Не забудьте перейти на «зимовий» час

Це традиційно має відбутись із суботи 24 жовтня на неділю 25 жовтня о четвертій годині ранку переведенням стрілок годинника на одну годину назад.

Уперше «гратися» з переведенням годинників на «літній» і «зимовий» час почали в Англії ще 1908 року. Це було пов’язано із заощадженням електроенергії, якої на той час в країні вироблялось замало, і в години пік, скажемо так, «на всіх не вистачало». Отож, аби розвантажити енергосистему, дотепні британці й вирішили якомога раціональніше використовувати сонячне освітлення. Ну, а оскільки серед прогресивно розвинених країн Англія вважалась однією з найбільш «цивілізованих», то незабаром «ігри з годинником» знайшли поширення по всьому світу.

І все б нічого, якби не одне але. Річ у тім, що людський організм має власний біологічний годинник, який налаштовується звичним режимом роботи й відпочинку. І саме він «підказує», в який час лягати спати, а в який – вставати, вмиватись, снідати і бігти до праці. Пригадайте, як нам некомфортно,  коли у вихідний день замість звичної 22 години вечора ми відходимо до сну після опівночі, а підійматись доводиться так само, як зазвичай, о 7 ранку. Тут би ще спав і спав, а дзуськи – організм звик вставати вранці, і все тут.

Тож переведення годинників – справа не така вже й проста і безневинна. Для одних все може обійтись просто невеличким нетривалим дискомфортом, а для інших, більш вразливих осіб, перепадами настрою, дратівливістю, зниженням працездатності чи навіть загостренням хронічних хвороб. І ось тут потрібно визначати пріоритети. Що важливіше: економічний зиск від зекономлених кіловатів чи втрати на «лікарняні» у поєднанні із виготовленням неякісних товарів чи надання «не таких» послуг, бо людина елементарно не відпочила через переведення стрілок годинника?

Звісно, за всі ці роки медики й науковці встигли помітити весь психологічний та фізіологічний негатив переходу на «літній» та «зимовий» час. Більшість їхніх рекомендацій пов’язані з тим, що аби переведення стрілок було менш стресовим, необхідно «більше гуляти на свіжому повітрі» і «за два тижні  лягати спати на 15 хвилин раніше, а потім зсувати графік кожних наступних два дні». Мовляв, таким чином «організм підготується до наступних змін».

Ну, я прямо бачу картину: як хтось із наших подільських роботяг чи пенсіонерів за два тижні до переведення годинників більше гуляє на свіжому повітрі, а потім за квадрант до чогось там лягає спати раніше…

Ага, є ще одна порада лікарів, про яку я забув згадати. Виявляється, для того, аби зустрічати наступний день бадьорим і активним, необхідно… висипатись. При цьому дорослій людині для повноцінного відпочинку треба не менш ніж 7-9 годин сну, а дітям – 9-10 годин. Але ж, чорт забирай, як тут можна повноцінно виспатись, коли вже більше сотні років уряди й парламенти кожної весни й осені «крутять» годинникові стрілки. По-перше, це фізіологічно шкідливо. По-друге, економічно недоцільно. А по-третє, ще й страшенно дратує: коли хтось втручається у твоє і без того непросте існування і намагається «покращити його вже сьогодні».

Тож як казав народний цілитель із села Дивин Житомирської області Петро Дементійович Утвенко: «Одне врем’я повинно буть…Бо переведення дуже шкодить.» І тут я з ним повністю солідарний.

Олег КРИВОНІС

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Передзвоніть мені