Правила життя Володимира Сметанського

Вчора він перегорнув ювілейну, вісімдесяту сторінку своєї біографії. І ніби немає за плечима тих років. Його активній громадській позиції можуть позаздрити тридцятилітні – ні дня без суспільно-корисних справ! Таке життєве кредо Володимира Сметанського, якого знають і шанують жителі Тульчина і району.

Ось уже багато років Володимир Анастасійович очолює міську організацію ветеранів, координаційну раду профспілок району і є морським волонтером. Влітку традиційно організує поїздки ветеранів, членів профспілок та їхніх родин на базу відпочинку «Славутич» у мальовничу одеську Росєйку.

Він звик робити людям добро. І це добро з вдячністю пам’ятають колишні студенти місцевого ветеринарного технікуму, яким викладав зоотехнічні дисципліни, чимало мешканців району, яких влаштовував на роботу, працюючи директором Тульчинського центру зайнятості. І які б посади не займав, ніколи не ставив себе вище над підлеглими і не цурався спілкування з простими людьми.

Оптимізм та гумор – ті риси, які особливо цінують у ньому його друзі й рідні.

Проте доля не раз випробовувала Володимира Анастасійовича на міцність, порядність і сумлінність. Так сталося, що його дружина Ірина серйозно захворіла у 28 років, коли дітям було сім і п’ять років. Підступна хвороба прогресувала, і з часом красива й талановита жінка перестала ходити. Проте завдяки чоловіку до останніх днів (серце Ірини Іванівни перестало битися на 69 році) вона продовжувала вести активний спосіб життя: подорожувала, була у вирі сімейних та суспільних подій, мала чимало захоплень – музика, книги, кіномистецтво… Як пояснює Володимир Сметанський, щастя знаходить дорогу до сильних духом людей.

Понад усе у сім’ї Сметанських цінують освіченість. Ірина Іванівна вільно володіла англійською мовою, мала чудову музичну освіту. Проте й Володимир Анастасійович не відставав. Три вищі освіти – зоотехнічний факультет Кам’янець-Подільського сільськогосподарського інституту, педагогічний факультет Української сільськогосподарської академії, ринкова економіка та господарче право в Інституті міжгалузевої освіти — результат постійного бажання розвиватись та удосконалюватись. Між іншим, третю освіту Володимир Сметанський здобув у віці 55 років і успішно застосовує свої знання й нині. На його думку, вчитися ніколи не пізно! А ще він любить повторювати китайську народну мудрість: «Знання – скарб, який всюди слідує за тим, хто ним володіє».

Діти та онуки Володимира Анастасійовича нині живуть у Києві, проте він з ними спілкується щодня. Син Дмитро – один з керівників провідної столичної компанії, донька Ольга – відома журналістка, інтерв’юер знаменитих людей світу, працює у газеті “Факти”.  Найкращі родинні моменти – коли діти та онуки приїздять до улюбленого тата та дідуся у гості. Він частує їх смачними шашликами та сирниками. Кулінарія – одне з його захоплень, бо пристрасно ще любить шахи, подорожі та книги. Багато років вів шаховий гурток для юних тульчинців, а сам неодноразово ставав чемпіоном шахових турнірів. Побував Володимир Сметанський на екскурсіях у Польщі, Угорщині, Німеччині, Чехії, Болгарії, Румунії. Усе життя він збирає бібліотеку, якою гордиться. «Книги – морська глибина. Хто в них пірне аж до дна, той хоч і труду мав досить, дивнії перли виносить», – любить цитувати Івана Франка.

На запитання, про що мріє сьогодні, Володимир Анастасійович відповідає: «Про мир, про добробут українського народу, про щасливе життя дітей та онуків у щасливій Україні».

П’ять разів він обирався депутатом міської та районної рад, робить все для того, щоб покращилось життя земляків. Пише статті у місцеву райгазету, виступає по районному радіомовленню, разом з працівниками управління соцзахисту зустрічається з пенсіонерами. Мабуть, через це так довго тримається на хвилі «служіння людям». Його нагороджено почесним знаком ЦК профспілок України, а портрет занесений до книги трудової слави профспілок області.

Віктор Зеленюк

м. Тульчин

На знімку Володимир Сметанський

Фото автора

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Передзвоніть мені