Як позбутись та списати податкові борги,

коли майно платника податків звільняється від податкової застави, за яких умов застосовують адміністративний арешт майна та яка відповідальність передбачена, якщо суб’єкт господарювання своєчасно не сплачує розстрочені суми, говорили на прямій телефонній лінії із заступником начальника Головного управління ДПС у Вінницькій області Вікторією Кузьменчук.

– В які строки надсилається податкова вимога та які відомості вона повинна містити?

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір ПБ, який забезпечується податковою заставою, обов’язок погасити ПБ та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу. Податкова вимога не надсилається і заходи, спрямовані на погашення ПБ, не застосовуються, якщо загальна сума боргу платника податків не перевищує 180 н.м.д. громадян. Якщо ж він перевищує зазначену вище суму, контролюючий орган надсилає податкову вимогу такому платнику податків.

За яких умов контролюючий орган має право здійснити погашення податкового боргу (ПБ) через продаж майна платника податків, що перебуває у податковій заставі?

– Погашення ПБ платника податків здійснюється на підставі рішення суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми ПБ за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі та прийнятого на його підставі рішення контролюючого органу шляхом продажу майна платника податків на публічних торгах або торговельними організаціями.

– В яких випадках майно платника податків звільняється від податкової застави?

Згідно з п. 93.1 ст. 93 ПКУ майно платника податків звільняється від податкової застави з дня отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми ПБ або відстрочених грошових зобов’язань та відсотків за користування відстроченням, або визнання податкового боргу безнадійним, або набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави, або в інших випадках, передбачених ст. 55 ПКУ. Підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених вище.

За яких обставин застосовують адміністративний арешт майна платника податків?

     – Відповідно до п. 94.1 ст. 94 ПКУ адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання його обов’язків перед законом. Арешт майна можуть застосувати, якщо з’ясовуються такі обставини: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, або ж фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон, або платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення чи від допуску посадових осіб контролюючого органу. Також коли відсутні дозволи на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності РРО або ПРРО, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку. Коли відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, або коли платник податків, що має ПБ, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам. До арешту майна вдаються, коли платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, або коли не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу тощо.

– Як здійснюється відстрочення ПБ платника податків?

Платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про відстрочення (розстрочення) грошових зобов’язань або податкового боргу. Їх надають, якщо на підставі заяви платника податків прийнято відповідне рішення контролюючого органу та укладено договір. Згідно з чинними нормативно-правовими актами мінімальним терміном для відстрочення грошових зобов’язань є 1 календарний місяць, для розстрочення – 2 календарних місяці. Розстрочені суми грошових зобов’язань погашаються рівними частинами, починаючи з місяця, що настає за тим, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення. Відстрочені суми грошових зобов’язань погашаються рівними частками, починаючи з будь-якого місяця, визначеного відповідним контролюючим органом, але не пізніше закінчення 12 календарних місяців з дня виникнення такого грошового зобов’язання.

Яка передбачена відповідальність, якщо СГ своєчасно не сплачує розстрочені суми ПГ?

          – У разі якщо платник податків порушує умови погашення розстроченого (відстроченого) ПГ, то договори про розстрочення (відстрочення) можуть бути достроково розірвані з ініціативи контролюючого органу. Визначено, що з дня, наступного за днем розірвання договору, на розстрочені (відстрочені) суми, що залишились несплаченими, нараховуються пеня та штраф у розмірах, передбачених ПКУ.

Підготувала Вікторія МЕЛЬНИК

за сприяння сектора інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Вінницькій області

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Передзвоніть мені