Безробітних більше, вакансій менше…

Пандемія коронавірусу призвела до безпрецедентних проблем у світовій економіці, наслідки яких відчуватимемо впродовж наступних кількох років. А як змінилась картина ринку праці через СОVID-19 у нашій області? Які галузі постраждали найбільше, які професії популярні, що пропонує служба зайнятості громадянам? Про це розмовляємо сьогодні з директоркою Вінницького обласного центру зайнятості Галиною Скоковською.

  • Галино Петрівно, як працює в умовах карантину обласна служба зайнятості?
  • З 17 березня з метою запобігання розповсюдженню коронавірусної інфекції Вінницький міський центр зайнятості та філії Вінницької обласної служби зайнятості обслуговування клієнтів здійснюється у дистанційному форматі.

На період карантину була спрощена процедура реєстрації в державній службі зайнятості. Наразі, аби зареєструватись у державній службі зайнятості, достатньо подати лише дві заяви: про надання/поновлення статусу безробітного та про призначення/поновлення виплати допомоги по безробіттю, надіславши на електронну пошту центру зайнятості, або залишити в поштовій скриньці біля входу у центр зайнятості. З покроковою інструкцією можна ознайомитись на сайті Державної служби зайнятості https://www.dcz.gov.ua, в рубриці «електронне подання документів». Також дві заяви для реєстрації можна подати через онлайн сервіс «ДІЯ».

Важливо залишити контакти, за якими наш фахівець буде в подальшому контактувати.

  • Чи збільшилась кількість звернень шукачів роботи з початку карантину?
  • Пандемія суттєво вплинула на ринок праці: кількість вакансій зменшилась, а кількість зареєстрованих безробітних збільшилась. У І півріччі 2020 року послуги державної служби зайнятості у Вінницькій області отримали майже 44,7 тис. громадян, які шукали роботу. Минулого року ця цифра складала 38,8 тис. осіб.  Лише за період з 12 березня до 01 липня 2020 року до Вінницької обласної служби зайнятості звернулись та отримали статус безробітного 14010 громадян.

За сприяння обласної служби зайнятості працевлаштовані 18,5 тис. осіб, в т.ч. у період карантину – 12,6 тис. громадян. Але наразі вакансій на 20% менше, ніж у минулому році.

  • Яким є співвідношення «вакансія – претендент» на сьогодні?
  • На 1 липня цього року на одну вакансію претендувало 12 осіб. Для порівняння: на цю ж дату минулого року на одну вакансію претендували 5 осіб.
  • Люди яких професій постраждали найбільше з введенням карантину?
  • Звільнення відбувалися на підприємствах та в організаціях усіх галузей. Найбільше працівників було звільнено за професіями продавці, ремонтники автотранспортних засобів, кондуктори, водії, медики, кухарі, офіціанти, бармени. Постраждала також туристична галузь, готельний та ресторанний бізнес, а також професії, задіяні у переробній промисловості.
  • На які професії найбільший попит? На які – мізерний чи нульовий?
  • З послабленням карантинних заходів у розрізі професій найбільший попит роботодавців спостерігається на кваліфікованих робітників за професіями водій, слюсар-ремонтник, електрогазозварник, продавець, кухар, охоронник, вантажник, дорожній робітник, прибиральник службових приміщень, робітник фермерського господарства, швачка, медична сестра.

А найменше роботодавці шукають фінансистів, менеджерів із туризму.

  • Чи спостерігався сплеск звільнень медпрацівників, які боялись працювати з коронавірусом?
  • Суттєвих звільнень медичних працівників через СОVID-19 не відбувалось. Переважають медпрацівники, які звернулися до служби зайнятості після звільнення внаслідок реформ (ще до карантину).
  • Чи вплинуло на загальну картину ринку праці повернення великої кількості заробітчан? До речі, як часто вони звертаються до вас?
  • Звичайно, частина заробітчан, які повернулись додому, звернулись до служби зайнятості. Проте офіційної статистики ми не маємо. Кар’єрні радники, спілкуючись з людиною телефоном, дізнаються про такі факти лише в тих випадках, коли людина сама поділиться інформацією.
  • Чи впливає стаття та формулювання, згідно з якими звільнили людину з роботи у ці непрості часи, на призначення належної допомоги із безробіття?
  • Зміни, які були внесені в чинне законодавство про зайнятість та загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття під час карантину, передбачають надання статусу безробітного та призначення виплати допомоги із безробіття з першого дня звернення особи до служби зайнятості на підставі поданих заяв і незалежно від статті звільнення (раніше звільненим за власним бажанням виплата допомоги із безробіття відкладалась на три місяці з дати отримання статусу безробітного).
  • Як довго людина може отримувати виплати з безробіття?
  • Тривалість виплати залежить від статті звільнення, та в будь-якому випадку виплата допомоги із безробіття призначається в межах 270-360 календарних днів, а для тих, кому до пенсії залишилося два роки, – 720 днів. Допомога призначається в межах двох років.

Для виплати ДБ необхідно подати довідку з банку про відкриття рахунку. І ще один важливий момент: на період карантину нарахування ДБ відбувається без відвідування центру зайнятості за умови підтвердження безробітним наміру перебування у статусі зареєстрованого безробіття зокрема телефонним зв’язком.

  • Чи є певні зміни у правах та обов’язках безробітних на період карантину?
  • Права безробітних залишились незмінні щодо отримання послуг з пошуку підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні, отримання консультаційних, інформаційних та профорієнтаційних послуг тощо.

А серед обов’язків, окрім тих, які були визначені раніше, важливим варто зазначити таке:

  • бути на зв’язку з кар’єрним радником;
  • після завершення карантину безробітний зобов’язаний протягом 10 робочих днів подати центру зайнятості перелік документів, визначених пунктами 17-19 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою КМУ від 19.09.2018 № 792 (далі – Порядок). Такий період може бути продовжений з урахуванням поважної причини, передбаченої пунктом 28 Порядку. У такому разі документи подаються до центру зайнятості на наступний день, що настає після закінчення дії обставин, що склалися у зв’язку з поважною причиною.
  • У чому специфіка ринку праці Вінниччини, чи надає це певні переваги нашим громадянам у пошуках роботи навіть у таких непередбачуваних економічних умовах?

Наша Вінниччина – аграрний гігант, і все, що відбувається на ринку праці області, відповідає циклу робіт у сільському господарстві. Область займає перше місце в Україні за обсягами виробництва валової продукції сільського господарства. Під час будь-яких криз агросектор страждає чи не найменше – в часи економічної кризи люди схильні економити на купівлі будь-яких товарів, але їжу купуватимуть завжди.

Світові та українські експерти вважають, що за підсумками 2020 року український агросектор може суттєво збільшити свою частку відносно всієї економіки України (зокрема тому, що зменшаться розміри долі промисловості та сектору послуг у загальній структурі ВВП). Мабуть, тому за результатами січня-травня наш регіон має менший, ніж у середньому по державі, спад потреби в робочій силі та менший ріст реєстрації безробітних.

За інформацією, отриманою від роботодавців, на 20% зменшилась по області потреба у робочій силі протягом шести місяців цього року у порівнянні з відповідним періодом минулого року. На 3,3% зросла частка вакансій у сільському господарстві, але у абсолютних значеннях їх стало на 14% менше. І основу врожаю уже закладено, сезон відбувся: усі опитані міським центром зайнятості та філіями обласного центру зайнятості аграрії, в основному, зменшили прогнозовану потребу в кадрах на 2020 рік на 20-30%. І це ситуація наразі, а всі перебувають у стані невизначеності та очікуванні «другої хвилі» восени і її наслідків та впливу на масштаби світової кризи.

А взагалі використання нових технологій призвело до витіснення великої частки професій сільського господарства зі структури переліку найбільш поширених у області (і на сьогодні цей перелік ще ретельніше переглядається аграріями у бік автоматизації), залишивши трактористів, трактористів-машиністів сільського господарства, робітників з комплексного обслуговування сільськогосподарського виробництва, робітників фермерського господарства та агрономів. У садових та плодоягідних господарствах однозначно будуть потрібні садівники. Ці господарства розвиваються досить активно, і вони мають ще резерви у робочій силі на цей рік.

Розташування в області найбільшого у Європі птахокомплексу створює потребу у птахівниках, підсобних робітниках, операторах інкубаторно- птахівничих станцій, слюсарях з контрольно-вимірювальних приладів та автоматики (електроніки), електриках дільниці та санітарах ветеринарної служби. На переробних філіях комплексу потрібні будуть комірники, водії навантажувачів, слюсарі-ремонтники, машиністи холодильних установок, інспектори з контролю якості продукції.

  • Безробіття в селі продовжує залишатися гострою проблемою?
  • Якщо говорити мовою цифр, то кількість сільського населення, яке перебуває на обліку в службі зайнятості, значно вища, ніж міського: серед тих, хто перебував на обліку, майже 60% – це сільські жителі. З-поміж числа працевлаштованих за сприяння обласної служби зайнятості майже 62% теж мешканці села, бо сезонність робіт в аграрному секторі має свою позитивну динаміку. Проблемою залишається відсутність належної кількості робочих місць у сільській місцевості, де  б люди працювали, не залишаючи домівок.
  • Які додаткові ресурси для пошуку роботи можуть залучати наші громадяни?
  • Нашим шукачам роботи ми радимо не сидіти склавши руки та чекати, що хтось за тебе зробить твоє життя кращим. Державна служба зайнятості виступає посередником між роботодавцем і шукачем роботи. Тому під час карантину є безліч можливостей удосконалити та підвищити свої знання. Карантин спонукає до самоосвіти, аби бути конкурентоспроможним на ринку праці. Саме онлайн-навчання стане у нагоді.

             Ми маємо в своєму арсеналі Освітній портал Державної служби зайнятості (http://skills.dcz.gov.ua/).   Новий сервіс, який допоможе безробітним розвивати власні навички, необхідні для вдалого працевлаштування, отримати нові компетенції та пройти професійне навчання.

             На сьогодні фахівці Вінницької обласної служби зайнятості активно інформують безробітних про можливість навчатись на провідній навчальній платформі у світі Coursera.

Станом на 01 липня 2020 року 212 зареєстрованих безробітних Вінниччини вже отримали запрошення від адміністратора State Employment Cenre of Ukraine on Coursera пройти онлайн-навчання від кращих університетів та галузей промисловості, з них 100 зареєстровані як учні, а 54 – успішно навчаються. По закінченні навчання вони отримають сертифікати від Coursera, які посідають друге місце за популярністю серед сертіфікатів на Linkedln.

Також радимо шукати роботу онлайн на сайті Державної служби зайнятості, через соціальні мережі та на провідних сайтах з пошуку роботи.

На період карантину нарахування допомоги із безробіття відбувається без відвідування центру зайнятості за умови підтвердження безробітним наміру перебування у статусі зареєстрованого безробіття зокрема телефонним зв’язком.

Станом на 01 липня 2020 року на обліку перебуває понад 25,6 тис. безробітних, що на 55,2% більше, ніж минулого року. З них 22,7 тис. безробітних отримують допомогу із безробіття.

Нині серед безробітних переважає жіноча половина – це 52% (13,4 тис. осіб).

Серед безробітних, зареєстрованих в обласній службі зайнятості в період дії карантинних заходів, 8697 – звільнених у період карантину.

Юлія РАЗАНОВА

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Передзвоніть мені