Ігор Шутак: «Торік бюджет Вінницького району складав близько 300 млн грн, сьогодні – лише 4,5 млн грн»

Довідка. Чинний голова Вінницької районної ради Ігор Шутак народився  1974 року в с. Витава Тиврівського району. Нині село залишилося в історії Вінниччини, а територіальна наближеність до Гнівані стерла кордони, і містечко поглинуло село. Ігор Анатолійович закінчив школу в Томашполі, вищу освіту здобув у Львівській комерційній академії та в Одеському регіональному інституті Української академії державного управління при Президентові України.

Працював у системі споживчої кооперації області. З кінця 90-х років перейшов на державну службу, спочатку – в секретаріат, а потім – в управління внутрішньої політики Вінницької облдержадміністрації. У 2000-му обійняв посаду радника міського голови у Вінницькій міській раді. Працював начальником управління комунального майна міської ради, а згодом директором департаменту комунальних ресурсів у цій же ж структурі. За результатами місцевих виборів минулого року Ігор Шутак очолив Вінницьку районну раду (кандидат від «Української Стратегії Гройсмана». Одружений. Виховує сина та доньку.

Добігає кінця третій місяць роботи Ігоря Анатолійовича Шутака на посаді очільника Вінницького району.  У розмові з журналістом «Вінниччини» голова райради підбив перші підсумки своєї квартальної роботи. Крім того, обговорили проблемні моменти в роботі, долю районної лікарні та перспективи існування в майбутньому районних рад як таких.

– Як вам працюється «на новій ниві»? Чи існують суттєві відмінності в роботі «на місто» і в межах найбільшого району в області?

– Працюється добре, навіть цікаво. За адміністративно-територіальною реформою до Вінницького району сьогодні увійшли 16 самостійних територіальних громад. Нині першочергове завдання – консолідація, а не адміністрування чи контроль тергромади. Децентралізація наділила територіальні громади додатковими джерелами (кошти, повноваження) та величезною відповідальністю за її мешканців. На моє переконання, потрібно було б на перехідному етапі реформи децентралізації все ж залишити певні повноваження за районними радами (з питань надання необхідної методичної допомоги, вирішення питань кадрового забезпечення громад тощо). На мою думку, утворення деяких територіальних громад є не лише економічно недоцільним, але й абсурдним. Якщо на 10 тис. населення, яке об’єднає 5-6 сіл, відсутня потужна фінансова підтримка, то такій територіальній громаді функціонувати буде дуже складно. Сьогодні Вінницький район об’єднав 6 громад, різних за ступенем фінансової спроможності.

– Ви довгий час займалися питаннями комунальної власності в міськраді, нині в активній фазі знаходиться передача комунального майна на територіальні громади району. Чи допомагає набутий досвід у теперішній роботі?

– За підтримки депутатів та тієї політичної сили, з якою я прийшов до районної ради, можу сказати, що набутий досвід у Вінницькій міській раді став у нагоді. Ми намагаємося здійснювати розподіл майна пропорційно, після проведених консультацій з представниками тергромад, куди майно передаватиметься. На даному етапі наша основна задача: своєчасно і в повному обсязі забезпечити передачу у встановлені терміни того майна, яке перебувало у спільній власності району. З 24 листопада минулого року, відколи провели першу установчу сесію і депутати вступили у свої повноваження, вдалося провести чотири пленарні засідання. 70% питань на них стосувалися передачі майна у комунальну власність певній територіальній громаді. Намагаємося зробити цей процес максимально безболісним, без відриву від роботи, навчання чи надання медичних послуг в тих структурах, які підпадають під дію Закону «Про передачу комунального майна».

З нового року до нас приєдналося ще сім районів. Серед них: Липовець та  Оратів, які утворили по одній тергромаді в межах старого району, та Літин, в межах якого утворилося одразу декілька громад. Прикро, що в рамках чинного законодавства не передбачено врегулювання питань працевлаштування звільнених працівників із районних рад чи ліквідованих бюджетних установ. Ці працівники фактично залишилися на вулиці. На початок впровадження реформи було звільнено 78 осіб. Зустрічаючись із цими людьми, я готовий допомогти їм з працевлаштуванням, звісно, в межах своїх повноважень. Для цього, спілкуючись з головами тергромад, пропоную кандидатури цих людей для працевлаштування. Адже це підготовлений висококваліфікований персонал, професіонали своєї справи, яким не потрібно пояснювати, у чому відмінність між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, їхні повноваження та відповідальність. На сьогодні вже вдалося працевлаштувати 15 людей, здається, що це не велика кількість, але якби не було наших спроб, то ми і цього б не мали.

– Як відбувається комунікація з головами нових територіальних громад, чи готові вони до співпраці?  

– З усіма головами нових територіальних громад у мене склалися рівні робочі відносини. Я відкритий до діалогу, завжди доступний у телефонному режимі і для особистих зустрічей, аби лише забезпечити гідне життя мешканцям новоутворених громад.

У районці нині 64 депутати, як  ви їм даєте раду?

– До нового складу Вінницької районної ради восьмого скликання увійшли представники п’ятьох політичних партій. Найбільшу фракцію із 34 депутатів сформувала «Українська Стратегія Гройсмана»,  «Європейська Солідарність»  має в раді 10 своїх представників, «Слуга народу» та Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» – по 7 осіб та 6 депутатів від «Опозиційної платформи – за життя». Я одразу ж, на першій сесії, наголосив депутатам на сумісній злагодженій роботі без політичних шоу і провокацій.

У райраді сформовано п’ять постійних комісій з питань: депутатської діяльності, етики та регламенту; фінансів, бюджету та планування соціально-економічного розвитку; регулювання комунальної власності та земельних ресурсів; розвитку інфраструктури; освіти, культури, охорони здоров’я, соціального захисту, духовності, молоді та спорту.

  • Який нині районний бюджет та які джерела його наповнення?

– Сьогодні є державний, обласний бюджети та бюджет тергромади, а районного – в системі бюджетного кодексу України взагалі немає. Якщо раніше він складав близько 300 млн грн, то на 2021 рік ми затвердили лише 4,5 млн грн, а цього навіть на зарплату апарату не вистачить. У цій сумі майже 4 млн грн це гарантовані державні цільові дотації та субвенції, але є таке поняття, як вільний невикористаний залишок, який надійшов з усіх районів, та нині консолідується в новоутвореному Вінницькому районі. Однак ми маємо пам’ятати про тих працівників, яким потрібно виплатити відповідні компенсації (виплату вихідної допомоги), звільненим працівникам. Ми й самі знаходимося на шляху оптимізації робочого процесу, шукаємо можливості зекономити: відмовляємося від стаціонарного телефонного зв’язку та намагаємося пришвидшити передачу майна на утримання громад.

– Як нині справи з районною лікарнею, коли Вінниця готова її «забрати»?

– Деякі політичні сили «спекулювали» на передачі районної лікарні до Вінницької міської територіальної громади. Сьогодні районною радою вже прийнято рішення, і відбувається підготовка актів передачі майна. На наступній сесії Вінницької міської ради, яка відбудеться наприкінці лютого, внесуть зміни до відповідних установчих документів по лікарні і зарахують її на баланс. Від оптимізації вони нікуди не дінуться, але заклад не закриватимуть. Дана медична установа досить конкурентоспроможна та забезпечена кваліфікованими медичними кадрами. Що стало можливим завдяки підтримці та покращенню матеріальної бази лікарні депутатами минулих скликань.

Є інформація про вакцинацію від ковід-19 населення Вінницької області вже в лютому. Який стан справ у районі? Чи відомі терміни початку та кількість доз виділених для вашого району?

 – Щодо цього питання, то, певно, за достовірними даними потрібно звернутися до департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації, який мав би розраховувати потреби у вакцині та визначати категорії населення, які вакцинуватимуться в першу чергу. Щодо вакцинування,  яке проводитиметься у Вінницькому районі, то жодних інструкцій до нас ще не надходило. Поки що чекаємо…

– Що буде з працівниками ліквідованих комунальних закладів, підуть шукати роботи до центрів зайнятості?

– Нещодавно, за допомогою працівників з ЦЗ, ми проводили семінари для звільнених працівників з деяких ліквідованих районних установ, які ми не мали фінансової можливості утримувати. Наприклад, будинок дитячої та юнацької творчості фактично існував лише на папері, його працівники займалися гуртковою діяльністю з дітьми на базі навчальних закладів, адже свого приміщення у дитячого осередку не було. Нині школи передано на баланс територіальних громад, педагоги також не залишилися без роботи, адже продовжили свою гурткову діяльність із дітьми переважно на базі шкіл. Інша справа, чи захоче керівництво нових ТГ розвивати такі напрямки.

– Чи діють у Вінницькому районі затверджені програми розвитку?

– Сьогодні відбувається палка дискусія: якщо держава прийняла рішення про збереження районних рад, то постає питання їхнього утримання та фінансової спроможності. Не менш важливими є і їхні функції, тобто, чим вони будуть займатися. Роль районних рад нині дуже ослаблена, вона прописана в Конституції і обмежується лише тим, що за поданням райдержадміністрацій ми маємо право затверджувати програму соціально-економічного розвитку та формувати бюджет на наступний рік. Але з яких джерел його формувати, якщо всі фінансові ресурси передані ТГ. Якщо ліквідовувати структури районних рад і трансформувати структуру райдержадміністрацій, а натомість утворити інститути префектів, то ми повинні рухатись до цього вже. Але якщо залишаються РДА і РР, то наділіть їх і  відповідними повноваженнями для роботи. На мою думку, в особі районної ради має бути консолідуючий центр для виконання спільних задач, зокрема допомоги ТГ в отриманні грантів від закордонних «донорів» тощо.

Розмовляла Вікторія МЕЛЬНИК

                                                                            Фото автора

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Передзвоніть мені