Практичний «професор» Микола Моспан

Двадцять два роки він завідує дільницею відділення «Гармаки» СТОВ «Прогрес», що в Барському районі. Тут, на основній виробничій базі рибоводного господарства, побували за цей період тисячі людей з усієї України. Вони приїздять сюди не лише за рибопосадковим матеріалом чи товарною рибою, а й за консультаціями і порадами досвідченого й знаного рибовода.

У Миколи Станіславовича Моспана немає вищої освіти, а є тільки диплом випускника  півторарічної заочної школи рибоводів Інституту рибного господарства України. Це так, для годиться, для «корочки», бо у нього не було часу сидіти на лекціях вузівських викладачів, він сам став практичним «професором» у своїй справі. Його багаж знань такий об’ємний, що цілком може конкурувати з вузівською програмою.

СТОВ «Прогрес» вийшло багато років тому на всеукраїнську  орбіту завдяки семінарам-нарадам, які започаткував і проводив  директор товариства, заслужений працівник сільського господарства України Микола Іванович Мельник. Так звану «школу Мельника» пройшли сотні початківців-рибоводів, яких він називав не конкурентами, а партнерами по бізнесу.

…Ми стоїмо з Миколою Моспаном на дамбі ставу Гармаки. Тихий вітерець ганяє хвильки, а з води раз по раз вискакують карасики, заманюючи до полювання стаю чайок. Плесо таке велике, що з одного берега до іншого не розпізнати рибалку з вудкою. Він каже, що це найбільша водойма господарства, яка займає 186 гектарів.

– Ви милуєтеся красою, а я дивлюся на став із болем, бо знаю, що він зараз заповнений водою тільки на сорок відсотків, – перехоплює мій погляд Микола Станіславович. – Ця біда дала знати про себе шість років тому, коли через відсутність дощів і снігів буквально на очах водойма почала міліти. Нестача води потягнула за собою зменшення площі і, відповідно, зниження валового виробництва товарної риби, хоча наша дільниця ще виходить на заплановані показники. А був час, коли ми тут регулярно проводили водообмін, скидаючи зайві тонни у русло річки Рів. Тепер же суша наступає на став. Не знаю, як буде далі, але до доброго не йде…

Від березня до жовтня триває сезон вирощування риби. Навесні ми запускаємо у ставки 200-грамовий зарибок коропа, товстолоба, білого амура, сома, щуки, а восени виловлюємо двокілограмову і більшу рибу. Для того, щоб вона набрала таку вагу, щоденно «припасаємо» її на кормових майданчиках, куди доставляємо човнами запашні гранули, виготовлені із пшениці, ячменю, кукурудзи, соняшникового шроту, макухи… Під кінець вигульного періоду ми висипаємо у став Гармаки до десяти тонн корму. Це я для скептиків, від яких часом можна почути, що риба сама від себе росте, а ви тільки сіті розкладаєте… Якби ж то так було.

Вся трудова діяльність Миколи Моспана пов’язана з Барським рибгоспом, у колектив якого він влився в березні 1978 року. Спочатку був рибаком-охоронцем, потім – бригадиром ставка Новий, що біля його рідного села Діброва, а останніх два з лишнім десятиліття  завідує рибоводною дільницею.

Десятки тонн риби виростив і виловив він за ці роки, став визнаним спеціалістом рибоводної галузі і жодного разу не піддався на спокусливу угоду з браконьєрами. Бо чесне ім’я і чиста совість для Миколи Моспана – важливіші понад усе.

Віктор Зеленюк

Барський район

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Передзвоніть мені