладів у галузі культури. Претензій до керівника театру депутати не озвучували – контракт Байдюку продовжили. А от чимало питань щодо будівництва і реконструкції приміщення виникало у голови комісії облради з питань регулювання комунальної власності та приватизації Олександра Масленнікова:

– Досі приміщення не взяли на баланс як комунальну власність. 24 січня з даху скидали будматеріали – до мене звертались з цього приводу виборці. Є фото й відео. Я, як голова комісії, не раз просив у підрядника дати подивитись проєкт. Не давали. Казали, що він на доопрацюванні. Чому, коли уже ляльковий театр відкрили у вересні, проєкт досі коректують?! Як це можна змінювати проєкт після будівництва?! І нікого не можемо про це запитати – профільного заступника голови ОДА Івасюка немає. Мова про мільйони з бюджету області. До речі, так само багато питань і щодо реконструкції концертної зали по вул. Театральна, 15 – колишнє приміщення ВДТ-6. Той самий підрядник, що і на реконструкції лялькового театру – «Аварійно-диспетчерська служба», тільки сума уже у 35 мільйонів…

Найбільше депутатів обурював факт, що ляльковий театр відкрили тоді, коли не працювала пожежна система. А там діти… На щастя, досі обійшлося – жодної надзвичайної ситуації. А якщо раптом – хто відповідатиме? Чому театр відкрили 15 вересня 2019 року, коли ще не була підключена система пожежної сигналізації (про це є в акті перевірки від 11 грудня 2019 року)? Чи підключена вона сьогодні?

«Монтаж систем пожежогасіння та оповіщення виконано у відповідності до робочої документації… Дані системи можуть експлуатуватися за умов підтримання експлуатаційної придатності» – це із письмової відповіді на інформаційний запит газети «Вінниччина» до замовника реконструкції – департаменту будівництва, містобудування та архітектури за підписом заступника директора департаменту Анатолія Доброгодини.

– Чому досі ляльковий театр не передали на баланс управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області?

– До 15 вересня 2019 року були завершені внутрішні роботи. Наразі завершується оформлення виконавчої документації. Проєктом кошторису внесені зміни і відкоригована документація підготовлена для передачі на експертизу. По вказаному об’єкту не отримано Сертифікат відповідності про введення об’єкта в експлуатацію, відповідно не передано на баланс управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області.

– Скільки загалом витратили бюджетних коштів на будівництво лялькового театру в «Книжці», та яка відповідність із актом перевірки? (До речі, голова облради заявив, що готують звернення у правоохоронні органи.)

– 24 421 925, 70 грн.

– Що будували на даху поруч з ляльковим театром, якщо так терміново 24 січня розбирали і за два дні вивезли будматеріали?

– У грудні-січні завершувались роботи з додаткового утеплення перекриття і облаштування покрівлі. Підрядником здійснювалось нарощування парапету. 24 січня виконані роботи з демонтажу непроєктних конструкцій.

– Молодіжний центр «Квадрат» – підвальне приміщення по вул. Театральна, 15. Його відкрили два роки тому. Але досі там відкрите питання із вентиляцією. На якій стадії усунення проблеми?

– Роботи із влаштування вентиляції та кондиціювання виконані згідно із затвердженою проєктно-кошторисною документацією і відповідно до нормативних вимог. У даний час системи експлуатуються і знаходяться у справному стані. При запуску системи димовидалення не вдалося вийти на проєктні показники. Система димовидалення підключалась до існуючих мереж димовидалення всієї будівлі, яка виявилась в неробочому стані. На сьогодні канали відновлено, показники системи димовидалення «Квадрата» доведені до проєктних. Система знаходиться у тестовому режимі. Адміністрацією «Квадрата» укладається договір із спеціалізованою організацією на її обслуговування.

– Скільки об’єктів Управління капітального будівництва за останні роки віддало на баланс Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області? Тут цікаво, що досі не передана Дошка пошани (біля «Книжки»), яку відкрили у 2003(!) році за розпорядженням тодішнього губернатора Віктора Коцемира.

– За відсутністю відповідного рішення облради департаментом на баланс Управління спільної комунальної власності за період 2019 року (у т.ч. Дошка пошани) не передавались.

«Квадрат» без точки

– Давайте одразу: наше управління по ляльковому театру ще нічого не приймало, – випередив запитання заступник начальника з питань експлуатації адмінбудинків управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області Віктор Крот. – Їхні пожежні системи працюють – у них є договір на обслуговування із спеціалізованою ліцензованою організацією «Флоріант Т».

– Тобто вони залучали фахівців?

– Звичайно.

– Але судячи із акта Рахункової палати, то там не все так добре.

– Не знаю… Та навряд чи «Флоріант Т» підписав би договір на обслуговування, якби там щось було не так.

– В обласній раді директор лялькового театру пояснював, що після того акта, в грудні, щось доробили…

– Нам ще ніхто не пропонував здати на баланс.

– Якби це мало бути в ідеалі, яка процедура?

– Що значить «в ідеалі»? Вони зобов’язані нам передати на баланс, тому всі у цьому зацікавлені. Зокрема, й будівельники. Бо коли вони виграли тендер, там чітко вказаний термін виконання цих робіт, тому вважаю, що приміщення в процесі переоснащення.

– Чи несе хтось покарання, що добудовували не за проєктом, а потім розбирали, як це було в січні?

– Підрядна організація виконувала це за свої кошти, тому вже понесли покарання – вклали гроші і в роботу, і в будматеріали. Зрозуміло, що потім не всі матеріали використають. Не думаю, що працівники безплатно робили – їм заплатили за монтаж і за демонтаж.

– Вікторе  Васильовичу,  які об’єкти передали з капітального будівництва вам на баланс за останні роки?

– У стадії передачі п’ять об’єктів. Вони вже рік у цій стадії… Потрібно, щоб облрада проголосувала. Інша передача буде для нас накладна: ми тоді маємо сплатити податок. Якщо ж сесія облради голосує, тоді безоплатно. Мова, зокрема, про флагштоки біля облради, Дошку пошани біля «Книжки», ліфт в облраді (вартість робіт 2,5 млн грн), ремонтні роботи в адмінбудівлі по вул. Монастирській (Володарського), 47.

– А «Квадрат»?

– «Квадрат» виключили з цього списку, бо на час формування списку передачі він був абсолютно не готовий.

– Проблема із пожежною безпекою?

– Там в процесі здачі система з димовидалення (а це підвальне приміщення) і не виконані роботи з облаштування заземлення. Воно є в проєкті, але чомусь його не зробили. Уже зроблено три виходи. Працює потужна проточна вентиляція. Треба віддати належне: за останній рік багато зроблено щодо пожежної безпеки.

– Загалом наскільки відсотків початкові проєкти в результаті виконуються підрядниками?

– Ми не знаємо. На жаль, так поставлено питання, що дізнаємось про роботи, які мають бути виконані на наших об’єктах, тільки тоді, коли їх почали. Це неправильно. Бо ми – балансоутримувачі, і, по суті, ми повинні давати певні технічні умови, свої пропозиції для проєктування. От що вийшло в «Квадраті»? Його зробили, але не передбачили точку приєднання електропостачання – нема звідки взяти електроенергію.

– Де вони знайшли цю точку?

– Попросились до ТРК «Вінниччина», яка на останньому поверсі знаходиться. А потім ми вже шукали точку… Тепер все нормально – прийняли систему… Але у цьому ж приміщенні по вул. Театральній, 15, є новий об’єкт – універсальна концертна зала.

– Щодо зали. Там той самий підрядник, що і в ляльковому… Вартість проєкту 35 мільйонів з бюджету області – і там уже питання є голови комісії облради з комунального майна Олександра Масляннікова.

– На відміну від «Квадрата» там показали проєктну документацію – інакший підхід.

– Дошку пошани біля «Книжки» відкрили 17(!) років тому. Два роки тому депутати облради вирішили її ліквідувати «як пережиток минулого», хоча встановили її за часів Незалежності. Але мова не про це: її мали б уже демонтувати, але з 2003 року її не взяли на баланс комунальної власності?

– Закон не дозволяв. Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області – госпрозрахункова установа. Якщо нам віддати на баланс, то ми мали сплатити 25% на прибуток. Тобто із 450 тисяч вартості дошки сплатити понад 100 тисяч.

– А зараз Дошка чия?

– На департаменті капітального будівництва ОДА…

Легенди і суди від архітектора «Книжки» Горбатого

«Казка про Коровія» – типова казка. І питання не в прізвищі. «За переказами», коли є комунальний об’єкт, а в бюджеті – кошти, створюють проєкт. Його кошторис оцінюють експерти – є державне підприємство, якому за це платять теж із бюджету. Оголошують тендер. Виграє обов’язково близький персонаж до головного героя «казки», бо ж пропонує зробити дешевше, ніж оцінюють експерти. Нібито «економлять». Починають будувати. Не вистачає коштів. Початковий проєкт коректують, його по-новому оцінюють експерти… Знову додаткові кошти мусять виділити з бюджету – треба ж закінчити будівництво. Про «відкати» – жодного слова. Бо ж на те вона й «казка»… А ще ж червоні стрічки перерізають, звучать слова вдячності, фото з доброю турботливою владою, репортаж в новинах… І знову нова «казка»…

У «Книжці» багато чули таких «казок». Там вистачає й своїх легенд. Насамперед та, що «Книжка» – підземний комплекс «Айсберг». Адміністративний будинок збудований ще в Радянському Союзі. Розповідають, що, окрім своєї досить великої верхньої частини, «Книжка» має підземну частину, створену спеціально для евакуації в неї всієї місцевої по-літверхівки, а також військового командування. Під «місцевою» малась на увазі не лише вінницька, але й верхівка найближчих обласних центрів. Взагалі, «Книжкою» будівлю назвали вінничани, насправді його військова кодова назва «Айсберг», що якраз і вказує на існування підземної частини. Особливістю є те, що стіни у підземеллях «Книжки» залиті свинцем задля захисту від радіаційного випромінювання, а також, щоб захистити бункер від просвічування з повітря. Ще розповідають про підземні ходи, які ведуть із «Книжки»…

Утім, скільки у цьому вигадки, а скільки – правди, уже не почуємо від автора-архітектора «Книжки» Владислава Горбатого. Торік, 5 березня, його не стало. Цікаво, що проєкт «Книжки» – це його інтелектуальна власність. Про це назавжди запам’ятали в обласній податковій.

У 2000 році архітектор Горбатий почав судитися із податківцями. Відповідно до Закону України «Про авторське право …» автор має право протидіяти будь-якому перекрученню або зміні твору, яке може завдати шкоди його честі і репутації. Крім того, автору належить виключне право дозволити або заборонити зміни творів. Через суд Владислав Горбатий намагався домогтися знесення незаконної прибудови до створеної ним будівлі.

Причиною стало те, що ДПА додала до відкритої колонади адмінбудівлі прибудову площею 54 кв. м. Зроблено це було, як стверджував Владислав Горбатий, із порушенням законів «Про планування і забудови території», «Про авторське право і суміжні права» та «Про архітектурну діяльність». Крім того, за його словами, у ДПА були відсутні рішення Вінницької міськради про видачу дозволу на будівництво, проєктна документація…

Ті, хто бачили прибудову у дворі податкової, то, кажуть, що з їдальнею зовні було навіть краще. Там обнесли колони знімними конструкціями, тобто металопластиковими рамами, які відкривались і закривались. Не вважали, що внесли дисонанс у споруду. Та й їсти туди ходила вся «Книжка»… Під час судів юристи ДПА намагались домовитись із автором «Книжки». Але марно.

Архітектор програвав суди у Вінниці, йому відмовив Верховний Суд України. Але не здавався. У 2003 році йому відповіли зі Страсбурга: «Європейський суд розгляне Вашу справу, як тільки буде можливо». І він виграв. Держава Україна йому виплатила 4 тис. євро, податкова сплатила штраф – близько 2 тис. грн – і знесла прибудову. Демонтаж обійшовся у 115 тис. грн. На це Владислав Васильович витратив понад 10 років…

Так, це була принциповість. Але тепер навіть старі алюмінієві вікна у «Книжці» міняють на пластикові із схожим відтінком, який бачив у своєму задумі автор – Владислав Горбатий. Ляльковий театр в «Книжці» він не побачив…

Оксана ПУСТОВІТ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Передзвоніть мені