Тваринництво: галузь, яка має перспективи

Наразі на Вінниччині у сільськогосподарських підприємствах усіх форм власності утримується 79 тис. голів великої рогатої худоби, в тому числі 31 тис. голів корів, 101 тис. голів свиней, понад 3 тис. голів овець та кіз і 26 млн голів птиці. При цьому 60 відсотків великої рогатої худоби, 75 відсотків корів, 58 відсотків свиней, 88 відсотків овець і кіз припадає саме на приватні домогосподарства. Виняток складає хіба що птахівництво: 7,8 млн голів, або 23 відсотки. Тобто, наші подільські селяни були й залишаються локомотивом розвитку галузі. Інша справа, що часто-густо працювати їм доводиться в несприятливих економічних умовах. Далі про це в розмові з  директором департаменту міжнародного співробітництва та регіонального розвитку облдержадміністрації Володимиром Мережком.

Володимире Миколайовичу, яка динаміка розвитку тваринницької  галузі Вінниччини впродовж кількох минулих років?

– На жаль, маємо стійку тенденцію до зменшення поголів’я великої рогатої худоби, в тому числі корів по всіх категоріях господарств. Для прикладу, якщо на 1 січня 2016 року по всіх категоріях господарств налічувалось 300,7 тис. голів ВРХ, в тому числі 159,8 тис. голів корів, то на початок нинішнього року маємо  200,5 тис. голів ВРХ, в тому числі 120,8 тис. голів корів. Таке зменшення відбулося насамперед за рахунок скорочення поголів’я в господарствах населення. При цьому кількість сільськогосподарських підприємств, які займаються тваринництвом, останнім часом відносно стала. І невелике відхилення поголів’я в той чи інший бік насамперед пояснюється технологічними процесами під час утримання тварин. Зменшення поголів’я, яке утримується в домогосподарствах населення, стало наслідком загальної демографічної ситуації, що склалася на селі. Так, за останні 5 років кількість особистих селянських господарств зменшилася на 9,1 тисячі господарств, або з 282,6 тис. господарств, які нараховувались на початок 2016 року, до 273,5 тис. господарств, наявних на початок нинішнього року. Справа в тому, що сільське населення старіє. Додайте сюди і потужні міграційні процеси. Відтак, майже половина тих, хто наразі мешкає у сільській місцевості – це діти та особи старші 60 років. 

Як правило, хто ці люди, котрі тримають вдома худобу? Чи можна дати їхній усереднений «портрет»?

 – Це громадяни переважно середнього віку: від 40 років і старші, які здебільшого утримують по одній голові великої рогатої худоби та свиней та по 10 голів птиці. Здебільшого утримують саме корів, тому що це дає щоденні фінансові надходження до сімейного бюджету. Щоправда, останнім часом простежується тенденція збільшення чисельності домогосподарств, які утримують по три і більше корів. Саме на базі таких домогосподарств у недалекому майбутньому будуть створюватись сімейні молочні ферми, які  можуть виробляти якісну конкурентоспроможну продукцію та брати участь у всіх програмах та проєктах підтримки сільськогосподарського виробництва.

– Наскільки взагалі вигідно займатись цією справою, коли проаналізувати нинішню закупівельну вартість молока та м’яса?

– Середня ціна на молоко від господарств населення на сьогодні становить 6,20 грн за 1 л.  Вона коливається від 5,70 до 6,30 грн за  літр залежно від молокопереробного підприємства. Звичайно, ціни на молоко в більшості не покривають понесені витрати з  утримання худоби, але їх збільшення можна досягти лише покращенням якості продукції та формування партій молока. Для прикладу, виробництво молока на спеціалізованих фермах є прибутковим бізнесом. Його ціна на сьогодні становить від 11 до 12 грн за один літр. Стосовно ціни на м’ясо ВРХ, то вона не стимулює поки що вирощування його в промислових об’ємах. Відтак, у господарствах населення м’ясо вирощується переважно для особистого споживання та часткової реалізації на ринках.

– Які наразі діють загальнодержавні та обласні програми підтримки розвитку галузі?  У чому їхня суть?

– Із 2018 року державна підтримка галузі тваринництва регламентується Постановою КМУ №107 від 07.02.2018 року, в яку періодично вносяться зміни щодо удосконалення надання тієї чи іншої державної підтримки. Зокрема, 2020 року державна підтримка тваринницької галузі надавалася за кількома напрямками:

– відшкодування до 30 відсотків вартості тваринницьких об’єктів, побудованих і введених в експлуатацію;

– відшкодування вартості тваринницьких об’єктів, які будувалися за рахунок банківських кредитів – до 25 відсотків обсягів залучених кредитних коштів;

– відшкодування вартості закуплених племінних тварин – до 50 відсотків вартості;

– дотація за утримання бджолосімей (200 грн за одну бджолосім’ю).

Крім того, невеликі фермерські господарства, які мають чистий дохід від реалізації продукції за останній рік до 20 млн і утримували від 5 до 50 корів, мали змогу отримати бюджетну дотацію за утримання корів у розмірі 5000 грн за одну корову. Умови отримання такої бюджетної дотації регламентуються Постановою КМУ №106 від 7.02.2018 року. Стосовно обласної підтримки, то в 2020 році діяла обласна Програма розвитку особистих селянських, фермерських господарств, кооперативного руху на селі та дорадництва на 2016-2020 роки. В рамках цієї Програми з обласного бюджету фінансувалось відшкодування 50 відсотків вартості закуплених установок індивідуального доїння для фізичних осіб, які утримують по три і більше корів. Нинішнього року на Вінниччині прийнято нову Програму розвитку особистих селянських, фермерських господарств, запровадження кооперативного руху на селі та дорадництва на 2021-2025 роки, в якій, крім вже згадуваного відшкодування вартості доїльного устаткування для фізичних осіб, запропоновано підтримати сімейні фермерські господарства, в яких утримується від 5 до 50 голів корів, шляхом надання дотації в розмірі 5000 грн за кожну прирощену корову, на яку збільшено основне стадо.

– Чи користуються ці програми популярністю?

– Так, і неабиякою. Адже програми підтримки доволі доступні, прогнозовані й мають тривалий термін використання. Починаючи з 2018 року, напрямки підтримки галузей агропромислового комплексу з державного бюджету є чітко регламентованими. Зміни, що вносяться до діючих нормативно-правових актів, направлені лише на удосконалення механізмів надання того чи іншого виду підтримки. Стосовно допомоги з обласного бюджету, то напрямок часткового здешевлення доїльних установок фінансується з 2015 року і також набув великої популярності серед жителів області. При цьому всі напрямки державної підтримки, які діяли в попередніх роках, збережені дотепер. У цілому в державному бюджеті на поточний рік передбачено 4,5 млрд грн для підтримки агропромислового комплексу, в тому числі для галузі тваринництва 1 млрд 150 млн грн.

– Наскільки легко отримати кошти від держави? Які документи потрібно представити і куди з ними звернутись?

– Кожен напрямок державної підтримки регламентований відповідним порядком, які затверджені  Постановами  КМУ. Я про них уже зупинявся раніше. Там чітко прописано алгоритм  отримання коштів: куди звернутись, який пакет документів подати. Так, документи на відшкодування вартості тваринницьких об’єктів, побудованих і введених в експлуатацію, подаються до комісії, яка створена при Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України один раз в рік до 15 жовтня. Відшкодування вартості тваринницьких об’єктів, які будувалися за рахунок банківських кредитів, адмініструються уповноваженими банками, в яких був залучений кредит. Відшкодування  вартості закуплених племінних тварин здійснюється упродовж року через комісію Мінекономіки. Адміністрування обласних програм здійснювалося через департамент агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів облдержадміністрації. Щоправда, нинішнього року буде здійснюватися через департамент міжнародного співробітництва та регіонального розвитку у зв’язку з оптимізацією структурних підрозділів обласної державної адміністрації, яке відбулося на початку року. Тому якщо у кого виникли якісь запитання, телефонуйте безпосередньо до нас у департамент за номером: 66-14-06. Ми вас вислухаємо і проконсультуємо з усіх питань.

– Скільки людей вже скористались можливістю відшкодування витрат із державного та обласного бюджетів?

– За 2020 рік  з державного бюджету відшкодовано будівництво 2 тваринницьких об’єктів на суму 53,8 млн грн. Відшкодування вартості закуплених племінних тварин в сумі 42,9 млн грн отримали 11 сільськогосподарських підприємств області. Спеціальну бюджетну дотацію за наявні бджолосім’ї в обсязі 23,1 млн грн отримали 1827 операторів ринку виробництва меду. З обласного бюджету відшкодування вартості доїльної установки отримали 162 фізичні особи на суму 646,5 тис. грн. А з початку дії програми даною підтримкою скористалися 2190 фізичних осіб на суму 8 млн грн.

– Як довго чекати на фінансову допомогу?

– Фінансування програм з державного і обласного бюджету проводиться відповідно до доведеного плану асигнувань і великою мірою залежить від надходжень до бюджету. Але хочу зазначити, що всі кошти державного бюджету за минулий рік дійшли до отримувачів.

– Ваш прогноз розвитку галузі на найближчі рік-півтора.

– У майбутньому передбачаємо збереження існуючих тенденцій розвитку тваринництва. Поступово буде збільшуватись частка виробництва тваринницької продукції в спеціалізованих сільськогосподарських підприємствах та фермерських господарствах. Чому буде й сприяти державна та регіональна політика підтримки аграрного сектора області.

– Якби ви були міністром, який відповідає за розвиток сільського господарства, що б запропонували для підтримки вітчизняного тваринництва? І взагалі, за чим майбутнє: великотоварними фермами на кількадесят голів, чи  індивідуальним сектором, де  тримається по кілька корів і бичків?

– Тенденції, що відбуваються в галузі тваринництва, свідчать, що питома вага тваринницької продукції, що виробляється в господарствах населення,  зменшується з року в рік, і цей процес стає незворотнім. Тому на даному етапі  вважається  доцільним підтримувати як будівництво тваринницьких ферм, поліпшення якісного складу основного стада молочного поголів’я, так і підтримувати середній та малий бізнес на селі. Це насамперед легалізація невеликих ферм через механізм створення сімейних фермерських господарств без створення юридичної особи та підтримка фермерських господарств, які займаються тваринництвом. При цьому можливості племінних господарств Вінниччини можуть забезпечити потребу господарств населення у високопродуктивній племінній худобі всіх видів.

Дякую за розмову.

Спілкувався Олег КРИВОНІС

На фото: Володимир Мережко

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Передзвоніть мені