Наближається століття Іллінецького аграрного коледжу

Його відзначатимуть 21 жовтня ц. р. Як саме? Значною мірою залежатиме від наслідків боротьби з коронавірусом у нашій державі і світі. Але й нині відомо, що заклад йде до славної дати з гарними результатами в роботі.

Минулого року директор Іллінецького аграрного фахового коледжу Василь Пиндус у черговий раз став депутатом обласної ради. Кандидат сільськогосподарських наук; вмілий організатор: за 24 роки керівництва закладом, який свого часу закінчував сам, зробив його одним із кращих в Україні; активний прихильник органічного сільгоспвиробництва, голова правління міжнародної Асоціації «БІОЛан Україна», співавтор підручника «Основи органічного виробництва» – фактично такого роду першого вітчизняного; цікавий художник і музикант…

На початку торішньої весни ми взяли інтерв’ю у Василя Васильовича під розлогим заголовком «Типовий випускник Іллінецького аграрного коледжу – універсал з дипломом спеціаліста, робітничим фахом, посвідченням водія, екологічною грамотністю, умінням володіти аудиторією, знанням іноземної мови, навиками роботи за кордоном, шансами щомісячно заробляти десятки тисяч гривень на батьківщині». («Вінниччина», 18 березня 2020 р.).

Саме в той час коронавірус почав стрімко поширюватись планетою, на ньому були зосереджені всі, тому це інтерв’ю, яке очільник закладу назвав одним із найглибших і найгрунтовніших у його трудовій біографії, отримало недостатньо уваги. Ми вирішили бодай стисло повернутись до обговорених у ньому питань, а потім осучаснити тему. Розпочиналась же тоді наша розмова запитаннями про переваги вибору на користь цього закладу.

– Переконливим аргументом, зокрема, є той, – сказав В. Пиндус, – що обидві мої доньки навчались у нашому коледжі. Звісно, вони продовжили навчання у вищих навчальних закладах, але такі можливості є і в більшості випускників, перед якими відкриваються скорочені терміни навчання у ряді вишів Києва, Білої Церкви, Вінниці, Одеси, Умані. І я радий, що батьки випускників загальноосвітніх шкіл уже не настільки гоняться за «модними» університетськими дипломами, з якими дитина або взагалі не може знайти роботи, або змушена погоджуватись на зарплату в кілька тисяч гривень, або виїздить за кордон на будь-які заробітки, забувши про свою «надто престижну» професію. На наших же випускників попит чималий.

– У чому відмінності нинішніх молодих фахівців і тих лише агрономів й зоотехніків, яких наприкінці минулого століття випускав тодішній радгосп-технікум?

– Ми уклали понад шістдесят договорів із передовими господарствами, де випускники проходять переддипломну практику. Постійними партнерами є також Інститути: землеробства; картоплярства; кормів; механізації; захисту рослин; садівництва Національної академії аграрних наук України. Охоче приймають наших студентів на практику й найвідоміші в Україні агрохолдинги. Іллінецьким студентам нерідко віддають перевагу навіть над практикантами з вищих навчальних закладів, бо при здобутті всіх майбутніх спеціальностей наші ближчі до виробництва. Від комп’ютера в лабораторії, де вони планують, аналізують свою ж роботу, готові вийти і працювати на молочній фермі, брати участь у підготовці до сівби, весняній обрізці плодових дерев, залісненні та ландшафтно-дизайнерському впорядкуванні територій…

Сприяє цьому й запровадження дуальної освіти. Тобто поєднання навчання в закладах з навчанням на виробництві. Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України коледж визнано пілотним закладом фахової передвищої освіти для підготовки фахівців за дуальною формою набуття спеціальностей «Агрономія» та «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва». У нас створено навчально-практичний центр з вивчення вітчизняної та зарубіжної техніки, який охоплює дев’ять аграрних закладів центральних областей України. У пріоритеті – постійне зміцнення власної бази практики. Лише за останні 12 років придбали 18 одиниць складної вітчизняної та зарубіжної техніки.

Обробляємо 780 гектарів землі, маємо вже 45 гектарів промислового саду, а також органічний сад. До речі, важливим фактором є грамотність студентів щодо «Органічного виробництва», бо саме ми першими в Україні ввели цей курс, а створена на базі коледжу міжнародна громадська організація «БІОЛан Україна» 2009 року започаткувала представлення органічного виробництва нашої держави на знаменитій всесвітній виставці в німецькому місті Нюрнберг. Маємо лабораторію органічного виробництва, необхідну матеріально-технічну базу.

– Це започатковано завдяки активній співпраці із швейцарцями?

– Наш заклад пов’язують тісні контакти й з іншими країнами. Французька компанія «Євраліс Семенс Україна» щороку проводить на демонстраційних полях коледжу Дні поля у співпраці з провідними насіннєвими компаніями, на які приїздить більше ста агровиробників.

Також європейські нові методи і технології відкриваються перед нашими студентами в родинних господарствах Німеччини. Вже четвертий рік діє шестимісячне освітнє стажування для студентів, які володіють німецькою мовою, а вивчити її можна в коледжі на безкоштовних чотирьохмісячних курсах.

Діти заробляють за кордоном «кишенькові» гроші, а головне – перебування там з навчально-практичною метою посилює їх як фахівців, усебічно розширяє кругозір, знайомить із традиціями європейської культури. У свою чергу, і в нас стажувались студенти, нерідко гостювали викладачі з інших держав.

– Зарубіжні друзі підтримують фінансово коледж?

– Важливим досягненням нашого закладу є те, що його в складі чотирьох інших в Україні відібрано для реалізації німецько-українського проєкту співробітництва «Сприяння розвитку професійної освіти в аграрних коледжах України». Позаторік у рамках цього проєкту надійшло обладнання на суму 1,67 мільйона гривень. Нам допомогли найновішими моделями комп’ютерів, інтерактивними дошками, устаткуванням для лабораторій. Отримали муфельну піч, сушильну шафу, бінокулярний та монокулярні мікроскопи, овоскоп, стригальну машинку, метеорологічну станцію та інше найсучасніше обладнання. Технічно збагатилася база навчальної практики і портативною агрохімлабораторією для досліджень грунту і води. Вже маємо і дуже цікаві тренажери для підготовки майбутніх водіїв…

– Ваш випускник готовий сісти за кермо автомобіля?

– Якщо він досягнув передбаченого законодавством віку – 18 років, навчався цій справі й успішно склав іспити. А кому ще не виповнилось стільки, доведеться почекати.

– Якось ви говорили, що стараєтесь всіх своїх студентів провести через сцену, творчі студії, спортивні зали…

– Одиниці з наших вихованців можуть стати професійними співаками, письменниками, художниками, артистами, спортсменами… Але перші паростки ми зобов’язані розпізнати й допомогти в їх розквіту. Все-таки для багатьох це може стати серйозним захопленням. До речі, мої перші картини з’явились ще під час навчання в цьому ж закладі, а вісім років тому для огляду в світлиці вінницького музею М. Коцюбинського вже представив три десятки полотен. У нас оформлена прекрасна народознавча світлиця. І так в усіх напрямках. Наш драматичний колектив неодноразово на оглядах займав призові місця. Все активнішою стає літературна студія «Слово», створили вокально-інструментальний гурт. Працює й низка інших творчих колективів, тому дітям за наявності бажання і будь-яких здібностей є куди спрямувати свою енергію.

Виступам їх на сцені ми надаємо особливого значення. Це треба насамперед для того, щоб уміти «вийти на люди» й володіти аудиторією. Бо завтра вони ввіллються до трудових колективів спеціалістами, а післязавтра вже можуть стати керівниками, яким виглядати розгубленими ораторами не годиться.

Маємо велику спортивну залу, дві тренажерні зали, спортивні кімнати в гуртожитках, спортмайданчик із нестандартним обладнанням. Працює дев’ять секцій. Наші вихованці беруть участь в обласних і всеукраїнських змаганнях, стають призерами і навіть чемпіонами.

– Нарешті – про соціальну інфраструктуру коледжу.

– Вона включає в себе три гуртожитки майже на 1 тисячу місць, їдальню на 220 посадочних місць, студентське інтернет-кафе з лінією гарячого харчування на 120 місць, клуб на 450 місць, танцювальну залу…

– Якщо брати в масштабах країни, то попередніми роками дошкуляла невизначеність з майбутнім фахової освіти і особливо – долею технікумів і коледжів.

– Слава Богу, прийнято Закон про фахову передвищу освіту, і все стало на свої місця, розмови про можливе закриття технікумів і коледжів припинились. Знайшлися розумні голови, які приглянулись до передового світового досвіду: ці заклади там залишаються головними у здобутті освіти. Що це так, переконуємось і в нас. Ось які ситуації все частішають. Розумний, працьовитий наш студент проходив практику в солідному агроформуванні. Там до нього придивились й одразу ж запропонували роботу на таких умовах: тридцять тисяч гривень зарплати, корпоративний телефон, службове авто… Усе це – реальність.

З ЧАСУ публікації того інтерв’ю минуло більше року. Зі зрозумілих причин цей період був не настільки ж плідним, як попередні, але приємні події все-таки траплялися. Зокрема, на базі коледжу провели силосний воркшоп спеціалісти компанії LNZ Group, ознайомивши з технологіями вирощування силосних гібридів та продемонструвавши правильне закладання цього корму в силосні споруди. Попросили Василя Васильовича прокоментувати подію.

– Ми вже маємо два навчально-практичні центри – з вивчення вітчизняної та зарубіжної сільгосптехніки та органічного виробництва. Готуємо ще один – у тваринництві. Зважаючи на занепад галузі в нашій країні, це дуже актуальна проблема. Лабораторія тваринництва збагатилася у нас автоматизованим доїнням, новим молочним блоком для охолодження молока. Але для створення відповідного центру маємо ще  на півроку підготовчих робіт. Вірю: незабаром нам вдасться поєднати повернення традиційних для українців ферм з новими європейськими методами господарювання та навчання спеціалістів.

– Вище вже йшлося про дружбу з різногалузевими науково-дослідними інститутами та відомими агрохолдингами України. А з якими місцевими господарствами співпрацюєте?

– У колишньому Іллінецькому районі – ПАТ «Жорнище», ФГ «Копіївський лан», СТОВ «Україна», ТОВ «Золоті луки», в Оратівському – СТОВ «Світанок», ФГ «Салій», ВКАКПП «Золота нива», у Козятинському – СТВ «Хлібороб», СВК «Вівсянецьке», Гайсинському – СВК «Трудівник», ДП «Гайсинський лісгосп», у Немирівському – «Хлібороб інцест», у Липовецькому – тамтешній райагроліс…

– І на завершення: що чекає завтра на учасників чергової ХІІ Міжнародної науково-практичної конференції з питань поєднання науки, освіти, практичного виробництва і справедливого продажу якісної органічної продукції, яка пройде на базі коледжу?

– Теоретична частина буде неодмінно, а практична значною мірою залежатиме від погоди. Нам є що показати гостям і в коледжі, і на полях, і на фермі, і в саду, який на честь сторіччя коледжу вже розширили на десять гектарів.

Ми зробимо все, аби у друге століття існування коледжу ввійти гідно.

Спілкувались Галина БУХТА,

Микола КАВУН

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Передзвоніть мені