Медаль і орден – за один день війни… отримав наш земляк Кирило Січко з Яришева

18 березня ц. р. у «Вінниччині» була надрукована стаття «Загублені в часі герої…», у якій йшлося про двох подолян, нагороджених в роки Другої світової війни чотирма медалями «За відвагу». Лука Мороз з Плоского Мурованокуриловецького району і Кирило Січко з Яришева Могилів-Подільського району так і відійшли повоєнної пори у вічність, не знаючи, що їхній подвиг прирівнювався   до звання Героя Радянського Союзу.

Повернутись до цієї теми змусив телефонний дзвінок від пенсіонера з Миколаєва Миколи Призви. Він повідомив, що в Інтернет-порталі знайшов додаткові відомості про бойовий шлях червоноармійця Січка. На поверхню випливли оригінали цікавих документів, про які мало кому було відомо з односельчан героя. Хоча воно й не дивно, бо Кирило Архипович не вихвалявся своїм фронтовим минулим, а на запитання про участь у війні буденно відповідав: «Воював, як і всі…».

Як всі, та не однаково. Адже з моменту другого призиву в діючу армію 30 серпня 1944 року і до кінця війни червоноармієць Січко Кирило був відзначений десятьма бойовими нагородами, чотири з яких – медалі солдатської доблесті «За відвагу».

Осмислюючи цей факт, складається враження, що він постійно невтримно рвався у бій. Чого вартий надзвичайно неординарний випадок – за один день війни боєць Січко був нагороджений одночасно орденом Слави ІІІ ступеня і медаллю «За відвагу». Це сталося на сербській землі.

У двох різних представленнях, підписаних командиром 1039 стрілецького полку 223 стрілецької дивізії 3-го Українського фронту майором Борзих,  читаємо: «У боях в районі села Грабово 11 грудня 1944 року під час форсування водно-болотистої місцевості тов. Січко  під сильним артмінометним і гвинтівко-кулеметним вогнем ворога, а також під час відбивання контратак фашистів знищив своїм кулеметом 2 ручних кулемети ворога і до 13 гітлерівських солдат…». А ось витяг з оригіналу іншого документа: «… в бою за село Грабово 11 грудня 1944 року із свого кулемета знищив 2 вогневі точки ворога. В цьому бою тов. Січко був поранений…». Медаль отримав 17 грудня 1944 року, а орден – 19 січня 1945 року.

І так співпало, що ці нагороди «наздогнали» медаль «За бойові заслуги» – 16 грудня 1944 року, до якої він був представлений 19 листопада 1944 року. «В бою за місто Кралево тов. Січко під ворожим вогнем безперебійно доставляв боєприпаси до кулеметів і набивав кулеметні стрічки. Це дало змогу відбити 5 запеклих контратак фашистів…»  –  йдеться у нагородному листі.

На той час відважному бійцю йшов тридцять третій рік. Призваний в перший день війни він провоював три місяці і потрапив у полон. На жаль, немає відомостей, де саме минули три роки його життя, але коли допався до зброї, то жорстоко відомстив фашистським загарбникам за  сплюндровану рідну землю і свої поневіряння.

Віктор Зеленюк

Могилів-Подільський район

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Передзвоніть мені