«Люди, не спіть! Не мовчіть!

Інакше все життя будемо прибирати смітники за «справжніми господарями»

Днями в соціальній мережі з’явився допис директора Білянського сільського будинку культури Людмили Літвінової, у якому вона повідомила, що у Чернівецькій ОТГ на третину скоротили працівників закладів культури, частину людей відправили у відпустки, решту – перевели на неповну заробітну плату…

Кореспондент «Вінниччини» зв’язався по телефону з автором публікації, і Людмила Борисівна так прокоментувала свій «крик душі»: «Таке кадрове свавілля зачепило мене за живе, і я не мала морального права змовчати, пропустити повз вуха те, що нам нав’язує теперішня місцева влада.

Я у культурі вже 28 років. З них майже два десятки років завідую сільським будинком культури і знаю специфіку нашої роботи з плюсами та її мінусами так досконало, що жодному молодому спеціалісту того не дадуть у вузі…».

Людмила Літвінова закінчила Тульчинське училище культури. Там познайомилася із своїм майбутнім чоловіком, і у 1992 році за направленням подружжя почало працювати в Білянах. Вона – художнім керівником будинку культури, а Анатолій Іванович – вчителем музики в місцевій школі. Все своє свідоме життя пані Людмила на сцені. Культурна сфера для неї – це зміст її життя. Вона так досконало налагодила роботу, що Будинок культури, колектив, гуртківці у неї – як вся велика рідня. Попри свою зайнятість, люди залишають домашні клопоти і йдуть на репетиції. При БК працюють танцювальний жіночий колектив «Білеве намисто», декоративно-прикладного мистецтва «Багата хата», театральний «Білево», вокально-етнографічний «Ткана веретина», вокально-інструментальний «Літепло», туристичний «Вітри України», поетичний «Спочатку було слово», дитячий вокальний «Веселі мандри».

– Наші надбання за останні роки – висаджена алея Небесної сотні (120 беріз), встановлення пам’ятника безвинним жертвам Голодомору, відкриття краєзнавчого музею, ремонт актової зали на 450 місць, малої зали на 100 місць, гурткових кімнат, костюмерної, інструментальної та дитячої ігрової кімнат,  кімната для ветеранів війни на Сході України, бібліотеки, ремонт даху, фасаду, парадного входу будинку культури, придбання сценічних костюмів, інструментів, туристичного спорядження. І все це – за рахунок виграних проєктів-грантів, сприяння меценатів, підприємців, сільської ради. У нас немає битих вікон, бур’янів, опалого листя чи сміття біля закладу культури, поламаного інвентаря чи технічних засобів.

Я дуже пишаюся надійними спонсорами-благодійниками в особі справжніх патріотів України Дмитра Васильовича Сагалатого, Вадима Івановича Шведи Віталія Вікторовича Беня, Михайла Вікторовича Войтовика та всіх жителів Білян.

У пріоритеті сільського будинку культури – патріотичне виховання, збереження культурної спадщини, пам’яток історії та культури, науково-освітній розвиток підростаючого покоління, заняття за жанрами, проведення свят, ігри та розваги для дітей та підлітків, господарська діяльність.

Ми, культпрацівники, відстоюємо свої права: право на працю та право на оплату праці. А ще маю сказати, що в культурі працюють активні, енергійні, талановиті, хоч і часто занадто емоційні спеціалісти. Ми не хочемо війни, наша ціль – співпраця з керівництвом ОТГ на рівноцінних правах. Наші завдання сьогодні – бути патріотами, волонтерами, наставниками, працювати для сільських жителів на професійному рівні та у достойних умовах (в теплих БК, укомплектованих сучасними техзасобами, інструментами, костюмами, канцтоварами…).

У нас багато ідей, пропозицій, ми вміємо вчитись, ми готові до діалогу. Давайте спільно порятуємо нашу культуру!

Хочу нагадати чиновникам від влади відомий історичний факт. Під час Другої світової війни Черчиллю принесли на розгляд бюджет країни. Погортавши документ, він запитав:

– А де ж витрати на культуру?

– Так війна ж іде! Яка культура?

– Якщо немає культури, то навіщо ми тоді воюємо?

А тепер погляньте, що робиться у нас. У соцмережі я так і написала: «Сьогодні, у час всесвітньої пандемії, коли Європа, захищаючи кожного, вакцинує, безкоштовно лікує, здійснює виплати на допомогу, у Чернівецькій селищній раді, де «кожен житель важливий», питання дефіциту бюджету вирішили просто (дефіцит бюджету, щоб ви собі розуміли, це десятки тисяч гривень зарплати керівників ОТГ), враховуючи те, що зарплата працівників культури є мінімальною: скоротили працівників культури на 30%, і зачинили частину закладів культури; скоротили весь техперсонал Будинків культури (залишили лише в районному); спеціалістів-сумісників (кілька чоловік) відправили «за свій рахунок» «у локдаун»; відправляють всіх працівників культури з 16 квітня на третину оплати праці, при тому, що це найменша заробітна плата серед усіх галузей –  мінімальна…

Все відбувається під мотивацією того, що ми не працюємо в звичайному режимі, що не працюють гуртки, а вони ж працюють, учасники відвідують заняття по 2-3 чоловіки, дотримуючись карантинних норм, готуємо гаївки і т.д. Але зачекайте, хіба це наша в тому вина? Чи лише гуртки становлять сто процентів діяльності закладів культури?

Шановні! А хто ж тоді корчі рубає, сміття громадить, білить, фарбує, садить дерева, квіти, миє, прибирає, палить, заготовляє дрова, рубає дрова, ремонтує пам’ятники (про які ви забули), оплачує штрафи (це ваша вина, що БК не оснащені протипожежними засобами), готує концертні номери для ФБ та онлайн, монтує, до речі, на гаджетах, телефонах, комп’ютерах, куплених власним коштом, Інтернет теж за власний кошт)?

Хто збирає по селі антикварні речі для виставок, хто готує, варить, пече для всіх заходів (теж власним коштом)? Хто є матеріально-відповідальними особами майна БК? Хто купує щоденники, журнали обліку роботи, миючі та для прання засоби, фарбу, віники, граблі, відра, посуд, канцелярію, лампочки, інструменти, костюми, музичні збірки, літературу для самоосвіти? Хто заправляє авто власним коштом, тому що автобусів рейсових немає, щоб поїхати на наради чи на виступи?

Хто нагадує вам про те, що район ще живий і має позитивний настрій?

Ви, ті, кому «кожен житель важливий», при своєму розумі???

Це ж яким потрібно бути черствим, пустим, «совковим чемоданом», щоб ненавидіти народну пісню, слово, культуру, і врешті людей, щоб знівелювати всі ініціативи та всю працю культпрацівників!

Погоджуюсь, що нас не завжди видно! Але хіба нас хтось хоче бачити? Чи хоч один раз на наради, засідання до нас прийшли представники влади? Запитали, чим ми займаємося і що нам потрібно?..

Сьогодні, коли не вистачає коштів на комунальні витрати, лікування, харчування, «легким розчерком пера»  – «культуру в локдаун»!

Ваше відношення до культпрацівників виглядає саме ось так!

Зачекайте радіти! Це я тим, хто «за» таке рішення!!! Бо вчора медицина, сьогодні культура, завтра освіта, післязавтра всі, хто ще живий!

Але тими, кому «кожен житель важливий», забуто найголовніші статті Конституції України, що «Основним джерелом влади в Україні є народ!..» і «Кожна людина має право на працю та оплату праці не нижче, ніж встановлено законом…».

Окрім того, у пунктах 8.3.3. Галузевої угоди між МОН та ЦК Профспілки на 2020 рік зазначено, що під час вимушеного простою не з вини працівника – 2/3 зарплати, конкретизовано скільки «не менше» – а саме, в розмірі середньої заробітної плати (ставки). Так як середня зарплата в Україні 12 тисяч 685 гривень, то нам ще й доплачувати потрібно!!! Нагадую – отримуємо мінімум і майже 30 відсотків відрахувань на податки.

І це буде доведено!

Всі, хто не хоче чекати «своєї черги», приєднуйтесь! Це безвідповідальне, незаконне рішення має бути скасовано!

До речі, нас «штормить» не перший рік – заставляють писати заяви «за власний рахунок» і не виплачують «матеріальну допомогу на оздоровлення». Профспілкові організації, настав час, коли ми потребуємо юридичної підтримки! Готуємо листи до районної, обласної рад, у Мінкульт України, депутатів всіх рад.

Юристи, які згодні попрацювати, відгукніться!!! Люди, не спіть, не мовчіть! Інакше будемо все життя прибирати смітники за «справжніми господарями»!

Віктор Зеленюк,

власкор «Вінниччини»

Чернівецька громада

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Передзвоніть мені