Якби не Майдан, я була б піаністкою

Уляна Созанська – перша в Україні дівчина – військовий диригент оркестру в Центрі військово-музичного мистецтва Повітряних сил Збройних сил України. Після Революції Гідності, з початком війни на Сході України, багато дівчат і жінок проявили свою громадянську патріотичну позицію і вступили до Збройних сил. Вони й змінили обличчя української армії, додали йому трохи жіночих рис. Рішуча, творча і красива Уляна – одна з таких.

– Багато подій у моєму житті відбуваються моментально і, можна сказати, спонтанно. 2014 рік. Я закінчувала Дрогобицьке музичне училище. Попереду музична консерваторія в Києві. А тут Революція Гідності, війна. Я і моя сім’я маємо дуже міцну патріотичну позицію. Моє життя моментально перекрутилося. Життя всієї сім’ї перевернулося. Батьки стали одними з організаторів штабу допомоги. Брат у першій хвилі мобілізації вирушив на Схід. Вагань про зміну спеціальності не було. Я вирішила, чому б не займатися улюбленою справою – музикою, але в військовому формуванні. Це так само важлива місія: піднімати моральний і бойовий дух військових, підтримувати наших солдатів у зоні ООС, місцевих жителів, що живуть на території бойових дій. І вступила в військову академію у Львові. Якби не Майдан, я, можливо, навчалася б у консерваторії, була успішною піаністкою, викладала б…

Там, у Львівській академії, діє єдина в Україні кафедра військових диригентів. Це був великий експеримент, коли після закінчення академії мені запропонували продовжити службу в колективі Центру військово-музичного мистецтва ПС ЗСУ.

– Від джерел військово-оркестрової служби ще не було прецедентів, щоб дівчина була військовим диригентом. І за ініціативи нашого начальника військово-музичного управління, впроваджуючи гендерну політику в Збройних силах, він запропонував нам і нашому Центру експериментального військового диригента, – пояснив Роман Береговий, керівник ЦВММ ПС ЗСУ. – Такі кроки здійснюються в рамках завдань Національного плану дій з виконання Резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека», а також Національної програми під егідою Україна-НАТО. 

Як підлеглі – чоловіки відреагували на призначення молодої жінки на таку посаду?

– Дуже неоднозначно. У колективі є чоловіки, які мені в батьки годяться, є мої однолітки. Різні світогляди й погляди… Але ми будуємо стосунки не на керівництві. Розумієте, я прийшла працювати в оркестр без досвіду роботи, без досвіду служби  в армії. Навчаюся поряд з ними три роки. За цей час ми уже, мов злагоджений організм. Беремо участь в концертах, виступах на парадах у Вінниці, у столиці. Відправляємо бійців на службу, зустрічаємо героїв і разом з рідними віддаємо останню честь загиблим.

Не кожен чоловік — хороший солдат, і не кожна жінка — поганий солдат. За умови однакової підготовки та однакового ставлення до жінок та чоловіків вони так само ефективно виконують свої обов’язки, як і чоловіки, – пишуть дослідники.

– Ці гендерні стереотипи самі відходять у минуле в стані війни, – ділиться відчуттями, вивчаючи військо зсередини, Уляна. – Жінку не розглядали командиром підрозділу чи на полігоні з кулеметом. Буквально до 2014 року жінок брали на так звані «мирні» спеціалізації – політолога, психолога, бухгалтера, кухаря, зв’язківця. Зараз у закладах військової освіти набрали дівчат на спеціальності артилериста, танкіста, льотні спеціальності. У нас з’являються жінки-офіцери, які проявляють свій патріотизм та здібності. Насправді ми маємо стільки жінок-військовослужбовців: медиків, добровольців! І вони не в тилу, а на передовій поруч з захисниками-чоловіками. Світ живе за такою тенденцією. В США, Європі бути жінкою-генералом – абсолютно нормальне явище. Нам до цього ще прямувати. Але якщо жінка хоче бути снайпером, стрільцем, керувати арт-батареєю, то чому ні? Головне питання в тому, чи має жінка такі амбіції і як забезпечити рівний з чоловіками доступ до можливостей. Військові спеціальності можливо поєднувати з сім’єю, материнством, і приклади українських жінок-військових це доводять.

Що робить військовий оркестр на карантині?

– Ми продовжуємо службу, але можемо збиратися групами не більше 10 осіб. Проводимо індивідуальні репетиції в оркестрових групах. Спостерігаю, що багато артистів проводять концерти онлайн. Це надзвичайно важко, коли не бачиш очей публіки. Чи вона радіє, чи вона в захопленні. Найбільша вдячність для будь-якого музиканта — коли зал вибухає від оплесків.

У творчих професіях особливо важко зараз. Весь час має бути саморозвиток, безкінечний пошук нових цікавих творів, пошук натхнення для себе та своїх колег. Музикант, як спортсмен. Не пограв один день – значить стратив. Мене надихає успіх колег – наших та з інших оркестрів. Ми не маємо забувати старе, але прекрасно, що з’являються нові марші, нові бойові пісні, відшукуються в архівах давно забуті пісні Січових стрільців та воїнів УПА. Мене надихає ріст музичної військової служби.

Антоніна БАСЕНКО

Відомості:

Місце народження: Самбір, Львівська область

Батьки: мама – викладач музики, батько – приватний підприємець, брат – військовий.

Освіта: Дрогобицьке державне музичне училище ім.В.Барвінського, Національна академія сухопутних військ ім. П. Сагайдачного.

Людина, яка надихає: Кузьма Скрябін.

Барбі чи амазонка? І те, і те. В різних ситуаціях з різними персонажами асоціюю.

Суші чи борщ? Суші.

Довідка

В складі ЗСУ майже 23% жінок працюють і несуть військову службу в армії. З них близько 12% – цивільні працівниці, понад 11% – військовослужбовці. До 2014 року число становило 6,5 %.

 В 2019 році вперше надана можливість дівчатам навчатись у військових ліцеях.

До участі в ООС понад 10% жінок від загальної чисельності залученого складу до виконання завдань.

За час ООС близько 200 жінок отримали державні нагороди. Вісім із них – посмертно.

Статус учасника бойових дій отримали майже 10 тис. військовослужбовців-жінок.

Жінок стали залучати до виконання ширшого кола військових завдань, зокрема бойових дій, уможливлено займання певних, раніше недосяжних для них посад, рівний доступ до військової кар’єри водночас з однаковим із чоловіками обсягом відповідальності під час виконання обов’язків військової служби. 

Є обмеження доступу до посад офіцерського складу в частині, яка захищає законодавством репродуктивну функцію жінок. «Посади, пов’язані з використанням вибухових, отруйних речовин, з водолазними роботами, з гасінням пожеж, а також на підводних і надводних кораблях, за виключенням посад морально-психологічного і медичного забезпечення, а також окремих посад у підрозділах Спеціального призначення. Наразі ведеться робота щодо відкриття посад для жінок-військовослужбовців у цих підрозділах».

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Передзвоніть мені