«Працюємо на результат команди…»

З незвично приємної місії розпочався робочий день понеділка 19 липня для генерального директора ТОВ «Краєвид Поділля» Григорія Пуги. О сьомій ранку, коли зібралися спеціалісти господарства на виробничу нараду, він першим ділом привітав з тридцятиріччям від дня народження головного агронома Олександра Політанського – вручив букет троянд, грамоту й конверт з грошовою премією. До вітань долучилися й присутні колеги.

– Я був щиро вражений такою увагою керівника та колективу, – сказав згодом Олександр. – Так доля розпорядилася, що я з’явився на світ Божий якраз у жнивну пору, і це, мабуть, визначило мій вибір професії. Ще коли навчався в магістратурі Вінницького національного аграрного університету мене запросили в 2014 році на роботу в ПСП «Вікторія» Ямпільського району. Тоді вперше отримав вітання безпосередньо на робочому місці – біля комбайнів у полі. Це запам’яталося на все життя. А вже наступні чотири роки трудився агрономом по захисту рослин в Могилів-Подільському центральному офісі ТОВ «Агрокряж МХП», де теж не був обділений увагою керівництва. Це, знаєте, дуже добрий моральний стимул для кращої  роботи.  От і в «Краєвиді Поділля» ця неписана традиція продовжується… Як правило, по-справжньому свій день народження я відзначаю в колі друзів уже після жнив.

– У нас Олександр Леонідович працює з листопада минулого року, – коментує Григорій Пуга. – Він «вписався» в колектив зразу і знайшов себе у взаємостосунках з підлеглими, показав свою високу фахову підготовку і вміння поєднувати набуті знання на практиці. Він навчений працювати на результат команди, а це – головне у нашій колективній діяльності.

Свято святом, а робота є роботою. Разом з Олександром Політанським ми одразу після його вітань вирушили з Ялтушкова в село Володіївці, де на полі «біля переїзду» концентрувалася половина збирально-транспортного загону господарства – п’ять комбайнів і п’ятнадцять автомобілів. Передислокація техніки на 35-кілометрову віддаль зайняла три години.

Першим у загінку зайшов комбайн «Нью Холланд» Олександра Цибулька. Комбайнер настільки дорожив робочим часом, що спочатку навіть не погоджувався зупинитися задля «фотосесії» на жнивному полі. Та все ж, мені вдалося викроїти у нього кілька хвилин і зафіксувати мить, яка в такому варіанті вже ніколи не відтвориться в природній суєті…

– На цьому полі, яке займає 109 гектарів, ми плануємо намолотити по 75 центнерів озимої пшениці з гектара, – каже Олександр Леонідович. – Для цьогорічних жнив це буде солідний ужинок, бо після холодної та вологої весни такої надії не мали. З настанням літа дошкуляли короткочасні зливові дощі з градобоєм та сильними поривами вітру. Перед самим хлібозбиранням затягнулася неймовірно висока спека, яка не сприяла рівномірному дозріванню зерна. А найсерйозніше постраждав у «Краєвиді Поділля» від погодних катаклізмів озимий ячмінь, який виложило на 65 відсотках посівних площ. Та все ж таки на круг ми зібрали його по 55 центнерів.

Щоденно в господарстві намолочують по 500 тонн збіжжя, яке прямо від комбайнів доставляють на елеватор села  Міжлісся. І це при тому, що поля знаходяться від нього в середньому за десять-тридцять кілометрів. Ця відстань ніяк не впливає на чіткий ритм роботи жнивного конвеєра, якому підпорядковані всі структурні підрозділи товариства – від підвезення людей і до дворазового їх харчування.

– Саме організації харчування ми приділяємо серйозну увагу, – додає Григорій Михайлович Пуга. – Це той важливий об’єкт з усього великого механізму, який мусить працювати без перебоїв. І тут двох думок не повинно бути, бо це – і настрій, і здоров’я майже сотні  працівників, задіяних на жнивах.

Притримуючись давньої традиції, жнива у ТОВ «Краєвид Поділля» проводять найманою технікою. Для цього залучили десять імпортних комбайнів і двадцять три ваговози. Місцеві економісти підрахували, що так вигідніше для господарства, а керівництво позбулося клопотів з технічним обслуговуванням механізмів.

Відомий вислів: комбайн з поля – плуг в борозну, дещо видозмінився в «Краєвиді Поділля». Тут настільки спресовані строки між видами робіт, що немає ні години на розкачку. Час іде навіть на хвилини. З одного боку цього поля ще молотили, а з другого – готували грунт під посів озимого ріпаку, вносячи сухі мінеральні добрива з одночасним лущенням стерні, що сприятиме мінералізації пожнивних решток та розвитку корисної мікрофлори. Після оранки приступлять до вирівнювання культиватором площі й стануть чекати   оптимальних термінів сівби, які мають прийти з літніми дощами в першій декаді серпня.

На полі «біля переїзду» я зустрівся із своїм давнім знайомим водієм Сергієм Васильовичем Юрчишиним. Він зразу поспішив внести ясність, що цього року перевозить зерно не своєю машиною, а КАМАЗом товариства. «Мене офіційно запросили на роботу і я не відмовився. Працювати в такому колективі – одне задоволення. Все тут організовано на рівні часового механізму – злагоджено й чітко, як і повинно бути, коли працюємо на колективний результат команди…».

Віктор Зеленюк, власкор «Вінниччини»

Барська громада

Фото автора          

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Передзвоніть мені