Ми майже в центрі

“Одноіменні села”

Коли було вирішено в умовах карантину продовжити наш проект «Одноіменні села», хотілося, як зазвичай, на власні очі побачити ці вулички, заховатися в затінку дерев, пройтися тротуаром та познайомитися з місцевими жителями. Частково пройнятися атмосферою Селища Літинського району вдалося завдяки Гугл-картам. Нашими оповідачами стали секретар Літинської селищної ради Тетяна Головащенко та бібліотекар Людмила Ковтун.

Тетяна Леонідівна на посаді секретаря сільської ради Селища працювала з 2006 до липня 2019 року. Вже багато років суміжні села Селище і Садове мали одну селищну раду. А в 2019 році об’єдналися з Літином, утворивши ОТ.

– Населення Селища і Садового – 2450 осіб. Родом занять ми не дуже відрізняємося від інших громад: місцеві жителі займаються здебільшого сільським господарством, городництвом. Частина їздить на роботу в Вінницю. Нам пощастило, що село знаходиться за 30 кілометрів від обласного центру. На території діє фермерське господарство. Є приватне підприємство, яке займається вирощуванням грибів. Частина працює на державній службі, у школі. На території Селища 3 магазини, кафе, автозаправка. Насправді до райценту Літина рукою подати. Через місток – і вже у Літині.

Селище знаходиться на трасі Стрий-Кропивницький-Знам’янка. Це дорога державного значення. Вона в чудовому стані, заасфальтована, транспортне сполучення відмінне. Нам дуже пощастило з географічним розташуванням. Близькість до районного й обласного центру дуже вигідна молодим людям, які, працюючи у Вінниці, наприклад, можуть продовжувати проживати в рідному селі. Звісно, як і скрізь, від’їзд заробітчан за кордон у нас спостерігався. Але багато молоді залишилися будувати свій побут в селі.

У місцевому фельдшерсько-акушерському пункті раз на тиждень веде прийом сімейний лікар. Якщо місцеві жителі, – а таке буває в самотніх людей похилого віку, – нема можливості дійти до лікаря самому, то фахівець може обстежити його вдома.

– Як жителі реагують, що медпрацівника в селі немає постійно?

– Ми дуже близько до Літина, тож немає жодної проблеми з доїздом до районних закладів медичної допомоги.

Селище газифіковане ще з 2002 року. Так само вуличне освітлення проведено по всіх вулицях. Дороги вздовж всього села підсипані й заасфальтовані, – веде далі секретар. –  Все це робилося в часи головування Михайла Бевза, який нині займає посаду голови Літинської державної районної адміністрації.

Раніше була школа 1-3 ступенів. Але тепер через невелику кількість учнів вона «перекваліфіковується» в навчально-виховний комплекс. На базі діятиме 9-річна школа та дитячий садочок. Є бібліотека. А от власного будинку культури нема. Всі культурні події відбуваються на базі районного будинку культури та районної бібліотеки.

Корінна жителька Селища Людмила Ковтун  працює в бібліотеці. В рідне село повернулася після навчання у Вінниці.

– У нас красиве й затишне село, – щиро відгукується про свою малу батьківщину Людмила Валеріївна. – Красиві доглянуті будинки, чисті вулиці. Немає занедбаних будівель і розвалених хатів. Село розвинене, ми не відстаємо від сучасних можливостей і технологій. В бібліотеці працює безкоштовний інтернет-центр, куди приходять школярі. Багатьох ми вчили працювати з мережею.

Серед останніх культурно-масових заходів – проводили свято вареників, свято гарбуза з нагоди Дня бібліотекаря, – повертаючи розмову в напрямок культурного життя Селища, розповідає Людмила. – Оформляємо виставки, тематичні полички, готуємо відео-уроки для дітей.

Робота кипіла, життя вирувало! Але невидимий ворог зупинив нас на розгоні. Життя в селі на карантині зупинилося. Ми зберігаємо здоровий оптимізм і сподіваємося, що скоро це закінчиться. Зараз перейшли в онлайн.

Навіть наша мальовнича природа, здається, притаїлася. Скали, ліс, наше красиве горбисте Селище затихло. Розміщуємося над річкою Згар. Скільки років живу, а проходжу через місток і зупиняюся – дух перехоплює від краєвиду. А зараз річка обміліла від нестачі вологи і вже не чути здалеку гомін води.

Трохи розповіла Людмила й про своїх односельців. Ціла родина з двох сестер та їхніх сімей в Селищі розшиває весільне вбрання. Для майстерні побудувати окреме приміщення, де майбутні наречені можуть роздивитися і вибрати витвори рук майстринь Галини Лазуренко та Людмили Іщук та їхніх помічників.

Живе в Селищі відомий у наших краях садівник-городник з більш ніж 50-річним стажем Володимир Побережнюк. Він вирощує цікаві сорти традиційних для наших широт городніх культур та екзотичні рослини.

Антоніна БАСЕНКО,

Літинський район

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Передзвоніть мені