Цитрусовий сад Валерія Радюка

Іллінці багаті на любителів городніх та садових екзотів. Уже якось розповідав, що коли писав рік тому про досвід вирощування арахісу сім’єю Тетяни Рябошапко, вона повідала мені про культивування спаржі її сусідами – подружжям Дерев’янків. Готуючи публікацію «Спаржа «окупувала» весь город» («Вінниччина», 2 червня 2021 р.), від господаря почув і про його спроби та плани розширення асортименту дивовиж. А ще Віктор Володимирович виявився краще  за мене поінформованим про тутешніх любителів вирощувати щось незвичайне. І коли він сказав, що багатший цитрусовий сад, ніж у Валерія Радюка, треба по всій області шукати, я був дуже здивованим. Бо знаю цього чоловіка не одне десятиліття.

Працює Валерій Анатолійович листоношею, ми з ним нерідко пересікаємось. Але, будучи людиною скромною, він жодного разу не похвалився своїм надбанням. І коли після розмови з Дерев’янками я завів мову на «цитрусову» тему, він тепло усміхнувся, ніби згадав щось найближче йому для душі й найдорожче. За мить витягнув телефон і почав гортати кадри, ніби з провідного ботанічного саду. З квітами, дивакуватими листками, з розмаїттям плодів… Я одразу ж напросився в гості.

Проїжджаючи якось Варварівкою – південно-західною околицею міста, зателефонував йому. Був вихідний, ніхто нікуди не поспішав. Екскурсія вийшла цікавою. Он найвідоміші і найпоширеніші три «кити» – лимони, мандарини, апельсини. А далі вже всякі різновиди – червоний апельсин, який ще називають корольком, апельсини Гомлін та Вашингтон новел, мандарин Тардіво, лимони Лунаріо та Варієгатний. Має і лайм Таїті, кумкват Маргарита та бергамот, який, щоправда, ще не плодоносить. А он помело – торік гарно вродило, хоча лише три плоди, зате великі і смачні… Далі я вже й не фіксував, бо й без того побоювався наробити помилок у написанні.

-Багато що хотілося б вирощувати, і можна це робити, – каже співбесідник, – але нормальні розміри хати не дають розширитися. Можна було б розвести і найкрасивіші декоративні цитрусові, яких у світі вистачає, але вирощую лише їстівні, які теж є дуже гарними.

Звісно, господар культивує в будинку не лише цитрусові, а й інші цікавинки. Зокрема, лавр благородний. І в саду, що на вулиці, вистачає гарних сортів винограду, персиків, інших фруктів і ягід.

Прошу розповісти про себе. Він виявився не місцевим, а родом з Володимир-Волинського. Потрапив сюди ще за радянських часів – батько служив у військовій частині, що дислокувалась тоді в одному з лісів Іллінецького району. Сестра Світлана має свою сім’ю тут же, в Іллінцях. Валерій проживав з батьками. Спочатку мали квартиру у центрі, а потім придбали окремий будинок на околиці.

Матері не стало півтора десятиліття тому. Залишившись з татом удвох, Валерій Анатолійович сповна віддається улюбленій роботі, на якій уже точно Землю по екватору обійшов, можливо, й не раз. А ось улюбленим заняттям і стало вирощування цитрусових, які зимової пори ледь вміщає їхня оселя, завжди наповнена надзвичайно приємними ароматами.

-Якихось особливих секретів вирощування цитрусових у мене немає, – підсумовує чоловік. – Запилення квітів не роблю – проходить самозапилення. Додатково вологу в хаті теж не розпилюю, щоб не перебільшити із сирістю. Це взимку. А літом більшу частину колекції стараюсь оздоровлювати на вулиці. Але все це не означає, що достатньо придбати рослинку, поставити на вікно і чекати з неї врожаю. Догляд за нею цікавий, але доволі заморочливий. Зате в результаті дивовижне поєднання красивого і корисного.

Микола КАВУН

Фото автора

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Передзвоніть мені