«Швидка» на… припоні

Неочікувано-приємний дарунок до новорічно-різдвяних свят зробила землякам староста Юрковецького округу Шпиківської ОТГ Олеся Білокінна. На восьмий день після свого призначення на цю посаду вона повернула місцевій амбулаторії загальної практики сімейної медицини автомобіль швидкої допомоги, який дев’ять місяців перебував у «технічній неволі».

То хто ж його прип’яв, і чому Opel Combo так довго не служив громаді? Знайти відповіді на ці питання допоміг 72-річний пенсіонер Борис Удушливий, добродушно прозваний у Юрківці «щукою» з відомої приказки, щоб «карась не дрімав».

– Мені душа болить від несправедливості, якою переповнена теперішня наша медицина, – каже Борис Іларіонович. – Колись так не було. Я заробив 43 роки фельдшерського стажу і знаю, як важливо для сільських медиків мати «колеса під рукою». Часом від них  залежить і здоров’я, і саме життя людини. Наша завідуюча медамбулаторією Наталія Анатоліївна Філатович разом із двома медсестрами Наталією Іванівною Гончарук та Євгенією Іванівною Майбородюк обслуговують півтори тисячі населення Юрківки, Станіславки,  Сільниці і Левковець. Села розкидані в радіусі десяти кілометрів, так що потреба в машині завжди актуальна. Слава Богу,  цей період минув у нас без критичних ситуацій із непередбачуваними наслідками…

Епопея з автомобілем «швидкої допомоги» почалася у Юрківці з березня минулого року і тягнулася до 30 грудня. Офіційно це питання зайшло у безвихідь через відсутність необхідної запчастини – електронного блоку управління двигуном. А тим часом у селі  поширювалися розмови, що це навмисно робиться з відома головного лікаря комунального підприємства «Тульчинський центр первинно-санітарної допомоги»  Віталія Нечипорука, який хоче «накласти лапу» на Опеля.

Пробивати стіну «туманності» взявся Борис Удушливий. Він не давав спокою нікому, телефонуючи до впливових осіб району й області та «бомбардуючи» листами різні інстанції. Від нього відмахувалися, як від набридливої мухи, і годували обіцянками, мовляв, зачекайте, машина вже на виході…

– Якби я не наступав їм на п’яти, то автомобіль не відремонтували б і до сьогодні, – переконаний сільський активіст. – Проблисків у кінці тунелю не було видно, тому я підключив «важку артилерію» і в грудні звернувся з письмовими заявами до ЗМІ, голови обласної ради та прокуратури області.

І сталося диво – бюрократичний механізм зрушив з місця. Чого лише варта письмова вказівка директора департаменту охорони здоров’я та реабілітації облдержадміністрації Ольги Задорожної пану Нечипоруку: «Просимо надати пояснення щодо вказаних фактів у зверненні та вжитих заходів в термін до 13 години 24 грудня 2020 року…».

Того ж таки дня Віталій Нечипорук відправив до Вінниці розпливчасту й суперечливу самому собі відповідь, у якій йдеться, що «дану деталь не можливо придбати за кордоном (Німеччина)  через обмеження, пов’язані з існуючим карантином». І зразу ж у наступному абзаці: «На даний час автомобіль знаходиться на станції технічного обслуговування. Підприємцем, який очолює дану станцію за кошти передані та той час головою сільської ради (Шкуропат Яна Олександрівна) закуплено вище зазначену деталь. На виконання технічно-ремонтних робіт декларує готівковий розрахунок в сумі 4 тис. грн. Безготівкових фінансових операцій підприємець не здійснює». (Подано мовою оригіналу).

– Не будемо вникати в стилістику цього документа, головне, що було «закуплено вищезазначену деталь» і проведено ремонт автомобіля, – говорить староста села Олеся Білокінна. – Але тепер з’явилися нові перепони з розрахунком за виконану роботу. Мені зателефонував 29 грудня Віталій Нечипорук й попередив, що треба «знайти» чотири тисячі гривень «живих грошей» і приїхати в Нестерварку за машиною. Нічого іншого мені не залишалося, як піти з шапкою по колу до сільських фермерів. Дякую їм, що не відмовили. Ігор Білокінний, Петро Лавінський, Олексій Ганзій та Володимир Біяк скинулися і зібрали потрібну суму. А наступного дня машину пригнали Ігор Білокінний і Анатолій Чекурда.

Новий керівник громади в Юрківці – виходець із місцевої медицини і знає її проблеми не з чужих слів. Олеся Білокінна відпрацювала 24 роки акушеркою у сільському ФАПі і зарекомендувала себе високопрофесійним спеціалістом. Коли не було службового транспорту, то сама їздила на виклики власною машиною, так як добирається своїм легковиком на роботу із Шпикова у Юрківку завамбулаторією Наталія Філатович. А як виникала потреба, то до поїздок підключався особистою автівкою і штатний водій «швидкої» Анатолій Чекурда.

– Але ж це не повинно тривати так довго, як у даному випадку, – погоджується Віталій Нечипорук. – Попри те, що у нас сталося, я не відчуваю своєї вини перед громадою Юрківки. Справа була не в грошах чи моїх зазіханнях на цю машину, а у відсутності дефіцитної  деталі, яку ми шукали скрізь. Навіть передавали туристами замовлення в Німеччину, а врешті-решт знайшли її в Рівному на станції розбору автомобілів. За кошти Центру ми придбали ще й новий акумулятор, і багатостраждальний Opel Combo заступив на службу людям. Сподіваюся,  що далі експлуатувати його будуть без поломок.

Віктор Зеленюк,

власкор «Вінниччини» Шпиківська ОТГ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Передзвоніть мені