Сологубівський лотос

Днями мені зателефонувала колега з Оратова Юлія Мороз і повідала справжню сенсацію. Поїхала вона з чоловіком Михайлом у Сологубівку до свого родича, тутешнього фермера Анатолія Салія. І коли в розмові він скромно зауважив, що у місцевому ставку вже навіть лотос невідомого походження росте, вона спершу не повірила. Звісно, ця субтропічна і навіть тропічна рослина давно прижилася навколо Астрахані та на Таманському півострові нашої агресивної сусідки Росії. Але не доводилось чути про наявність лотоса навіть на півдні України, вже й не кажучи про її центр. А Сологубівка, до речі, претендує і на географічний центр Оратівського району.

Господар повіз гостей до ставу, на якому і проростає нова в наших краях рослина. Сфотографувавши її, Юлія Трохимівна потім довго приглядалась в Інтернеті: чи, бува, не різновиди модних нині водяних лілій, які переважно грошовиті люди розводять у водоймах поблизу своїх осель? Ні, всі ознаки лотоса! І коли вона зателефонувала доньці Зоряні, яка по закінченні Києво-Могилянської академії має фах еколога, та зауважила: сильно радіти  появі у нас такої флори не варто, бо у природі все збалансовано. Поява чогось нового може означати майбутнє зникнення чогось звичного.

З іншого боку – всяку рідкісну рослину необхідно оберігати. Тут варто знати, що зірваний щойно лотос моментально в’яне. І ще одне. Хоча на берегах єгипетського Нілу та індійського Гангу його культивують як харчову рослину (насамперед – борошно з насіння і навіть кореневищ), живці та ще деякі частини рослини вважаються отруйними. Тобто милуватися цією красою – будь ласка, а ось рвати – зась.

Микола Кавун

Фото Юлії Мороз

Оратівський район

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Передзвоніть мені