Чи приїде у громаду сімейний лікар на 25 тисяч зарплатні?

У структурі КП «Ямпільський медичний центр  ПМСД Ямпільської міської ради»є 13 лікарських амбулаторій і 10 ФАПів, в яких  працюють 20 сімейних лікарів і 1 дільничний педіатр. Очолює заклад Галина Пилипівна Плахотна.  На її думку, саме сімейна медицина та сімейні лікарі за останні 10 років отримали найсуттєвішу підтримку від держави і найсуттєвіші фінансові стимули для роботи.  Стосується це і сільської медицини, де «первинка» в усі часи була обділена державою, але першою приходила на допомогу хворим людям на периферії. Від села до села картина змінюється, але Ямпільщина відома великою кількістю населених пунктів з малою кількістю жителів. Та й до обласного центру та провідних лікувальних установ звідси далеченько. Чи до всіх прийде лікар?

– Так, звичайно, незважаючи на віддаленість чи малонаселеність, – переконує Галина Пилипівна. – Наші лікарі завантажені по-різному, в середньому 1600 пацієнтів  на кожного. Загалом у нас укладено 30340 електронних декларацій. Лікар обслуговує по декілька сіл, і населення там нерівномірне. Приміром, в Оксанівці мешкає 34 пацієнти… Є села, де живе 130, 150 людей. До речі, зараз на державному рівні порушується питання про коефіцієнт для лікарів сільської місцевості з проблемною демографією. Але в середньому наші сімейні лікарі отримують по 20 тисяч гривень, деякі і більше – вакансій у нас немає, – змальовує ситуацію Галина Плахотна.

Але значна частина лікарів – пенсійного віку. Хто прийде їм на заміну? Поки що бонуси у вигляді високої зарплати та безплатного житла, а також службового транспорту мало приваблюють молоді кадри. Наразі за місцеві кошти в медичному університеті навчаються двоє майбутніх сімейних лікарів, які незабаром мають повернутися в глибинку. А от решту сільська місцевість, попри пристойну зарплату, не цікавить!

– Нещодавно мала розмову з інтерном з Вінниці. Пропонувала роботу сімейного лікаря на 3 села – це Буша, Петрашівка і Михайлівка. 2200 населення і зарплата приблизно 25 тисяч гривень, окрім житла і транспорту. Але молода доктор відмовилась – їй нецікаво, хоча Бушу і селом назвати важко – це державний заповідник, – наводить парадокси сьогодення наша співрозмовниця.

Хочеш – електроскутер, хочеш – автомобіль

Хоча і на умови праці, і на технічне забезпечення сімейні лікарі та медсестри Ямпільської громади поскаржитись не можуть. Всі амбулаторії забезпечені транспортом, і це не лише автомобілі, а й електроскутери, якими користуються і самі лікарі, і середній молодший персонал. Лікарі проводять регулярні виїзди у найвіддаленіші села, виписують електронні рецепти за програмою «Доступні ліки». До речі, географічно  від Ямполя найбільш віддалене село Ратуш – 37 км, воно межує з колишнім Томашпільським районом. Кожен лікар забезпечений всім для роботи, скрізь є інтернет, а технічне забезпечення та медичне обладнання однакове як для  Ямполя, так і для Кісниці чи далекої Цекинівки. Зробити кардіограму, виміряти показники пульсоксиметром, здати найголовніші аналізи чи тропоніновий тест на інфаркт, провести тестування на небезпечні інфекції можна безплатно – це гарантують пакети первинного рівня.

Останнім часом активно впроваджують можливості телемедицини. Колеги з Ямполя чи Вінниці консультують місцевих лікарів у разі незрозумілих випадків і скоординовують коректне лікування. Всі електрокардіографи пов’язані з Вінницею з екстренною  медичною допомогою. Це допомагає в максимально точній діагностиці інфарктів міокарда. Виїзні консультації «вузьких» спеціалістів з обласного центру дозволяють встановити точні діагнози тим, хто до Вінниці, в силу різних причин, їхати не хоче чи не може. Приміром, після нещодавнього візиту лікарів ПРЦО у 6 мешканців громади знайшли пухлини і впродовж кількох днів прооперували.

– Минулого року в 7 амбулаторіях пройшли капітальні ремонти, ми виконали всі вимоги НСЗУ щодо доступності  будівель для маломобільних груп населення. При всіх амбулаторіях сімейної допомоги у нас є ліжка денного стаціонару. Дуже суттєво нам допомагає міська рада: приміром, виділили майже 700 тисяч для утримання середнього медичного персоналу. Ніхто з наших людей не злякався ковіду – йшли на прийом чи виклик до хворих, брали аналізи, хоча у нас є фахівці під 80 років. Взагалі люди, які вибрали роботу в медичній галузі глибинки – професійні та віддані. Але на багато факторів, таких, як старіння населення, рівень життя чи економічні негаразди, медики вплинути не можуть.  Я очолюю заклад 10 років, мені є з чим порівнювати, тому впевнена: за останні роки медицина первинного рівня отримала велику підтримку. Якби ще сільські люди більше береглися і раніше зверталися до лікарів! – резонно зауважує  Галина Плахотна.

«Для лапароскопічних та офтальмологічних операцій до нас їдуть з кількох районів…»

Назва у медичного закладу може бути будь-якою, але головне, які функції лікарня виконує і який об’єм допомоги може надати мешканцям громади. Так справедливо вважає Олег Іванович Шеремет, директор Ямпільської територіальної лікарні Ямпільської міської ради. Основний страх, що супроводжував реформу «вторинки» в районах  і давав левову частку підстав для спекуляцій – ймовірне закриття ЦРЛ і створення госпітальних округів з ОЛІЛАМи. Попри те, що базовою для південного кутка Вінниччини стала Могилів-Подільська ОЛІЛ, своїх позицій Ямпільська лікарня не втратила.

– Головне, що нам вдалося зберегти і навіть в чомусь збільшити об’єм  надання медичної допомоги нашій громаді. Ми зберегли реанімаційне відділення, пологове, дитяче, інфекційне, гінекологічне, неврологічне… І тому жителям нашої громади не потрібно десь зайвий раз їздити для лікування. Повірте, для такого віддаленого регіону, як наш, це має принципове значення, – розповів нам директор закладу.  – Сьогодні в штаті працює 56 лікарів, потужності лікарні розраховані на населення 45 тисяч. У рік проліковується в середньому 8 тисяч пацієнтів. У наших стінах виконуються хірургічні операції різного рівня складності, в тому числі і лапароскопічні. Також мешканці кількох районів області приїздять до нас, аби прооперувати катаракту. Торік в пологовому народилося понад 200 немовлят. Як бачите, дефіциту пацієнтів немає. А тепер, коли «гроші пішли за пацієнтом», саме він вибирає заклад.

З НСЗУ лікарня уклала чимало пакетів гарантованої допомоги: терапевтична, хірургічна, акушерська, ведення вагітності, реабілітологія (після інсультів, травм), невідкладна допомога. Нині тут завершується ремонт приміщення, де встановлять комп’ютерний томограф, закуплений за державною програмою. Коли томограф почне працювати, фахівці закладу – неврологи та реаніматологи –  зможуть за сучасними протоколами лікувати ішемічні інсульти та проводити тромболізиси. Це дозволяє не лише врятувати життя при судинній катастрофі, а й позбавляє інвалідності. Пакет для лікування розладів мозкового кровообігу вже укладений. 

Встигнути з «терапевтичним вікном»

– Сподіваємось, що все запрацює не пізніше, ніж через півтора місяця. Коли в людини стався інсульт, критично важливо надати допомогу в період терапевтичного вікна, а це лічені години, щоб від кисневого голодування не загинули клітини мозку. А саме за допомогою КТ можна визначити – якого типу інсульт в людини стався. І якщо він ішемічного типу, можна застосувати ліки для розчинення тромбу. Відтак важкі пацієнти не будуть годинами добиратися до Вінниці, – пояснює директор закладу оптимістичні перспективи.

Подібного типу лікування при гострих інфарктах в Ямпільській терлікарні вже надають.

– Коли є гострий період інфаркту, ми проводимо тромболізис, розчиняємо тромб, «вирівнюємо» кардіограму, і далі людину направляють в кардіоцентр для проведення ангіографії. Так шанси доїхати до Вінниці і дочекатися допомоги при інфаркті за «золотим стандартом» значно вищі, – продовжує Олег Іванович.  – Адже дорога до Вінниці може займати і до 2,5 годин. А в таких ситуаціях час працює проти людини.

Ще один виклик, з яким колектив лікарні успішно справився – пандемія ковіду. На базі закладу було відкрито опорну лікарню. Тут обладнали 110 ковідних ліжок, 96 кисневих точок та 42 концентратори.  В дні, коли область захлиналась від напливу пацієнтів, у далекий Ямпіль везли людей навіть з Вінниці, не кажучи вже про сусідні райони. Ніхто з персоналу не звільнився, ніхто не відмовлявся йти до пацієнтів.

– Ми витримали цей виклик, я вдячний колективу, який згуртувався і вистояв, рятуючи життя. Показник смертності не перевищував у нас середньообласний. Нині на область залишилося 5 «ковідних» лікарень,  на щастя, в інших нема необхідності. Але в разі потреби маємо і підготовлений персонал, і технічну базу. Дуже підтримувала нас і місцева тергромада: виділялися кошти на засоби захисту, ліки, виділяли пальне для розвезення персоналу, коли в розпал локдауну паралізувалося автосполучення, – пригадує непрості часи Олег Шеремет.

Без матеріальної підтримки місцевої громади закладу не вижити. Окрім фінансування комунальних послуг, тут знаходять кошти і на ремонт, і на придбання обладнання та медикаментів, і на меблі головної лікарні  Ямпільської громади. Незабаром тут мають відкрити оновлене відділення невідкладної допомоги – в Ямполі дбають, аби хворі люди отримували медичну допомогу на належному рівні і в належних умовах. І головне – поруч з домівкою.

Підготувала Юлія РАЗАНОВА

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Передзвоніть мені