Життя після інсульту: долаємо труднощі

Сьогодні публікуємо чергову добірку порад лікарів неврологічного  інсультного відділення №22 для хворих з гострим порушенням мозкового кровообігу ВОПНЛ ім.академіка О.І.Ющенка. 

Нетримання сечі

Нетримання  – це порушення контролю за роботою сечового міхура та кишківника. Багато пацієнтів стикаються з проблемою  нетримання сечі та калу після перенесеного інсульту. Але з часом багато пацієнтів, котрі перенесли інсульт, відновлюють контроль за тазовими органами.

Існує багато адаптивного обладнання, яке полегшує процес відвідування туалету та робить його безпечнішим.

До таких засобів належать:

– високі насадки-сидіння для унітазу;

– поручні на стіні біля унітазу.

Поради, які допоможуть пацієнту після інсульту впоратися з проблемою нетримання.

– Щоб відновити контроль за сечовипусканням, рекомендується відвідувати  туалет з регулярними інтервалами (наприклад, кожні 2 години).

– Якщо є проблеми з контролем сечового міхура, треба обмежити вживання рідини перед сном.

– На ніч розташувати стілець-туалет чи судно/сечоприймальник біля ліжка пацієнта.

– Забезпечити нічне освітлення (нічник) у туалетній кімнаті.

Якщо є наявні порушення роботи тазових органів, необхідно проконсультуватися з вашим лікарем. Можливо, потрібно споживати більше клітковини.

– Деякі ліки можуть впливати на роботу сечового міхура та кишківника. Незайвою буде консультація з лікуючим лікарем.

Інколи люди намагаються запобігти цій проблемі шляхом обмеження кількості рідини, яку вони споживають. Це погана ідея. Більшість дорослих людей потребують від 6 до 8 склянок рідини протягом дня. Отримання меншої кількості рідини може викликати зневоднення організму чи підвищити ризик виникнення сечової інфекції.

Симптоми виникнення сечової інфекції:

– збільшення частоти відвідування туалету чи «аварій» (епізодів нетримання);

– зміни в поведінці: особливо підвищена збудливість, коли пацієнт не може повідомити про термінову потребу у відвідуванні туалету (при порушенні мовлення);

– відчуття печіння, свербежу чи болю під час сечовипускання;

– каламутна сеча чи різкий її запах.

При появі таких симптомів обов‘язково зверніться до лікаря!

Практичні рекомендації для запобігання болю та опущенню (сублюксації) у плечовому суглобі паретичної руки:

– не можна тягнути за уражену руку, допомагаючи пацієнту одягатися, митися чи вставати з ліжка;

– не можна дозволяти пацієнту лежати на враженій руці, треба контролювати  це тоді, коли пацієнт спить;

– уражена рука не повинна вільно звисати  при перевертанні в ліжку;

– вражену кінцівку необхідно викладати на підвищення (подушку) у фізіологічному положенні;

– необхідно застосувати ортез (пов‘язка-косинка) для плечового суглоба на ранніх етапах реабілітації  та запобігати розвитку больового синдрому;

– не можна виконувати  фізичне навантаження на враженій кінцівці «через біль»;

– необхідно активно залучати пацієнта до посильної  для нього повсякденної діяльності;

– треба уникати надмірної внутрішньої ротації плеча та, навпаки, слід стимулювати зовнішню;

– при порушенні глибокої чутливості пацієнт може не відчувати, що лежить на своїй руці, не визнавати, що вона належить йому. Часто в такій ситуації розвиваються травми  при потраплянні пальців руки у спиці інвалідного візка;

– при порушенні температурної чутливості можливі опіки при митті дуже гарячою водою;

– слід обережно працювати з ураженою рукою, щоб не перерозтягнути м‘які тканини м‘язів і суглобів. |

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Передзвоніть мені