Професор Галаган та його дивовижні світи

Одні вважають його шарлатаном, інші – безневинним диваком, а треті – автором геніальних винаходів, які можуть позбавити людство від ряду небезпечних хвороб.  І все це Олексій Якович Галаган, 84-річний лікар-дослідник, професор Київського славістичного університету, фахівець із нетрадиційної медицини, котрий працює у стінах Вінницького обласного госпіталю ветеранів війни.

За що я люблю свою професію, так це за те, що вона дає мені «доступ» до різних неординарних особистостей. Інколи настільки незвичних, котрі так не вписуються у звичайне світосприйняття, що дивуєшся, як вони взагалі можуть бути серед нас. З одного боку, так само, як і ми, всі ходити на роботу й «сидіти» на зарплаті, а з іншого – мріяти, шукати й видавати фантастичні результати. Таким і є професор Олексій Галаган, про котрого я вперше почув від директора Вінницького обласного госпіталю ветеранів війни Валерія Бабійчука. Мовляв, якщо маєте інтерес до цікавих людей, то навіть ходити далеко не потрібно. Поговоріть для початку хоча б з нашим професором Галаганом. Він винайшов апарат, який впродовж лише кількох сеансів тривалістю менше 10 хвилин дозволяє позбутись таких страшних захворювань, як гепатит, туберкульоз та хвороба Лайма – і все це без застосувань медикаментів. Зрозуміло, що подібна тема мене зацікавила, відтак невдовзі я вже мав нагоду спілкуватись з Олексієм Яковичем.

Перші враження? Уявіть собі невелику кімнату, щільно заставлену різноманітною апаратурою та обладнанням. На стінах ікони, а в кутку взагалі щось на зразок невеликого вівтаря. У повітрі ледь-ледь пахне ладаном. Сам господар, Олексій Якович Галаган, середнього зросту, худорлявої статури вже немолодого віку із пишною сивою шевелюрою. Дуже доброзичливий, щирий і приємний у спілкуванні. При цьому одночасно справляє враження не лише ерудованої інтелігентної і душевної людини, але й старосвітського панотця. Тим більше, що в розмові з ним я одразу зрозумів: Олексій Якович людина глибоко віруюча.

– Родом із села Великі Будки Роменського району Сумської області, – розповідає про себе. – 1965 року закінчив Вінницький медінститут, здобувши фах хірурга-уролога. Працював головним лікарем Крижопільської центральної районної лікарні. Потім у Вінниці начальником відомчої лікарні МВС. Пізніше запросили у Пироговку, в лазерне відділення, де лікував пацієнтів приладами, без застосування медикаментів.

???

– Господь так мені дав у житті, що я постійно цікавився чимось новим, всілякими науковими розробками. І от, будучи в обласній лікарні ім. Пирогова, я почав лікувати пацієнтам виразку шлунку за допомогою лазера. Застосовуючи таку методику, хворого можна вилікувати у три-чотири, а то й п’ять разів швидше, аніж традиційною операцією. Річ у тім, що коливання за певної частоти світлових хвиль червоного та інфрачервоного діапазонів змушують пошкоджені клітини людського організму в десятки разів прискорювати обмін речовин і відновлювати свої функції. Але під час роботи помітив цікаву особливість. Здавалося б, захворювання одне, методика лікування також, але в одного пацієнта одужування відбувається швидше, в іншого – повільніше, а в третього – ще повільніше. От я і задався питанням – чому? Відповідь вдалось знайти після того, як у відкритих джерелах були оприлюднені дослідження Інституту космічної медицини (Російська Федерація) щодо можливостей коригування фізичного, психічного та емоційного здоров’я космонавтів на орбіті. Виявилось, що, починаючи з перших запусків людини в космос, ставились експерименти стосовно того, як космонавти зможуть справлятись у випадку аварійного відключення автоматики. Ну ви ж розумієте, на орбіті все може трапитись, і людина має взяти на себе керування кораблем. Так-от виявилось, що в умовах космосу ніхто із цим завданням не справлявся. Люди не могли сконцентруватись, впадали в паніку, й подібні експерименти довелось припинити. Аби з’ясувати в чому річ, за справу взялись науковці. В Інституті космічної медицини створили умови, наближені до космічного простору, й обстежили, уявіть лишень, близько десяти тисяч людей. У результаті прийшли до висновку: людське здоров’я, її фізичний та психологічний стан напряму залежать від вібрацій її тканин. Якщо коливання становлять не менше 60 МГц, то вона практично здорова. Якщо нижче, то існують передумови різних захворювань. А коли частота падає до 25 МГц – це пряма дорога до інфаркту чи інсульту.

Тобто, коли космонавт летів у космос, він потрапляв у стресову ституацію. В результаті хвилювання «спалювалось» занадто багато енергії, життєвий тонус знижувався, і як наслідок скорочувалась частота вібрацій. А це в свою чергу впливало на здатність правильно мислити й діяти. Я правильно зрозумів?

– Більше того – в умовах невагомості відбувалось розшарування фізичного й енергетичного тіл, що тільки погіршувало ситуацію.Тоді науковці й прийшли на допомогу. За їхньою рекомендацією на скафандрах почали монтувати безліч різноманітних датчиків, які зчитували інформацію та за потреби «вирівнювали» енергетику. Словом, стрес нікуди не зникав, однак його наслідки навчились долати. От після цього почали літати без проблем.

А від чого взагалі залежить рівень енергетики у повсякденному житті?

– Від ставлення до зовнішнього світу й до оточуючих. Якщо людина радіє життю, не сердиться, не обурюється, не зловтішається, то у неї вібрації високі. Скажу, що у космічному просторі існують вібраційні смуги від 60 і вище МГц. Вони з’єднуються із вібраціями людини, вступають у резонанс і підсилюють їх. У результаті людина почуває себе здоровою, веселою, сповненою енергії, життєвими силами та задоволеною життям. Саме тому потрібно контролювати власні емоції і свідомо відсіювати те, що несе негатив. Маю на увазі конфлікти з рідними, сусідами чи колегами на роботі. Уникати негативних новин про події, які стались бозна-де і бозна з ким. Не лаяти уряд чи владу, тому що урядовцям від вашої критики ні холодно ні жарко, а ви собі нашкодите. Дієвий спосіб відновлення енергетичного балансу – це відвідання храму. Там можна ніби відгородитись від всієї мирської суєти, налаштуватись на позитив.

– Звісно, після теорії мені захотілось перейти до практики, – продовжує співрозмовник. – Також дуже забажалось мати пристрій, яким можна заміряти частоту вібрації людського організму як в цілому, так і окремих органів. Урешті-решт, такий прилад знайшов аж у Китаї. Так само відшукав інформацію про вібрації, які застосовувались у космонавтиці і з усього цього розробив методичку, як все це можна застосовувати. Згодом з’явилась думка: «Ну добре. Раз такі вібрації існують і в мене є чим їх виміряти, тоді слід знайти генератор, який би випромінював енергію і ніби заряджав людину». Нарешті натрапив ось на такий прилад (Олексій Якович показує пристрій, який зовні схожий на годинник). Він надягається на зап’ястя, і автоматика поступово насичує організм відповідними вібраціями. Якщо з людиною щось сталось неприємне: якась небажана зустріч, конфлікт чи ще щось – вмикається автоматика корекції, й все зводиться до норми. Його можна із собою носити і почувати себе добре, бо високі вібрації «триматимуть» у нормальному стані все тіло.

Олексію Яковичу, кажуть, що ви стали автором унікального апарату, який може знищувати бактерії та віруси в людському тілі?

– Так, але назвати автором винаходу одного мене було б неправильно. Разом зі мною працювали колектив обласного госпіталю ветеранів війни, науковці з Вінницьких медичного та технічного університетів, інженери з Києва. Окремо хочу подякувати директору госпіталю Валерію Бабійчуку, котрий дав приміщення й можливість проводити дослідницьку роботу. Тож  йдеться про плід колективної роботи. Але найголовнішим автором я вважаю Його (співрозмовник киває в бік вівтаря). Без Господа у мене б нічого не вийшло. Моїми були тільки бажання, а думки й ідеї мені посилав Бог.

У чому суть вашого винаходу?

– Пригадуєте, наше спілкування розпочалось із розмови про вібрації? Виявляється, кожне створіння на землі має свою життєву числову вібрацію. Від цього залежить його стан. Цими спостереженнями два десятки років поспіль займалась англійська лікарка Хільда Кларк. І коли її роботи були опубліковані, то невдовзі Кларк прибрали із життя через загрозу для добробуту фармацевтичної мафії. Для виробників медпрепаратів головне гроші й прибутки. Їм начхати на людину та її здоров’я. Так-от, на основі всього вищесказаного, ми гуртом 12 років працювали над розробкою апарату, який би міг лікувати такі страшні хвороби, як різного роду гепатити, туберкульоз та хворобу Лайма. За цей час було створено понад десяток моделей, і тільки остання більш-менш задовольняє за своїми технічними параметрами. Пристрій же не просто має генерувати певні частоти, а довести чутливість до сотої, тисячної долі кожної частоти. Даю завдання науковцям, вони вносять корективи, але ж все це гроші. Тому що прилад, по суті, потрібно переробляти заново. Може бути, що я так довго й живу, бо Господь мене шкодує, що в мене немає коштів навіть на власний похорон. Я не беру грошей за лікування. Таке моє випробування в цьому світі. Кажу хворим: «Скільки можете дати, стільки й давайте. А нема грошей, то йдіть так».

– Ви згадали англійську дослідницю Хільду Кларк…

– Так, вона виявила більше тисячі цифрових варіантів збудників різних хвороб. Кожен з них має свою власну резонансну частоту коливання, але в цілому не вищою за 4 МГц. У кожного з нас є ціла купа різних збудників: вірусів, мікробів, бактерій, глистів, грибків, але все це «добро» не розвивається через сильний імунітет, який напряму залежить від рівня вібрацій. Чим вищі вібрації, тим сильніша опірність організму. Саме тому збудники не можуть розвиватись за умови високих вібраційних частот. Це по-перше. А, по-друге, їх за допомогою цих же частот можна успішно знищувати безпосередньо в людському організмі. Визначається тип бактерії чи вірусів, які має людина, їхня вібраційна частота випромінювання і електричний заряд. Потім підключається апарат, налаштовується на резонансну частоту патогенних мікроорганізмів, але при цьому обирається протилежний заряд. От, скажімо, туберкульозна паличка. На неї діють її частотою, однак протилежним зарядом. У неї «негативний», а їй – раз – пустили «позитивний». Виходить коротке замикання – і мікроба згоріла! Оце, якщо спрощено, і є методика швидкого оздоровлення.

Ви сказали, що вже лікували хворих. Які були результати?

– Навіть на тих недосконалих дослідних зразках на сьогодні успішно проліковано десь близько пів сотні осіб із гепатитами і по двоє з туберкульозом та хворобою Лайма. Але мені потрібно запатентувати свій винахід, от я зараз цим і займаюсь. Після цього можна буде виходити з ним в люди й розпочинати роботу.

У нашій розмові ви час від часу згадуєте Господа. Яким був ваш шлях до Бога?

– На жаль, замолоду я не був віруючою людиною. Навпаки – переконаним атеїстом та ще й секретарем парторганізації. Але якось захворів на туберкульоз. Це було давним-давно. Лікували, кололи, а нічого не допомагало. А туберкульоз – це ж все. Можна ставити хрест на кар’єрі. От і звернувся до Бога, щоб допоміг. Взяв молитовник і почав казати, що приймаю цю хворобу і дякую за неї, бо це дало можливість озирнутись і проаналізувати власне життя. А раз з’явився недуг, значить, щось робив неправильно. Тому я прошу вибачення за неправедне життя і прошу звільнити мене від хвороби. І знаєте – подіяло. Рентген показав – легені чисті. От відтоді Господь завжди в моєму житті. І я постійно своїм пацієнтам кажу: «Потрібно молитись! Але молитись не розумом і язиком, а душею: палко й гаряче, емоційно, так ніби на першому побаченні освідчуєшся коханій людині. Якщо ти з такою любов’ю звернешся до Бога, то Він обов’язково почує і допоможе. Тому що немає гріхів, яких не можна простити, а є ті, які нерозкаяні». Тобто, людина сама має проаналізувати власне життя, провести «роботу над помилками» і попросити за них вибачення. Та й взагалі переглянути особисте світосприйняття. От запитайте будь-кого: «А для чого ти живеш?» Один скаже, що хоче побудувати будинок. Інший – купити дачу. Третій – новий автомобіль. Четвертий – накопичує гроші. І люди докладають для цього стільки зусиль і старань! А про душу чомусь ніхто й не згадує. Звідси й хвороби. Хоча відповідь на це питання дуже проста: людина зобов’язана віддати Богу душу такою ж чистою, якою отримала на час земного життя. Ось головне завдання. Тому мої поради такі: для того, щоб бути здоровим, успішним і благополучним, потрібно адекватно сприймати світ. Я вже про це згадував на початку розмови: не сердитись, бути добрим, уникати злого. Все ж фіксується: думки, слова, справи. Господь бачить, що ми робимо не так, і хоче нас зупинити. Тому що негативна енергія людства стала загрозою знищення всієї планети. А цього Бог не допустить. Він ніби каже: «Або ви зрозумієте помилки, неправильність власної поведінки і виправитесь. Або вас не стане, а планета буде жити далі». От дивіться: епідемія коронавірусу. Це же не просто так. Кажуть – китайці винайшли. Якби Господь не допустив, то китайці нічого б не зробили. Отак і зі всіма хворобами й болячками. Бог показує людині її помилки: в поведінці, світосприйнятті, мисленні. І колись же має настати цьому край. От Господь цим коронавірусом і хоче декого дечому навчити. Це така моя думка, хоча, звісно, я не претендую на істину.

Спілкувався Олег КРИВОНІС

На фото: Олексій Галаган

1 коментар до “Професор Галаган та його дивовижні світи

  • 14.11.2020 о 08:05
    Permalink

    Доброго дня, шановна редакція!
    Я житель Вінниці, шукав в Гуглі де приймає Олексій Галаган і натрапив на статтю Олега Кривоніса. Передайте йому величезне спасибі за цю статтю. Вона дала мені набагато більше відповідей, ніж я очікував і шукав.
    Дай Бог Вам всім міцного здоров’я і Вашим родинам!
    Щасти Вам!

    Відповідь

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Передзвоніть мені