Проїхала фура – впала стеля…

У Теплицькій громаді через погані дороги тріщать хати

Від тієї події уже минуло трохи більше двох тижнів, але  Мишарівка і досі не може заспокоїтися – люди живуть під враженнями місцевого «армагедону» в хаті Тетяни Драмарецької. Вони готові заблокувати проїзд ваговозів центральною вулицею села й таки спрямувати потік фур об’їзною дорогою.

Того березневого дня Тетяна поралася по господарству, а в будинку залишався її трирічний синок Даниїл. На горизонті, в напрямку Теплика, як завжди, з’явилася фура. Вона поволі «гойдалася» на вибоїнах розбитої дороги, а як минула хату, то жінка почула такий гуркіт, що аж присіла з переляку й прожогом кинулася в оселю. Слава Богу, побачила хлопчика живого, а з прочинених дверей суміжної кімнати валила стіна пилюки – стеля лежала на підлозі…

Можна лишень уявити душевний стан жінки, яка знала, що хлопчик часто забігав у це приміщення, де у нього знаходилися іграшки. Але, на щастя, все обійшлося без жертв, трагедії не сталося.

– У мене волосся дибки стає на голові від думки, що стеля могла впасти на синочка чи на будь-кого з моєї сім’ї, бо ми у тій кімнаті постійно збираємося на родинні торжества, – каже Тетяна Драмарецька. – Глиняні шматки побили стіл, новий диван, стінку, посуд, карнизи, добре, що не відрвало газовий конвектор, а то не знаю, чим би все закінчилося. Нещодавно у тій кімнаті я зробила сучасний ремонт, витратила чималі гроші, а тепер треба починати все спочатку. Та чи надовго вистачить спокою, бо фури як їхали, так і їздять нашою дорогою. Взимку, бувало, я нараховувала по 10-12 машин за півдня.  Багато моїх сусідів розповідають, що у них теж хати потріскали…

Село Мишарівка знаходиться в «апендициті» колишнього Теплицького району, а шлях Гайсин – Теплик – Тростянець, який важко назвати дорогою, перебуває в підпорядкуванні обласної служби автомобільних доріг. Жителі села не пригадують, коли її востаннє ремонтували. Колись тут був асфальт, та від нього залишилися тільки острівці, а так – яма на ямі…

– Я практично кожен день їжджу цією дорогою і обурююся, як і всі люди, але нічого не можу зробити, – говорить Маломочульський староста Леонід Димінський. – Ще коли діяла сільрада, то ми не мали права жодної копійки витратити на її ремонт, бо це корупційна стаття,  і мене притягнули б до відповідальності за нецільове використання коштів. На окраїну мало хто уваги звертає. Отак якось і пристосовуємося до ситуації, розхитуючи свої нерви та б’ючи машини…

А тим часом зовсім поряд, за селом, паралельно до центральної вулиці Незалежності, у диких заростях чагарників є висипна об’їзна дорога, яку чомусь не люблять водії фур. Чи їм навігатор такий напрямок вказує, чи таким чином скорочують віддаль і економлять час, ніхто не знає, зате прикрощів такий потік транспорту завдає людям багато.

– Машини на вибоїнах гепають в ями, утворюється вібрація, і вона по землі передається до будівель, тому тріщать будинки, сараї, а тепер – впала стеля, – продовжує Леонід Димінський. – Цей випадок висвітлив проблему не однієї нашої Мишарівки. Від великовагового транспорту страждають усі населені пункти, де обабіч доріг стоять хати побудови 60-70 років минулого століття. Прокладаючи дороги, проєктанти не врахували майбутніх габаритів техніки і що замість маленького ГАЗ-51 та парокінки будуть на наших вулицях їздити справжні 60-тонні  вагони…

Свою біду Тетяна Драмарецька пов’язує з діяльністю великого аграрного підприємства, чиї вантажівки руйнують тутешню дорогу.  Але в господарстві усе заперечують, мовляв, треба провести експертизу і таким чином встановити винного в тому, що саме через них стеля рухнула на підлогу.

Я зателефонував до голови Теплицької селищної ради Руслана Трамбовецького, який з перших слів розмови сказав, що на місце події через зайнятість не приїжджав, але пообіцяв організувати допомогу постраждалій жінці. «Це питання ми спочатку обговоримо на засіданні виконкому, що відбудеться 7 квітня. Тоді точно визначимося із сумою коштів, але якою б вона не була, ми однозначно не залишимо Тетяну Олексіївну наодинці з її бідою. Тим паче, що вона мати-одиначка і сама виховує малолітнього сина…».

– З моїми статками я буду рада кожній копійці, бо на початку березня закінчилася декретна відпустка, і я залишилася без грошей, ходжу на громадські роботи, які організовує староста села. У Мишарівці немає ніякого виробництва, щоб десь влаштуватися,  немає ні дитсадка, ні школи, ані магазину. Теплик від нас за вісімнадцять кілометрів, а до Малої Мочулки – сім. Я вже сьогодні гублюся в думках, як будемо виживати із синочком, коли він трохи підросте…

Заборонити фурам рух через село Мишарівка у селищній раді не можуть. Як і проконтролювати, чи не перевищують вони дозволену вагу. «Станції вимірювання ваги важковагового транспорту у нас немає, тобто зафіксувати перевищення ваги юридично нема можливості, – додав Руслан Трамбовецький. – Знаю, що громада налаштована рішуче, якщо проблема з вантажівками не вирішиться найближчим часом – люди обіцяють подолати її самотужки, перекривши дорогу через село… Отак вони будуть рятувати свої будинки – це єдине, що залишилося у них…». 

Віктор Зеленюк

Теплицька громада

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Передзвоніть мені