Електровело і два трицикли від Cергія Андрійчука

Електровело і два трицикли від Cергія Андрійчука

Познайомились ми рівно два роки тому. Родом він із Сопина Погребищенського району, а дружина, Світлана Володимирівна, з Ульянівки сусіднього Липовецького району. Мешкають на околиці Вінниці поблизу Вінницьких Хуторів – у приватному секторі, що дуже важливо, коли зважати на здібності Сергія Олексійовича. Свого часу він закінчив Зозівське сільське профтехучилище і професійно займається ремонтом габаритних вантажівок.

Ще коли будувались, виникла потреба мати невеличкий тракторець. Господар і зробив його на базі запчастин із «Запорожця», використавши двигун УМЗ-5У. Багато хто приїздив тоді, щоб перемалювати його схему. Виготовив і низку причіпних знарядь включно із причепом, який розвантажувався цікавою «лебідкою». Цей же тракторець використовували й на обробітку городу. Щоправда, наділ тут невеликий, і коли завершили будівництво, на прохання родичів реалізували тракторець їм у село, де обсягів роботи вистачає.

Два роки тому, коли саме поширювалася мода на приватний електротранспорт, Сергій Олексійович зумів буквально за два дні з брухту зробити триколісний велосипедик для внучки Олі, на який придбав два невеликі акумулятори. Електродвигун використав від «двірників» автомобіля МАЗ. Дівчинка, якій тоді наближалось п’ять років, швидко освоїла новий для себе засіб пересування й досі залюбки користується ним.

І для себе Андрійчук доробляє електротрицикл, а бензиновий трицикл практично готовий.

– Все-таки на роботу поки що їжджу імпортним електроскутером, – зізнається. – Довго вагався, чи купувати його, але тепер переконався, що він дуже вигідний. Для його зарядки маю окремий лічильник, і за минулий сезон витратив на такі цілі лише… 70 гривень. Максимально економними в експлуатації стараюсь зробити й свої витвори. Коли я складав перший тракторець, тоді було не до краси – головне, щоб вийшов практичним. Нині ж не поспішаю, щоб гарно все виглядало. Втім перебування на карантині прискорило процес.

– А на основі чого виготовляєте свої машини?

– Якщо брати бензиновий трицикл, то двигун у нього від мотоблока, рама – саморобна, сидіння теж прилаштоване. Коробка зміни швидкостей – із «Запорожця». Зчеплення – тросове. Передні амортизатори – від «Audi». Руль – від велосипеда. Газ і гальма – від мотоцикла.

Що ж стосується електротрицикла, то двигун у нього від інвалідного візочка (24 вольти). Рама саморобна з квадратних профільних труб. Напіввісь – від «Газелі». Колеса куплені в магазині. Все тут дуже просто. А задумав я таку машину насамперед для відгортання снігу. Скажімо, треба це зробити раненько, а внучка ще спить. Дирчання її розбудило б, а на електротязі вся робота виконується тихо. Щиро кажучи, й не розраховував на таку силу: запросто везе дорослого і кілька дітей одночасно. Якщо бажаєте, можу скинути для перегляду відео…

То справді було цікаве видовище. Заради цього варто роками часто подовгу «чаклувати» над шматками металу й запчастинами в домашній майстерні.

Микола КАВУН

Фото автора

На знімку: Олі лише сьомий рік, але вже тягнеться до справжнього трицикла.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Передзвоніть мені