“Магда” у Каришкові: аншлаг, сльози і … бурхливі оплески

Такого щемливо-святкового дійства у цьому гарному подільському селі ще не було. Просторий будинок культури ледь вмістив усіх гостей і місцевих жителів, які зібралися тут Зеленої неділі на прем’єрний показ художньо-документальної кінодрами «Магда». Стрічка створена київськими кіномитцями за авторським проєктом нашого земляка, журналіста й письменника, керівника прес-центру Укрінформу Сергія Сай-Боднара на основі його повісті «Любов і муки Магди Хоманн».

На годину сорок п’ять хвилин поринули присутні в далеке минуле головних героїв стрічки, захоплюючись неперевершеною грою акторів Даші Творович, Олега Москаленка, Гаспара Мельхіора та ін. Жінки й чоловіки не стримували сильних душевних переживань й емоційно, не соромлячись, вихлюпуючи їх краплинами сліз. А в кінці, як у справжньому театрі, зал вибухнув бурхливими оплесками…

У сюжеті картини –  трагічна доля та безмежне жертовне кохання юної німкені та молодого українця в умовах української радянської дійсності у страшні роки колективізації, голодомору та війни. Але на першому місці стоїть сила любові – одного з найсильніших людських почуттів, коли людина може чинити не просто незвичні і невластиві для себе, але навіть жертовні вчинки, якщо нею рухає це високе почуття. Прикладом такої любові була Магда.

Молодою, закоханою та щасливою заради своєї любові покидає вона  рідний дім у Нижній Саксонії, не відаючи про страшні випробування долі в чужій державі. Україна не стала для Магди рідною ненькою, а вона для неї – прихильною донькою. Жінці випало пройти крізь пекло тодішнього радянського режиму. Під час Другої світової війни не змогла Магда, не посміла використати той рідкісний шанс повернутися до своєї батьківщини у Німеччину, коли брат Густав наполегливо хотів її забрати.

Ось цим прикладом жертовної любові й поневірянь молодої німкені на чужині перейнявся молодий режисер Денис Соболєв й талановито, геніально відтворив усі відомі нам історичні факти у кінострічці «Магда». Фільм сповнений глибокого сенсу та надзвичайно емоційний! Вся стрічка переплетена спогадами та болісною серцю історією. У фільмі яскраво виражені лінії особистих почуттів та самопожертви. Кохання, зрада, смерть, драма – все це змішується в один гіркий коктейль, який випивається головною героїнею до дна.

Кінодрама, безперечно, вдалася й зачепила за живе аж до «мурашок по тілу». Це своєрідний меморіал, присвячений світлій пам’яті українців із німецьким корінням, чиї нащадки продовжують родову гілку в Україні. В Копайгороді проживає внучка Магди Ганна Бабак-Кучинська, в Дубно Рівненської області – внук Володимир Кучинський, у Каришкові, Вінниці, Києві мешкають правнуки.

 Після презентації фільму Сергій Сай-Боднар написав у Фейсбуці: «Щасливий від того, що ЦЕ таки вдалося зробити! Кращого способу увіковічити пам’ять стражденної німкені, прабабусі Магди Хоманн, котру радянські НКВДисти безслідно запроторили в ГУЛАГівські табори і там знищили, не придумати. 100 років тому вона повірила своєму коханому – колишньому військовополоненому Олексі Кучинському і повірила в Україну. Натомість залишилась викресленою із сімейної пам’яті матері, сестри і братів та пущеною за вітром розкуркулень, голодоморів, сталінських репресій… Історія Магди – віддзеркалення долі всієї тогочасної України.

Я щиро вдячний команді, яка готувала і провела каришківську феєрію: голові Копайгородської об’єднаної територіальної громади Л.В.Кушнір та її однодумцям, старості села Р.С.Посполітаку, завідувачу місцевим Будинком культури та його художньому керівнику Галині і Анатолію Перебейнісам.

Кіношникам – подяка окрема!.. Кінофільму «Магда» бажаю великих і малих «оскарів» та удачного прокату».

Віктор Зеленюк,

власкор «Вінниччини»

Копайгородська громада

На знімках: Сергій Сай-Боднар і Ганна Бабак-Кучинська; в актовій залі під час презентації: хліб-сіль від Людмили Кушнір

Фото Олександра Гордієвича

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Передзвоніть мені