«Ми зловили їх на «гарячому»…»,

або Чому провалилася операція «похорони львівського сміття» в Браїлові

Ця дуже заплутана історія має початок, але невідомо, коли і чим закінчиться. Вона настільки наелектризувала довколишню громаду, що обуренню людей немає меж. Місцеві активісти взяли ситуацію під свій контроль і не збираються скидати обертів маховика, спрямованого на «покарання винуватців екологічного безчинства…».

З членом ініціативної групи селища Браїлів Андрієм Войтюком йдемо від «сталінської» траси в глибину людавського лісу, де метрів за п’ятсот знаходиться браїлівське сміттєзвалище. Настояне на специфічному запаху повітря забиває подих. З правого боку розбитої асфальтівки  видно сліди роботи бульдозера. «Це, – каже, – хтось завбачливо розширив проїжджу частину, щоб не заважали кущові зарослі фурам, бо для нашого сільського сміттєвоза дороги вистачало. А тут – габаритна техніка приперла, і щоб не було заминок, продумали кожен етап операції, яку ми назвали «похорони львівського сміття».

Андрій говорить емоційно й з притиском: «Це ж яку треба мати гнилу мораль і продажну совість, щоб таке вчинити на шкоду своїм людям! Ми переконані, що за цим усім стоїть наш селищний голова Валерій Резедент. З огляду на те, як він всіляко намагався очорнити навіть думку, що туди завозиться львівське сміття, називаючи це брехнею та фейком. Але факти – проти нього… Наш район наче медом намазаний, бо це вже другий випадок за останніх півтора місяця виявлення підпільного складування чужих твердих побутових відходів. Львів хоче виглядати в очах європейської громадськості чистим і привабливим містом, а своє сміття відвозить далеко за межі краю. А наші місцеві «чорні ділки» не проти того, щоб отримати від цього вигоду й переступають через межу порядності, бо для них немає нічого святого заради особистого збагачення…».

На цьому місці, де зараз сміттєзвалище, у 80-х роках знаходилася виробнича база Вінницького ДБУ-18, яке займалося будівництвом доріг в окрузі. Там діяв асфальтно-бетонний завод, стояли житлові вагончики, було приміщення їдальні, воду для побутових потреб брали з артезіанської свердловини та криниці. Потім ця територія перейшла в підпорядкування тодішнього Браїлівського цукрокомбінату, керівництво якого закупило нове обладнання і продовжило експлуатацію асфальтно-бетонного заводу. Коли ж господарство перестало існувати, виробничий майданчик успадкувала Браїлівська селищна рада, створивши тут смітник. Він знаходиться за шість кілометрів від населеного пункту…

– Саме така віддаленість, на мою думку, і стала відправною точкою самочинних діянь  пана селищного голови, – каже колишній директор цукрокомбінату, депутат Жмеринської райради 70-річний Микола Власюк. – Він, мабуть, сподівався на безкарність, коли погодився на контакти з посередником перевізників львівського сміття. Затія провалилася, тепер Валерій Резедент позичає «очі в сірка» і на всі застави виправдовується, мовляв, не знав, що там мають влаштувати могильник чужих твердих побутових відходів… 

А все почалося з випадкової зустрічі на трасі «Могилів-Подільський – Видубовичі – Житомир» жителя села Людавка Олександра Білоконя та його товариша з двома фурами, що завертали в бік сміттєзвалища.

– Це було після 23 години ночі 13 вересня, – розповідає він. – Нас зацікавило, чому відкритий шлагбаум і чому туди заїхали ваговози? Порадившись, вирішили прослідкувати за машинами. Десь через годину перша фура виїхала з лісу і взяла курс на Жмеринку, а друга – поїхала в напрямку Літина. Ми здогадалися, з якою метою під покровом темноти вони туди заїжджали. Я набрав по мобілці Андрія Войтюка й поділився своїми припущеннями і вже наступного ранку почали розмотувати клубок сміттєвої змови. Першим приїхав на сміттєзвалище Віталій Кабалюк із села Сьомаки, зняв на камеру земляні роботи і виклав матеріал у мережу Інтернет… 

За сигналом тривоги, у вівторок на сміттєзвалищі зібралося більше тридцяти громадських активістів з Браїлова, Людавки, Сьомаків, Новоселиці. Побачене там їх вразило. У лівому кутку території була нагорнута велика купа старого сміття, а поряд – свіжовикопана глибока яма із встеленими привозними ТПВ. Параметри котловану вражали – десь приблизно сорок на тридцять та глибиною до шести метрів. А ще – збоку об’ємний «апендицит»,   де у той момент  розправляв сміття потужний екскаватор…

– З великими потугами нам вдалося зупинити його і примусити екскаваторника виїхати за територію сміттєзвалища, – продовжує Андрій Войтюк. – Охоронець викликав «свого начальника», який дуже швидко примчав до лісу. Він представився Артемом і сказав, що керує тут проведенням робіт. Ми запитали, на якій підставі працює, на що у відповідь почули запевнення: «У нас тут все законно, бо моя організація уклала договір із селищною радою на впорядкування сміттєзвалища». Ніяких підтверджуючих документів у Артема не було. Він запевнив, що вони знаходяться у Валерія Резедента і зателефонував до нього, мовляв, якісь невідомі люди втручаються в його роботу і виганяють техніку з полігону, й попросив негайно приїхати. Пан Резедент летів, мабуть, як на пожежу, бо буквально за кілька хвилин уже вступив з нами в суперечку і доводив, що тут немає ніякого львівського сміття, і все це – неперевірена інформація та сама справжня брехня… Словесна перепалка тривала до того часу, поки за нашим викликом на прибули голова Жмеринської райдержадміністрації Святослав Ніколайчук і начальник райвідділу поліції Анатолій Присяжнюк.

– Я не міг не втрутитися у цей конфлікт і був зобов’язаний поспілкуватися з людьми, – каже Святослав Ніколайчук. – Ми з активістами розкопали це привозне сміття і знайшли багато різних квитанцій та чеків, де вказано, що вони зі львівських магазинів… Потім ми  спільно виявили в лісосмузі біля Новоселиці ще одну фуру із сміттям.                  

Отець Тимофій, який служить священником у селі Новоселиця, одним із перших помітив ту вантажівку. Він пригадує: «Коли ми під’їхали до машини, то побачили, що вона з волинськими номерами, водій одразу закрився в кабіні та почав комусь телефонувати і щось розповідати. Ми перекрили вантажівці дорогу і чекали приїзду поліції… Машину забрали на штрафмайданчик, опитали водія. У шляховому листку було вказано, що сміття везуть у Браїлів. Ми їх зловили на «гарячому», операція «похорони львівського сміття» провалилася. Якби не випадок, то б його присипали в ямі землею, а зверху розгорнули  своє сміття… Водій зізнався, що йому було сказано заїхати в посадку і чекати ночі. Страшно і лячно від того, що коїться у нас, не бояться люди гріха, не бояться…».

– Дивує і насторожує той факт, що селищний голова Браїлова  самочинно налагодив контакти з людьми, причетними до перевезення львівського сміття, – обурюється Святослав Ніколайчук. –  Він ні з ким не порадився, чи потрібне воно нам тут.  Правоохоронці відкрили кримінальне провадження за статтею «забруднення навколишнього середовища»… Вони встигли привезти та висипати приблизно тисячу тонн сміття. Якщо на чорному ринку 10-15 тисяч гривень платять за машину, то там закопали великі гроші. І найгірше те, що сміття всипали в котлован, не обладнавши його  спеціальними матами, тепер же фільтрат просочиться в грунтові води і буде шкодити людям…

У свою чергу селищний голова Браїлова Валерій Резедент пояснив, що сміттєвий полігон обслуговує комунальне підприємство «Браїлів-комунсервіс», а ситуація з наповненням бюджету складна. Адже через підняття мінімальної зарплати комунальне підприємство на сьогодні ледь витягує ситуацію із вивезенням сміття, оплатою електроенергії тощо.

– Тривалий час ми не маємо можливості упорядкувати сміттєвий полігон, – написав він на своїй сторінці у Фейсбук. –  Вже така велика кількість сміття набилася, що екологічна інспекція мене оштрафувала на 520 гривень. Дали припис, що обов’язково потрібно привести сміттєзвалище у норму. Фінансової можливості такої у нас не було. І коли на початку вересня до нас завітали представники однієї з компаній, які запропонували співпрацю комунальному підприємству, ми погодились. Вони назвались спеціалістами у галузі вивезення, переробки, сортування і утилізації побутових відходів, а також пообіцяли облаштувати полігон за всіма стандартами. Дали зразок договору, який ми з директором комунального підприємства уважно передивилися. Нас ніби все влаштувало: ми жодних витрат не несемо,  а вони надають свій сміттєвоз та забезпечують нас новими контейнерами для сміття. Також планувалося встановлення сортувальної станції. Ми порадились з директором комунального підприємства та підписали договір і одразу поставили умову: спершу розчистити полігон…

 Відтак, 4 вересня підписали договір, а через день на території сміттєзвалища почав працювати екскаватор.

Майже на 100 тисяч гривень зробили облаштування. Також привезли 20 контейнерів для сміття на 100 тисяч гривень. На цьому тижні мав приїхати сміттєвоз, розставити контейнери і працювати, але все пішло чомусь за іншим сценарієм… Походивши по смітнику, ми  зафіксували, що там вивантажено львівське сміття. Хоча ми уклали договір з ТОВ «ТЕК Автобан» на виконання одних робіт, а вони вночі таємно вирішили робити інше. В договорі ніде не прописано, що буде завозитись львівське сміття, це вже вони робили нелегально. Тому, коли таке сталося, ми з ними розірвали договір, і зараз цим займаються правоохоронці…

Віктор Зеленюк,

власкор «Вінниччини»

Жмеринський район

На знімках: Андрій Войтюк; вид сміттєзвалища під час роботи комісії.

 Фото автора та із сайту ГО «Браїлівський кулак». 

      P.S. Коли цей матеріал було підготовлено до друку, стало відомо, що депутати Браїлівської селищної ради, під тиском громадськості, дали оцінку діям пана Резедента. Вони прийняли рішення про висловлення йому недовіри і оголосили в засіданні перерву до 22 вересня, де мають розглянути друге питання порядку денного – щодо відсторонення його від займаної посади.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Передзвоніть мені