Оратівські «дії і протидії»

Про те, як в Оратові обирали секретаря селищної ради і заступників селищного голови, а також керуючу справами виконкому, «Вінниччина» вже розповідала 9 грудня 2020 року та 13 січня 2021-го. Зокрема, про те, якими способами тутешню більшість обранців перетворювали  на меншість і як ігнорувалась думка частини депутатського корпусу. Ще тоді стало зрозумілим, що в результаті цього в черговий раз набере обертів протистояння. Бо, як мовиться, всяка негарна дія викликає аналогічну протидію.

Появі тієї тимчасової більшості у складі представників «Європейської солідарності», «Батьківщини» та кількох «перехвачених» в опонентів депутатів сприяли також «торги» навколо керівних посад, не сумісних з депутатським мандатом. Таким чином  перед затвердженням старост сіл знову на коні опинилися представники «Української стратегії Гройсмана», «За майбутнє» і «Слуг народу». Бо представник крайніх Сергій Сливка став заступником селищного голови, а Тетяна Сербіна від УСГ – кандидатом на посаду старости в с. Новоживотів. На їх місця мандати отримали Олег Галушка і Надія Мельничук, і вони в суперечливих питаннях уже голосують разом із силами, з якими стали депутатами. Забігаючи наперед, зазначу, що «не із своїми» за умов існування різнобою піднімав руку лише священник з Якимівки Ярослав Мацюк, але цього голосу вже не вистачало, щоб схилити шальку терезів на бік команди Галини Лошак. Хоча, якщо точніше, відвідини Оратова переконали, що далеко не вона тут насправді «керує парадом».

Що на сесії селищної ради буде спекотно і цікаво, зрозумів, коли в мережах побачив реакцію очільника  СФГ «Ескіт» Петра Виходзя на результати погодження кандидатур на посади старост. Оскільки Г. Лошак подала лише кілька чоловік на ці посади із запропонованих більшістю, то й представники більшості в постійній комісії з прав людини, законності, депутатської діяльності, етики та регламенту віддячили тією ж монетою. З протилежної команди не пропустили жодної людини, в тому числі і в рідну для Виходзів Рожичну – Надії Багінської, на кандидатурі якої вони наполягали особливо. Петро Васильович закликав народ до місця проведення сесії. І не лише закликав, а й організував його. А організовувати він уміє…

Трохи менше як за пів години до початку роботи сесії піднімаюсь на другий поверх головного місцевого адмінбудинку, а народу в залі вже, як оселедців у діжці. І це при тому, що коронавірусу, як мовиться, ще ніхто не відміняв! Кому де стояти чи сидіти, керує старший син Петра Виходзя Юрій, який очолює фракцію «Європейської солідарності» з п’яти чоловік (всього депутатів 26), а враження складається таке, що він не лише тут найголовніший. Представники більшості тим часом стоять у фойє, де також народу вистачає, і чекають, що буде далі.

До них підходить Галина Лошак (без маски) і запрошує зайти до зали.

-Куди?! – дивуються ті.

Вона вкотре піднімається на сцену і звертається до присутніх:

– Дуже шанована мною громадо! Мені тут жодна людина не заважає, але частина депутатського корпусу (ви знаєте, хто їх очолює) вимагає, щоб я як голова забезпечила належні санітарні умови роботи. Ми вивели транслювання на вулицю, тому є можливість чути, що відбувається. Прохання залишити зал, а коли будемо розглядати питання по старостах, ви зможете зайти і висловити свою думку.

Але між цими реченнями довелось  почути ще чимало реплік:

– Вони не зайдуть, якщо навіть зал буде порожнім!

– Не зайдуть, бо бояться. Боягузи!

– Може, їх попросити, на коліна перед ними впасти?

– Забагато для них честі, щоб ми їх просили!

– Давайте ми вийдемо, хай вони зайдуть, а тоді і ми зайдемо…

Було і голосне, тривале скандування «Ганьба!», і ще безліч усіляких вигуків аж до «Нелюди!». Цікаво, це вже в азарті у когось вирвалось, чи у сценарій таке вписали? А, може, випливло з неодноразово сказаної Галиною Василівною фрази «Людей ще ніхто не переміг!»?

– Люди просять, поки що просять, а що буде наступного разу?! – знову вигукує

Г. Лошак. – Хто це так боїться людей? Не такі вони заразні для вас, але щоб ви не стали заразою для народу!

«Гарний» заклик до плідної і дружної співпраці! Та й розтягнулося все це на добру годину. Аж нарешті селищна голова оголошує, що буде  зроблена дезінфекція в залі, і пропонує залишити його всім, техпрацівники беруться до роботи.

Спочатку у фойє, а потім і в залі Юрій Виходзь накидається з низкою образ на автора цих рядків, хоча з написаного мною про оратівські події не спростував жодного речення. Гидко про це все писати, але він навіть дорікнув…  багаторічної давності обідами, на які сам же та його брат Василь запрошували мене разом із багатьма людьми після відкриття дитсадка в Рожичній та церкви в Оратівці. Оце рівень! До речі, поясню причину, чому журналісти майже ніколи не відмовляються від застіль: там часом можна більше почути цікавого, ніж на офіційних заходах, де багато що відбувається «по писаному». Я у пресі, якщо враховувати й позаштатний період, вже близько півстоліття, написав, мабуть, за тисячу критичних матеріалів. Але це єдиний такий, повторюсь, гидкий докір, бо чогось серйознішого не знайшлося.

Якщо повертатись до написаного мною раніше, то спорудження церков в обох названих селах, відкриття дитсадочка, найяскравіша пасіка, яку довелось бачити, все це залишало світлі спогади про Виходзів і в автора, і відповідно, в читачів. Але, як кажуть, давайте: мухи окремо,  а котлети окремо. Те, як поводився Юрій на цій сесії, навіювало дуже сумні роздуми. Сам усе бачив, а ось що додає вчителька-пенсіонерка з Човновиці Надія Мельничук:

– «Ви ще тільки зайшли, а вже порушуєте закон!» – з притиском каже він мені. «То – на вашу думку, а насправді саме ви його й порушуєте!» – відповідаю. Також говорив, що люди нам ще очі повиколюють, з містка поскидають і т. д. «Ви нам погрожуєте?» – спитали його колеги. «Юрій Петрович, заспокойтеся, ми не такі!» – поспішила йому на виручку моя колишня учениця Галина Лошак, яка навіть не намагалась його зупинити і потім, коли заводив до залу з півсотні людей для тиску на нас під час голосування за кандидатку на старосту в Рожичній. Як тільки хтось з депутатів за поіменного голосування казав «утримався», одразу ж починався колективний допит: «І чому?», «А яке ви маєте право не прислухатись до людей?». Стало зрозуміло, що не вона тут керує, а нею відверто керують. І далеко не завжди у правовому полі. Бо не тиском і погрозами досягається взаєморозуміння, а діалогом.

До речі, Рожична була останньою, для якої робили спробу узаконити старосту. А раніше  це вдалося лише на три села – Миколу Рабця в Кожанку, Віктора Розумнюка в Лопатинку і Тетяну Сербіну в Новоживотів. Були також погоджені на постійній комісії кандидатури на Скалу й Човновицю – Алли Михайлюк та Олени Антонюк, але до них розгляд на сесії не дійшов. Звісно, в центрі уваги була Рожична.

У роботі сесії брав участь депутат обласної ради, директор ТОВ «Агробуд» Олександр Шевчук і час від часу намагався гасити надмірні пристрасті. Прошу його коротко поділитися враженнями.

– Дуже прикро, що тут деякі колеги загралися в крутих політиків. Наприклад, в обласній раді я не зустрічав жодного випадку, щоб питання виносилось на сесію без обговорення в постійних комісіях. А в нас Галина Лошак уже навіть не приховує, хто для неї став іконою, чия думка для неї важливіша, ніж рішення постійних комісій. Для чого в районі затіяли ці війни? Щоб усе залишалося, як було, у використанні землі, у сплаті податків? Й оскільки останніх «Агробуд» не лише сплачує найбільше в усій нашій громаді, а й в рази більше з кожного орендованого гектара землі, ніж це робить дехто з колег, то  маю моральне право заявити таке. Якщо хтось хоче в кабінетах говорити одне, на стовпах по селах клеїти інше, а в касах мати зовсім інше і видавати звідтіля по 500 гривень за участь селян у протестах фактично проти самих себе, то ця громада спроможною ніколи не стане. Чи не за збереження «вишуканості» окремих преференцій їм деякі колеги так активно воювали за посаду селищного голови і воюють за посади старост? Можливий варіант: повоюють ще трохи, бо азарт в декого ніяк не згасає, та й подадуться проситися до куди успішніших Іллінець. Але навіщо ми їм із своєю колотнечею?

Микола КАВУН

Фото автора

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Передзвоніть мені