Була б ялинка, якби дозволили

За відсутності передсвяткової можливості вивести «дітей у люди», тобто до ялинки або в новорічне містечко, варіантів пройнятися духом Різдва та Нового року залишається не так багато. Однак, зачувши про заплановану святкову програму, яка мала відбутися в Подільському зоопарку, багато містян вирішили  поїхати й подивитися.

На під’їзді до звіринця було багато автівок, а тітонька з віконечка каси одразу попередила: «Миколая не буде». На запитання: «Чому?», відповідь безапеляційна: «Карантин – не дозволили!».

Ну раз вже приїхали, то вирішили зайти і подивитися, як зимують звірі в зоопарку. Придбали вхідні квитки і рушили доглянутими алеями до новозбудованої резиденції святого Миколая. При вході до зоопарку відвідувачів зустрічає ялинкова металева конструкція, однак без прикрас та ілюмінації. І тут знову спадає на думку, що цього року свято, як ніколи, буде сімейним і з домашньою ялинкою.

Незважаючи на холод, відвідувачів у звіринці було досить багато. Малюкам подобалося все, а от у старших дітей «потухші» очі й прочитане на обличчі розчарування, мовляв: «І навіщо тоді віршик вчили, якщо пряника не буде?». Й не через те, що голодні на нього, чи ще якась причина, а просто хотілося посидіти в бородатого Миколая на колінцях і розказати про те, якими слухняними були цілий рік. Магія Різдва, чи що.

Але не так склалося, як гадалося. А може, воно й на краще. Все одно не вдалося б уникнути скупчень людей, особливо там де діти. А де натовп, там чатує вірус.

Саме через наростаючу епідемію коронавірусу адміністрація Подільського звіринця вирішила відкласти відкриття новозбудованих локацій: Резиденції Святого Миколая та Парку динозаврів. На сьогодні точної дати відкриття не повідомляють, й ніхто нічого не береться прогнозувати наперед.

Втім, на диво, дерев’яний будиночок Миколая все ж був відкритий. Малим дозволялося посидіти на троні (можливо, в перший і в останній раз), який виробили зі 130-літньої сосни. Масивне крісло разом із санями робили на замовлення та привезли аж із Закарпаття. Щодо роботизованих фігур динозаврів та кам’яних знаків зодіаку, то тут важко дати рецензію – все запаковане та накрите. А от галявинку «12 місяців» похвалити ніяк не можу. Видно, що недавно встановлена і навіть не закінчена, але з художником керівництво звіринця явно промахнулося. Фігури місяців у людській подобі не зацікавлюють, а навпаки, відлякують відвідувачів. Видовище не оптимістичне, а прямо скажемо, якесь гнітюче. 

Щодо мешканців зоопарку, то більшість із них перебували у маленьких теплих вольєрах, напівсонні та аморфні. Найкомфортніше почувалися білі вовки та сімейство ведмедів, але мавпи навіть за такої погоди і у закритому вольєрі не втратили своєї активності й через скло випрошували смаколики у відвідувачів.

На території звіринцю швидкісними темпами добудовується казковий замок. Після здачі в експлуатацію, розповіла технічний працівник зоопарку, туди переїде адміністрація та головний вхід для відвідувачів. У новій будівлі також планують розмістити навчальні аудиторії для дітей, кафе, медпункт та внутрішні туалети. А все для того, щоб в зоопарк приїздили не на годинку, а на цілий день, щоразу знаходячи нові заняття до душі.

Довідка. «Подільський зоопарк» наймолодший в Україні, його заснували завдяки працівникам «Агролісу». Вони безкоштовно відпрацювали на будівництві та облаштуванні вольєрів 3000 днів і за короткий термін наповнили їх хвостатими мешканцями. Перші звірі приїхали з київського, рівненського та черкаського зоопарків. Офіційний статус вінницький звіринець отримав наприкінці 2006 року, тоді він вже мав укомплектований, за відповідними нормами і стандартами, штат.

Вікторія МЕЛЬНИК

Фото автора

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Передзвоніть мені