Романтика, козацька вольниця та страви з печі

Сільська садиба «На коні» – в Кузьминцях колишнього Барського району – справжній сімейний проєкт та мрія, втілена в реальність. Родинний бізнес Підкругляків, які мешкають в Кузьминцях, став продовженням захоплень та йшов за мрією глави сімейства Бориса. Майстер на всі руки, він з юних років захоплювався  столярством та кіньми. Вікна, двері, меблі – з-під його талановитих рук завжди виходять добротні та гарні вироби з дерева. Ще одна пристрасть – коні – згодом наштовхнула на ідею створення садиби у стилі зеленого туризму.

– Кінь як помічник у нашому господарстві був присутній завжди. Але татові, який полюбляє цих тварин із дитинства, завжди хотілося більшого, він хотів ту радість і натхнення, яку несуть людям ці диво-створіння, подарувати й іншим. Так у нас в родині виникла ідея спробувати розвивати в селі напрямок зеленого туризму. Нас мало хто підтримував, мало хто вірив в успіх задуму, але ми наважились. Тепер втрьох – тато, мама і я – розвиваємо власну справу, – розповів нам Роман Підкругляк.

Катання верхи, подорожі мальовничими місцинами на різну відстань, ночівлі під відкритим небом у козацькому таборі, стріляння з луків та навіть катання на бричках і каретах – неповний перелік розваг та забав, які можна спробувати в Кузьминцях. Стомлені оточенням бетону та асфальту, мешканці урбаністичних міст приїздять сюди за спілкуванням із природою, тваринами, за автентикою та простотою. Але декому потрібна і вишукана романтика. І її також знаходять у цих мальовничих місцях.

– Наш тато – дуже романтична людина, але він не просто мрійник, йому вистачає волі втілити мрії в життя. Коли сестра Олена виходила заміж, то батько, аби це весілля запам’яталося на все життя, самотужки змайстрував карету, і в ній, запряженій нарядними кіньми, молоді, як королівська родина, поїхали одружуватися!  Тепер ця карета – улюблена локація для весільних фотосесій, – пригадує цікаві моменти з життя родини Роман. Ось така незвична еклектика – кожному своє! – і вабить людей у ці краї.

За кулінарну частину відпочинку гостей відповідає господиня –  Лариса Вікторівна  Підкругляк. Розповідає, що літньої доби, коли гості ходять у далекі походи, а переважну частину відпочинку проводять під відкритим небом, вони воліють смакувати стравами, приготовленими власноруч на багатті. Куліш, рибна юшка, шашлик, печена у вуглях чи смажена на диску картопля – очолюють хіт-парад гастрономічних вподобань літнього відпочинку. Особливо усім смакує традиційний козацький куліш – з ледь вловимим  ароматом диму та шматочками прозорого сала він просто тане у роті. За обидві щоки його уплітають навіть міські привереди – діти та підлітки, що приїжджають на відпочинок із міст. До речі, якщо хочете, аби куліш був справді смачний, не лінуйтесь промити пшоно у чистій воді не менше 7 разів, – підказує господиня. 

-Дітки, що вдома віддають перевагу фаст-фуду та солодощам, вдосталь порухавшись на свіжому повітрі, поспілкувавшись із живою природою, починають їсти прості та поживні страви української кухні. Хоча спочатку дехто скептично дивиться в бік казана. Але згодом, особливо якщо самі взялися готувати страву, скепсис десь зникає, – з посмішкою розповідає Лариса Вікторівна.

А ще неодмінним успіхом користуються страви, приготовані в печі.  На обід в садибі подають саме такі.

– Я не можу сказати, що готую надзвичайно складні страви з дорогих продуктів. Все наше, звичайне, українське: хліб, борщ, каші, картопля, риба, голубці. Але все це, приготовлене в печі, набуває особливого смаку та аромату. Приміром, голубці просто тануть у роті, та й каша стає якоюсь «святковою». Раніше я і сама, як і більшість сучасниць, розпалювала піч, коли випікала калачі на Різдво та пасочки на Великдень. Але вже багато років поспіль ставлюся до цього винаходу предків інакше і часто саме в печі готую не лише для гостей та туристів, а й для своєї родини.  Це лише на перший погляд готування в печі видається набагато складнішим. А фактично все навпаки, адже до глечика закладають одразу усі інгредієнти, посуд ставиться у натоплену піч, закривається кришка і… І згодом виймають готову страву! Такий собі прообраз мультиварки, до речі, – ділиться секретами власної кухні Лариса Підкругляк.

Каже, що приноровилась варити у печі навіть холодець – бульйон виходить прозорим, без накипу. Поза конкуренцією за смаковими якостями та ароматом – домашній хліб. Коли такого нема, рідні навіть вередують.  Для приготування та подачі їжі господарі купують спеціальний глиняний посуд місцевого виробництва. Барщина здавна славилась гончарами-умільцями. Тепер тут потроху відроджують гончарство.

– Не так давно у нас з’явилась корова, тому весь асортимент молочної продукції в родині – власного виробництва. Ми не здаємо і не продаємо молоко – щодня роблю чи то сметану, чи то сир, а то збиваю масло. Іноді і варю «твердий» сир із кисломолочного. Цей сир не «достигає», але він твердий, і ви точно знаєте, що жодної пальмової олії в ньому немає, адже самі готуватимете на основі продуктів тваринного походження. Кальцію та інших корисних мінералів там вдосталь.Звісно, вигідніше це робите власникам корів, тому що їм молоко і сир купувати не потрібно. Але й городяни за бажанням можуть побалувати своїх домашніх продуктом домашнього сироваріння. На бутербродах він смакує чудово, – поділилась пані Лариса.

Тож спробуйте приготувати чудовий домашній сир, справжній козацький куліш (хочете сьогодні вдома, а хочете – на багатті під відкритим небом,  коли настане весна), запечіть рибу в горщиках. Хто має піч – готуйте в печі, в кого духовка – сміливо відкривайте її дверцята, не обходьте увагою і мультиварку – навіть в сучасній інтерпретації традиційні страви не втрачають самобутності. Простими рецептами  корисних страв з вами ділиться Лариса Підкругляк. І нехай вам однаково смакує і вдома, і в гостях, і на природі!

Юлія РАЗАНОВА

Куліш. Традиційний рецепт

200 г пшона, 150 г сала, 2 цибулини, перець і сіль.

У підсолений окріп всипати промите пшоно, додати дрібно порізану шкірку від сала. Після того, як вода знову закипить, варити 20 хв. на маленькому вогні під кришкою. Поки пшоно вариться, сало, що залишилося, нарізати кубиками, розтопити на сковороді, додати дрібно посічену цибулю і смажити до готовності. Додати до майже готового пшона і готувати ще 15–20 хв. на маленькому вогні. Зняти з плити, дати настоятися 10–15 хв.

Куліш з м’ясом у мультиварці

200 г м’яса, 1 склянка пшона, 4 картоплини, 2 морквини, 1 цибулина, 100 г сала (свіже, солоне, копчене) або 1 ст. ложка олії, сіль, лавровий лист, спеції – за смаком.

Виставляємо режим «Випікання» з терміном до 40 хв. Викладаємо до розігрітої чаші мультиварки подрібнені шматочки сала або олію. Очищені і подрібнені овочі (цибуля, морква) обсмажуються протягом 5-10 хвилин. Нарізане невеликими шматочками м’ясо додається до овочів. Готуємо до завершення дії програми під закритою кришкою, періодично відкриваємо її для помішування. Очищуємо, нарізаємо «соломкою» картоплю. Перебираємо та кілька разів промиваємо пшоно під холодною водою. По завершенні «Випікання» переходимо на режим «Тушкування». Викладаємо підготовлені крупу, картоплю до підсмажених овочів. Додаємо сіль, лавровий лист та спеції. Заливаємо кип’яченою гарячою водою і протягом 1 години готуємо під закритою кришкою.

Готовий куліш розливається в супові чашки/глибокі миски, прикрашається свіжою зеленню і вживається разом із чорним хлібом чи сухариками.

Твердий домашній сир

Сир м’який кисломолочний  – 1 кг, молоко – 1 л, яйця – 2 шт., вершкове масло – 100 г, сода харчова – 1 ч. ложка, сіль – 1 ч. ложка.

Змішуємо молоко і сир, ставимо на вогонь і чекаємо, поки відокремиться сироватка. Яйця збиваємо з содою і сіллю. Відкидаємо отриману сирну масу на сито і через кілька хвилин, коли сироватка стече, викладаємо назад в каструлю.

Ставимо каструлю з сирною масою на невеликий вогонь, додаємо вершкове масло. Перемішуємо. Щойно масло розтопиться, вливаємо суміш яєць з содою і сіллю. У цей момент сирна маса почне активно плавитися і підніматися, і ми її активно перемішуємо. За кілька хвилин маса опуститься, але ми продовжуємо періодично (краще, звичайно, постійно) помішувати протягом 10-20 хвилин (залежно від бажаної густоти сиру). Через 10 хвилин знімаємо з вогню майбутній домашній твердий сир і викладаємо його в ємність, вистелену харчовим папером. Даємо сиру охолонути хвилин 30 і ставимо в холодильник на ніч для затвердіння.

Риба в горщиках з овочами

Риба (будь-яка) – 700 г,  картопля – 700 г, морква – 300 г, цибуля – 2 шт., сметана (20 % жирності) – 2/3 склянки, мінеральна вода – 100 мл, вершкове масло для смаження, сіль і чорний мелений перець за смаком.

Горщики залийте проточною водою і залиште на 20 хвилин. Воду злийте. Рибу почистіть від кісток і поріжте на поздовжні смужки. Посоліть і поперчіть.

Цибулю поріжте півкільцями, моркву – соломкою, картоплю – прямокутниками. На вершковому маслі, злегка посоливши, обсмажте цибулю і моркву. Приготуйте соус, змішавши сметану, мінеральну воду і сіль.

У горщики першим шаром викладіть картоплю, потім – цибулю з морквою, третім шаром – рибу. Залийте соусом. Закрийте горщики кришечками і поставте в холодну духовку. Розігрійте духовку до 170 °С і готуйте приблизно 1 годину.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Передзвоніть мені