Чому з іншої громади – в Немирові…

До корпункту «Вінниччини» звернулася жителька Немирова Наталія Кудрань зі скаргою такого змісту:

«Мій чоловік Петро Климович Ємець, 1950 року народження, 21 лютого захворів на коронавірус. Крім того, у нього були й інші хвороби, зокрема, кардіологічні. 25 лютого його госпіталізували до інфекційного відділення №2 Немирівської міської лікарні, а 2 березня – перевели до реанімаційного відділення. Що стосується діагностування та лікування, у мене немає жодних претензій. Але в ніч з 5 на 6 березня стався випадок, який і міг коштувати життя моєму чоловікові. Бо його з реанімації раптом повернули в те ж інфекційне відділення. Це зробила чергова лікарка Тетяна Валеріївна Клименко. Навряд чи вона могла так вчинити сама, без керівництва лікарні. Кажуть, що привезли хвору жінку з Липівця чи з-за Липівця, в якої сатурація була нижчою, ніж у мого чоловіка. Чи не родичка вона чиясь, що свого, немирівського, перевезли поверхами нижче, а її підняли в реанімацію? І чому в тій реанімації було не добавити ліжко? До того ж, кисень є як в інфекційному, так і в реанімаційному відділеннях.

Увечері 5-го числа я була в лікарні, говорила з черговою лікаркою, вона наголосила, що стан чоловіка стабільно важкий. То чому ж його в такому стані перевели назад?

Коли вранці зателефонувала йому, він якось плутано сказав, що перебуває в 3-ій палаті. Спочатку думала, що в реанімаційній. Побігши туди, запитала в медсестри, а потім у лікарки про причини переведення. Мені сказали, що у нього на кисні сатурація 95, а в тієї жінки нижча. 6-го і 7-го він погано почувався, і його в обід підняли в реанімацію. 8 березня на чергування заступив Валерій Григорович Колосюк. Він сказав, що в чоловіка тромб. Я також бігала до хірурга Олександра Васильовича Саміляка, який оглядав його й консультувався з Вінницею. Він сказав, що в чоловіка тромб під коліном.

О 20 годині 8-го числа мені повідомили, що чоловік помер…».

Далі Наталія Вікторівна повідала про свій конфлікт із керівництвом лікарні, деталі якого переносити на папір немає сенсу, бо, зрозуміло, багато що робилося на емоціях, і на суть проблеми не впливає. Тим часом висловити свою точку зору прошу головного лікаря Немирівської міської лікарні Павла Ткачука. Він,зокрема, сказав:

«Навіть у найрозвиненіших країнах КОВІД-19 косить людей. Особливо –літніх і з хворобами, що ускладнюють одужання. Наш колектив самовіддано бореться з цією бідою, але не завжди вдається виходити переможцями. На жаль, помер не лише П. К. Ємець, а й жінка, яку підняли в реанімацію на його місце. А це засвідчує, що вона була дуже важкою. Тиждень колеги боролись за її життя, але безуспішно. Всім рідним та близьким, хто зазнав втрат, висловлюю щирі співчуття. Але в жодному разі не погоджуся з намаганнями в чомусь звинуватити наших працівників. Якби чергова лікарка  більшою мірою старалася лікувати немирівчанина, «бо він свій», а в меншою мірою – людину з іншого району, то це було б грубим порушенням. Згідно з Наказом департаменту охорони здоров’я в Немирівській міській – лікуються, крім громадян нашого району, також і з колишнього Липовецького району.

На те воно й реанімаційне відділення, що в ньому легких хворих не буває й не може бути апріорі. Але з наявних там тоді саме П. К. Ємець усе-таки почувався найлегше. І в цей надзвичайно важкий час ми тим паче позбавлені можливості надовго «бронювати» тут місця за будь-ким, бо тоді реанімація просто перетворилася б у звичайну частинку інфекційного відділення.

Мені зрозумілий біль Н.В.Кудрань, але це не дає їй підстав будувати здогади й поширювати їх: чиєю родичкою могла бути та вже покійна жінка. І вилікувати її не вдалося не тому, що вона не моя чи ще там чиясь родичка, а тому, що в багатьох випадках перед коронавірусом світ поки що безсилий.

Записав Микола КАВУН

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Передзвоніть мені