Солодке задоволення від Миколи Будняка

Село Сліди – крайня точка на мапі Тиврівського району. Звідси до райцентру тридцять кілометрів, до Шпикова Тульчинського району – чотири і стільки ж до Рахів-Лісових Шаргородського району. У недалекому майбутньому Сліди планують приєднати саме до Шпиківської ОТГ, а поки що туди возить на продаж вирощені власноруч кавуни місцевий житель Микола Будняк.

Є у нього і «торгова точка» на автотрасі Вінниця – Тиврів – Шпиків, де на саморобному дощаному вказівнику зазначений номер телефону, яким ми й скористалися з водієм, аби попасти на городину фермера. На дзвінок відповів зразу. «Їдьте, – каже, – попід лісосмугу до соняшнику, а далі – ліворуч, до ставу, там і здибаємося…».

Із старенької «Ниви» вийшов нам назустріч сивочолий, міцної статури  чоловік. Знайомимося. Миколі Будняку 52 роки. У рідному селі присвятив себе роботі з технікою – був електриком, зварником, механіком, а коли розпалося КСП «Подільський край», взявся господарювати самостійно. На власних та орендованих земельних паях сіє пшеницю, соняшник, сою і займається  овочівництвом. На цій справі набув гарних практичних навиків.

Зразу відчувалося, що про вирощування помідор, капусти, і, особливо, кавунів він може розповідати довго без будь-яких підказок. Овочі – це їх з дружиною Ніною, сином Василем і дочкою Тетяною сімейний бізнес.

– За останні роки клімат у нашій зоні лісостепу став набагато теплішим, а тому кавуни почуваються на Поділлі прекрасно, до цього ж домінували привозні з південних областей України, – каже Микола Васильович. – Для їх посадки обираємо місце сонячне, стараємося, щоб поряд не росли огірки, кабачки чи гарбузи, не переносять вони і сусідства з динями. Ці солодкі ягоди люблять простір, і щоб вони мали солідні габарити, готуємо розсаду в домашній теплиці, яку висаджуємо в середньому по 50 рослин на сотку або через кожних 50-70 сантиметрів з міжряддями у два метри. На власному досвіді пересвідчився, що найкращий попередник під кавуни – соя.

Уже п’ять років практикую посадку кавунів чотирьох гібридів голландської селекції з використанням комплексних добрив фірми Яра Мила Комплекс. Кавунове поле підтримуємо в чистому від бур’янів стані, особливо в першій половині вегетації.   

Вирощувати цю культуру може кожен, навіть на присадибній ділянці, головне, придбати якісне насіння, дотримуватися технологій і не бути ледачим. Цього року на перешкоді стояли складні погодні умови, але мої рослини вистояли, бо нам вдалося перечекати холодні весняні дні й висадити розсаду у відкритий грунт лише 6 червня.

Кавунова плантація у нас займає півтора гектара, ще  на такій самій площі ростуть помідори та пізня капуста. Смугасті велетні вродили нівроку. Ось цей, приміром, затягне на п’ятнадцять кілограмів, є й важчі. Такий урожай збираємо вперше за всі роки. Попри все, ціна  на базарі не падає нижче восьми гривень за кілограм, а я на трасі й вдома продаю на гривню-дві дешевше. Розумію людей, у яких не вистачає грошей, тому й не торгуюся – нехай смакують на здоров’я і отримують солодке задоволення від моїх кавунів.

Ну й наостанок дам поради, за якими рисами слід визначати стиглість кавуна. Насамперед треба дивитися, чи висох вусик навпроти плодоніжки, потім пробувати ягоду на звук – якщо глухий, то без сумніву треба купувати, не менш важливий і жовтий відтінок на кавуні в тому місці, на якому він лежав у полі.

Так що смачного!  

Віктор Зеленюк

Тиврівський район

На знімку:  Микола Будняк

Фото автора ”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Передзвоніть мені