Мільйони на «здоров’я»

Їх не шкодують у Калинівській міській об’єднаній територіальній громаді. Судіть самі, за два з половиною роки, відколи у місті було створено КП «Центр первинної медико-санітарної допомоги», на потреби галузі з бюджету ОТГ було понадпланово виділено більше 14 мільйонів гривень. А показник укладених декларацій, які тутешні мешканці підписали із сімейними лікарями, склав, скільки б ви думали?.. Аж 123 відсотки!

«Мені приємно тепер ходити на роботу»

 Всю місцеву «об’єднану» медицину очолює головний лікар Калинівського міського центру первинної медико-санітарної допомоги, 62-річний Василь Македонський. Василь Антонович має близько сорока років робочого стажу, однак тільки зараз, як сам зізнається, «первинка» отримала все необхідне фінансування, а медпрацівники – гідне матеріальне забезпечення.

– Скільки часу у нас проходить медична реформа? – запитує він. – Більше десяти років!  І лише тепер, відколи було створено нашу міську ОТГ, а в ній засновано Центр первинної медико-санітарної допомоги, можна з упевненістю сказати, що на території нашої громади реформа первинної ланки охорони здоров’я відбулась.

– Зокрема, зросла відповідальність медпрацівників перед пацієнтами, – продовжує він. – Це дуже добре помітно за рівнем декларування. Ви ж знаєте, що люди мають право вибирати собі сімейних лікарів. Так-от, цей екзамен ми пройшли більш ніж успішно, задекларувавши аж 123 відсотки від кількості населення ОТГ.

– ???

– Річ у тім, що, окрім «своїх» пацієнтів, безпосередніх мешканців ОТГ, нашим лікарям виявили довіру ще й близько п’яти тисяч «чужих». І це не лише жителі навколишніх сіл, що не входять до об’єднаної громади. Серед декларантів мешканці Києва, Донецька, Одеси – всього 83-х населених пунктів. Уявляєте? Просто вони приписані там, а живуть тут. Їм же не скажеш: декларуйся за місцем прописки. Для нас вони всі «наші», калинівські.

– А чим можна пояснити таку шалену популярність місцевих медиків у навколишніх мешканців?

– Доброзичливістю, порядністю і, найголовніше, функціональними можливостями, якими на сьогодні володіє наш Центр. Для прикладу, маємо абсолютно 100-відсоткове матеріально-технічне оснащення для надання первинної медичної допомоги. Окрім того, завдяки Калинівській міській раді  ще придбали й чимало обладнання, яке не входить у перелік необхідної апаратури. Скажімо, надзвичайно вартісний сучасний УЗД-апарат. Минулого року на ньому абсолютно безкоштовно було проведено понад 4 тисячі обстежень. Зрозуміло, що людям це дуже подобається, бо куди не кинься, за все потрібно платити, а тут – безоплатно. Та й взагалі у нас на первинному рівні всі медичні послуги  безкоштовні: лабораторне дослідження аналізів, виїзд лікарів на виклик, прийом та консультування пацієнтів, лікування на денному стаціонарі – абсолютно все. Місто навіть заснувало комунальну аптеку, де націнка на лікарські препарати сягає лише 5 відсотків, що ні в яке порівняння не йде із комерційними аптеками. Звичайно, все це створює позитивний імідж нашій установі.

Додайте до цього переліку всі 100-відсотково  «закриті» вакансії лікарів і молодшого персоналу, сучасні інформаційні технології, які дозволяють консультуватись із фахівцями з Вінниці, безоплатні рецепти, якісні ремонти приміщень, придбання обладнання і меблів, «людські» зарплати, яких нарешті дочекались лікарі та медсестри.

– Все це дає можливість нам якісно виконувати свою роботу, – підсумовує Василь Антонович. – І тут особливу подяку хочеться висловити міській раді, її голові Анатолію Шамалюку та всім депутатам за розуміння й підтримку. Без них всього цього б не було. Впродовж отих неповних трьох років, відколи місто утворило власний Центр, ми отримали дуже значну фінансову допомогу. 2017-го та 2018-го року нам додатково виділили по ще одному бюджету. Ми мали річний кошторис витрат на чотири мільйони, так місто двічі ще стільки ж давало на «розвиток». У 2019 році –  додаткових 3 мільйони 100 тисяч гривень і за чотири місяці 2020-го – ще «понадпланових» три мільйони.  Це дуже серйозний ресурс, який дозволив відремонтувати якісно приміщення і створити оптимальні умови перебування як медпрацівникам на робочих місцях, так і пацієнтам. І тепер мені приємно ходити на роботу. Тому що бачиш результати своєї праці.

«Відчуваємо себе людьми»

Наступним моїм співрозмовником стала завідуюча амбулаторією загальної практики сімейної медицини Калинівського міського центру первинної медико-санітарної допомоги Лариса Лупійчук. Лариса Григорівна «в професії» вже три десятки років. Спочатку була терапевтом, з 2006 року – сімейним лікарем, а з 2017 року – завідуючою амбулаторією, хоча, звісно, продовжує лікарську практику. Хто-хто, а вона добре знає, як працювалось тоді і як — нині.

– Та ми нарешті почали відчувати себе людьми, – відверто каже вона. – Ви ж знаєте, яка раніше в нас була копійчана зарплата: в межах 4-5 тисяч гривень.  А зараз лікар-«сімейник» на руки отримує по 10-12 і навіть більше тисяч гривень. Медсестра – 7-8 тисяч. Зверніть увагу, в яких умовах ми працюємо. Як відремонтовані кабінети, які меблі, вікна, двері! А донедавна тут ще було занедбане приміщення колишньої дитячої поліклініки. Технічне забезпечення? Стовідсоткове. Інакше Національна служба здоров’я не уклала б з нами угоди. Людина приходить на прийом – її одразу в оглядову. Там зважили, виміряли, перевірили фізичні параметри, зняли кардіограму, провели ряд тестів. Взяли загальний аналіз крові, сечі, рівня холестерину й цукру – ці аналізи обов’язкові та безкоштовні. Є Інтернет, комп’ютер, можливість підвищувати власний професійний рівень, проводити консультації із вузькими спеціалістами…

Окрім прийому пацієнтів, сімейні лікарі значною мірою перебрали на себе ще й функції працівників «швидкої допомоги». Тож якщо в пацієнта, скажімо, підозра на інфаркт, гіпертонічний криз, висока температура, якесь харчове отруєння чи ще щось подібне, то йому на допомогу вирушають чергові сімейні лікарі із медсестрами.

– Наш Центр має власний транспорт, а ми маємо так звані «медичні сумки», – консультує мене медсестра Інна Затоковенко. – Вони завжди споряджені ліками для надання першої медичної допомоги, тест-системами, шприцами, «крапельницями».  Головне, вивести пацієнта із кризового стану. А далі лікар вже визначить, що з ним робити: залишити вдома і призначити відповідне лікування чи госпіталізувати. Крім сумки, із собою на виклик беремо кардіограф, безконтактний термометр та пульсоксиметр. Все це дозволяє швидко поставити діагноз та оперативно надати потрібну допомогу.

Відвідав я і денний стаціонар. Розрахований він лише на шість ліжок, однак завдяки продуманому використанню минулого року там було проліковано 1200 пацієнтів. А це не багато й не мало, а стандартне навантаження двох стаціонарних відділень якої-небудь районної лікарні.

– Пацієнти сюди потрапляють за направленнями своїх сімейних лікарів, – розповідає медсестра денного стаціонару Тетяна Трофимчук. – Як правило, курс лікування розрахований на 5-7 днів. Людина прийшла на певну годину, «прокапалась» чи отримала «свої» уколи, трохи побула й пішла додому. Зараз карантин, то не дуже «завізно», а то, бувало, на день приймали в середньому по 30-35 осіб.

– Зверніть увагу, – продовжує Тетяна Юріївна. – Все нове: меблі, ліжка, матраци, устаткування. Для роботи маємо все. Тільки працюй.

 «Старе винесли. Нове занесли…»

А далі давайте заглянемо до села Дружелюбівка, яке входить до Калинівської ОТГ, і де розташований один із підрозділів Калинівського міського центру первинної медико-санітарної допомоги – Дружелюбівська амбулаторія загальної практики сімейної медицини. Тут третій рік господарює Світлана Коломієць. Світлана Анатолівна вже набрала «своїх» 1800 декларантів (більшу кількість не дозволяють стандарти НСЗУ), причому не лише місцевих, із Дружелюбівки, а й мешканців доброго десятка ближчих і дальніх сіл.

 – Людей чимало, але я звикла працювати у такому режимі, – зазначає ця худенька, середнього зросту жінка. – Головне, що у мене для роботи створені всі умови. Я коли сюди тільки прийшла 2017 року, то аж за голову взялась – настільки все було давнє і ветхе. Але в амбулаторії одразу почали робити ремонт. Та ще який. Всередині та зовні все оновили. Все старе винесли, а нове – меблі й устаткування – занесли. Із медичного обладнання маємо глюкометри, пульсоксиметри, отоларингоскопи, електронні терези для немовлят і найголовніше –  комплект телемедичного обладнання. Це така невеличка валізка вартістю 110 тисяч гривень, яку для нас придбала міська рада. За її допомогою можна знімати основні життєві параметри пацієнта: роботу серця, тиск, дихання, стан шкіри (коли виникає підозра на рак), показники крові, пульс, – все це вимірюється, а потім Інтернетом відправляється до Вінниці на консультацію. Плюс дуже велика допомога і підтримка – це знову ж таки міською радою придбаний для нашої амбулаторії автомобіль. Ну й зарплата. Наразі для мене вона виросла втричі, а для моєї медсестри Надії Лавренчук – удвічі. За такі гроші вже можна працювати. Люди приходять, телефонують, ми виїжджаємо на виклики – буває всяко. Кожен випадок – окрема ситуація. Але нам із Надею приємно ходити на роботу. Звернись – і тобі видадуть все, що потрібно. Ось започаткували Школу здоров’я, де розповідаємо про шкідливі звички та користь здорового способу життя. Зараз що? Все ж чудово: умови, зарплата, ставлення, забезпечення… Минуле навіть згадувати не хочеться – це ж було не життя, а якась безкінечна депресія, та й годі…

 Що ж, місцевим медикам дуже пощастило із міським головою. Так само, як і освітянам. Вони всі дуже добре знають Анатолія Шамалюка, оскільки він часто особисто відвідує всі лікувальні установи, школи і дитсадки.

– У нас нема такого, що комусь «менше», а комусь «більше», – зазначає Анатолій Васильович. – Освіта й медицина відіграють винятково важливе значення в житті громади. Діти і здоров’я… Тому ми постійно збираємось разом з освітянами й медиками і визначаємо їхні потреби. Потрібно ремонтувати школи? Ремонтуємо! Харчувати дітей? Безкоштовно харчуємо! Нова техніка для медичного Центру? Будь ласка… Все, що потрібно. Пропозиції виносяться на сесію — і рішення прийнято. Ось зараз у громаді створено мобільну бригаду з обстеження пацієнтів, котрі мають підозру на коронавірус. Для медиків за 400 тисяч гривень було придбано індивідуальні засоби захисту та відповідне маніпуляційне медичне устаткування. Таким чином впродовж минулого місяця було оглянуто 225 пацієнтів. Міська рада вже перерахувала їм 40 тисяч гривень на додаткову оплату за квітень. Всім – лікарям, медсестрам та водіям, котрі займаються виявленням коронавірусних хворих. Треба буде – допоможемо ще. Словом, підтримували, підтримуємо і будемо підтримувати. Така наша «політика партії» на сьогоднішній день.

Олег КРИВОНІС

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Передзвоніть мені