Мертвих бджіл збирали жменями…

У селі Лопатинці Жмеринського району загинуло близько 300 медоносних родин

То було видовище не для людей зі слабкими нервами – тисячі «божих комах» зліталися до домівок-вуликів, щоб останні секунди життя провести біля них.  Все довкола було устелено мертвими бджолами. Перелякані й спантеличені пасічники збирали їх жменями…

– Моя душа розривалася від безпорадності та болю, бо нічим не міг вплинути на ситуацію, – розповідає 70-річний Зотик Букатко. – Це було пополудню 22 квітня. Якраз я порався на пасіці і звернув увагу, як хмарою сипалися на землю бджоли. Без зайвих слів все зрозумів зразу і негайно зателефонував до Біликовецького старости Артура Ганжи. Кажу, що хтось потравив мені бджіл, а він порадив оперативно написати заяву до міського голови Жмеринки Анатолія Кушніра. А тим часом, коли повертався додому, до мене на пасіку вже приїхали представники поліції та ветеринарної служби. На щире здивування, спрацювали оперативно…

За словами пасічника, цей сезон для нього вже закритий, бо пропало 96 медоносних родин бджіл. Це зафіксували члени комісії міськради під керівництвом заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів влади Анатолія Білоуса, які наступного дня зранку прибули на місце події. Не було тільки представника господарства, що орендує довколишні з Лопатинцями землі. До нього неодноразово телефонували члени комісії, та на дзвінки ніхто не відповідав. Пізніше він скаже Зотику Букатку, що своєї вини у даному випадку не бачить, мовляв, вони вносили отрутохімікати безпосередньо в грунт, а не розпилювали з повітря, так що шукайте винного в іншому місці…

Члени комісії – жінки, які приїхали разом з паном Білоусом, не стримували сліз від споглядання вражаючої картини з купами мертвих бджіл. Бо ж не кожен день, слава Богу, таке трапляється. Хоча, як стверджує Зотик Миколайович, і в попередні роки був падіж бджіл, але не в таких масштабах. А ще якось він робив зауваження представнику господарства-орендаря, що від їхньої хімії пообсипалися на людських городах молоденькі горішки…

– Ми встановили факт загибелі бджіл та ймовірну  причину їхньої загибелі, але не конкретизували джерело витоку отрути, – каже Анатолій Білоус. – Після лабораторних досліджень це мають зробити правоохоронні органи. Я сам пасічник і добре розумію людей, які в одну мить втратили так багато. Знаю, що орендарі та пасічники повинні жити за законами природи і добропорядних відносин. Для попередження та недопущення випадків масового отруєння бджіл пестицидами та агрохімікатами агровиробникам необхідно не пізніше, ніж за три доби до хімічних обробок полів сповіщати  власників пасік, органи місцевого самоврядування, районні чи селищні ради (у радіусі семи кілометрів) про час та способи обробітку полів. Але цього в Лопатинцях чомусь не зробили…

– Комісія також констатувала загибель бджіл на паспортизованих пасіках моїх земляків Віктора Мазура та Олексія Гавриша, хоча постраждалих у селі значно більше, бо не у всіх людей толком оформлені документи, – додає Зотик Букатко. – Мої матеріальні збитки дуже великі, і щоб оновити пасіку, треба докласти багато коштів. Але не в грошах діло, а в тому, що разом з «божими комахами»  я втратив здоров’я, яке ніколи мені ніхто не поверне.

До цього треба додати, що Зотик Букатко – потомствений пасічник із п’ятдесятирічним стажем. Бджільництвом займалися дід Іван, тато Микола, тепер сімейна естафета у його синів Івана, Андрія та Володимира. А що вони залишать у спадок своїм дітям-онукам?

Віктор Зеленюк,

власкор «Вінниччини»

Жмеринська громада

На знімку: Анатолій Білоус  та Зотик Букатко

Фото Жмеринка-сіті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Передзвоніть мені