Як подолати попелицю?

Певно, всі знають, що попелиця (раніше вживалась також назва «тля», яка нині вважається русизмом) – це маленька комаха, яка смокче сік із рослин та ще й виділяє липкі продукти життєдіяльності. Колонії цих шкідників послаблюють рослину і спричиняють хворобливі зміни листків та пагонів.

Налічується чимало видів попелиць, які відрізняються за розмірами, кольорами (зелені, чорні, жовті, червоні…) та за рослинами, на яких паразитують (вишневі, яблуневі, горохові, люцернові, баштанні тощо). Цікаво, що ці комахи здатні розмножуватися безстатево – самиця без запліднення може народжувати своїх генетичних копій. Також деяких попелиць «пасуть» мурашки – охороняють від хижаків, навіть іноді заносять до себе в нірки на зимівлю, а навесні виносять на гілки. За ці клопоти мурашки отримують від своєї «худоби» солодкі краплинки-виділення.

Цьогоріч попелиці особливо активно розмножились. Можна припустити, що причиною цього стала тепла зима, під час якої не вимерзли яйця комах, відкладені біля бруньок. А от вогка і прохолодна весна чомусь попелицям не зашкодила, та ще й дощі заважали садівникам вчасно кропити рослини від шкідників…

Про досвід боротьби з попелицею ми розпитали садівника Івана Фірсова, який має в селі Некрасове сімейний розплідник плодових та декоративних культур. Іван назвав його «Лопатинський сад» на честь своїх дідуся та бабусі – Івана і Клавдії Лопатіних.

– Минув перший тиждень без дощу, вже 30 градусів тепла, і можна підбити підсумки боротьби з попелицею протягом нещодавнього холодного і дощового періоду, – каже Іван Фірсов. – У нас розплідник, також обслуговуємо декілька садових ділянок. І скрізь ішли дощі та заважали нам працювати. У розпліднику ми здійснювали обробку препаратом «Сезар» – це біологічний інсектоакарицид (проти комах та кліщів). Інформацію про такі препарати можна знайти в Інтернеті. Отже, обробляли ним практично кожного третього дня. Незалежно від того, чи йшов дощ, чи дощу не було, чи було вогко і листя було мокре, яка була температура повітря… Була попелиця, і ми її обприскували. І на тих ділянках, які ми обслуговуємо, ми здійснювали такі ж обробки – там, де нам не заважали працювати (переважно самі господарі ділянок). Крім цього, ми обробляли і в розпліднику, і на ділянках препаратами «Трихофіт» і «Гуапсин» – це біологічні фунгіциди (протигрибкові препарати). Обробляли від хвороб, знову ж таки, незважаючи на те, чи був того дня дощ.

Також ми робили механічне очищення рослин від попелиці, тобто обрізали найбільш покручені пагони, уражені хворобами та шкідниками. І от на сьогодні ми вийшли на повне очищення ділянок від попелиці. Знову нагадаю: там, де нам не заважали працювати.

Іван наводить приклад: є ділянка площею 21 сотка, з них 17 соток газону і 4 сотки клумб та молодих плодових кущів і дерев. Нещодавно сонячного дня там теж робили обприскування, і на 4 сотки насаджень пішло 6 літрів робочого розчину.

– Тобто, основні способи боротьби з попелицею в такий несприятливий час – це механічне очищення і обприскування, – продовжує садівник. – Всі ті частини пагонів, на яких попелиці дуже багато, ми зрізаємо, в пакетик і в сміття. Другий спосіб – обприскування. Я обираю біологічні препарати, ви можете обрати і хімічні. Наприклад, інсектицид «Разит» або інсектоакарициди «Прованто Майт» чи «Вермітек». Це ті три, які є в мене, ми іноді їх використовуємо на декоративних насадженнях – про всяк випадок.

У будь-якому садівничому магазині вам можуть порадити такі чи подібні препарати – контактної, системної чи контактно-системної дії. Але я вас запевняю, що хімічний препарат у дощову погоду не буде працювати краще, ніж біологічний. Тобто, йдуть дощі і в будь-якому випадку все це змивається. Фактом залишається те, що в момент обприскування препарат потрапляє на комаху, і вона вмирає. А якщо не вмирає, то хоча б не так прогресує, не так розвивається. Можливо, ця попелиця буде й далі сидіти на кущах після обробки, але вже не буде завдавати такої шкоди…

Іван Фірсов наголошує, що «Лопатинський сад» максимально використовує природне землеробство та натуральні біологічні препарати (на основі бактерій, грибків, рослин, водоростей тощо). Кожен може обрати свій спосіб захисту рослин. Але наш співрозмовник переконаний, що застосування хімічних препаратів на власній ділянці не має сенсу, бо таку ж саму «захімічену» продукцію можна купити на базарі чи в супермаркеті, і це буде простіше та дешевше.

Що стосується «бабусиних» методів боротьби з попелицею, то розчин господарчого мила має певний сенс, бо створює на рослині піну і плівку, попелиця прилипає, не може рухатися і харчуватися, тому гине. Ми також запитали про ефективність обприскування настоянками полину чи горіхового листя. Іван Фірсов відповів, що такими методами не користувався. Але щодо них виникає сумнів, бо ж на полині та на горіхові теж буває попелиця…

Юрій СЕГЕДА

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Передзвоніть мені