Захищає не злочинців, а правосуддя

Спростувати поширені стереотипи щодо цієї професії, розповісти про суть адвокатської діяльності та цікаві випадки з власної практики ми попросили вінницького адвоката Максима Бистрицького.

Родом він із села Станіславчик Жмеринського району, народився 1987 року. Зі школи мріяв стати слідчим, тому вступив до Національної академії внутрішніх справ України (м. Київ). Після її закінчення пішов працювати слідчим у Жмеринське РВ УМВС. Через два роки вступив до магістратури. Після здобуття ступеня магістра був направлений для проходження служби старшим слідчим в УМВС у Вінницькій області. Основна спеціалізація справ, які він розслідував, стосувалася господарських правопорушень (боротьба з економічними злочинами на державних підприємствах). Потім очолив відділення із 13-и слідчих, що розслідували економічні злочини у Вінниці.

– Пропрацював ще близько року, і мені керівництво запропонувало очолити слідчий відділ міста Вінниці, – розповідає колишній слідчий, а нині адвокат Максим Бистрицький. – На цій посаді працював два роки, в підпорядкуванні у мене перебувало 118 слідчих. Було багато справ, багато досвіду. Але більше до душі мені було не працювати в поліції, а саме захищати права людей. Тому коли відбулась відома реформа міліції в поліцію, я не вирішив іти в подальшому працювати до Національної поліції. Зокрема, була певна моя незгода (яка й залишається) щодо реформування органів слідства…

І я вирішив складати іспити, щоб отримати свідоцтво на право займатись адвокатською діяльністю. Після звільнення подав відповідні документи, успішно склав іспити, успішно пройшов стажування і з 19 жовтня 2016 р. працюю у Вінниці та області адвокатом Ради адвокатів Вінницької області. Займаюсь і кримінальними провадженнями, і провадженнями про адміністративні правопорушення, зокрема щодо дорожньо-транспортних пригод і нетверезого водіння. Трапляється захищати водіїв, оскільки в багатьох випадках вони не завжди бувають винуваті, як це пишеться працівниками поліції у протоколах…

– Нерідко доводиться чути стереотипну думку, що «адвокати захищають злочинців». Що ви на це скажете? – запитую в пана Максима.

– Ні, адвокат захищає правосуддя і встановлений законний порядок, а не конкретних фізичних осіб. На моє переконання, чим сильніші в державі правозахисники-адвокати, тим краще в цій державі працює закон. Ця істина, думаю, не потребує дискусії. Моя задача – не захист якихось злочинців, які винуваті, щоб вони не отримали заслуженого покарання, натомість моя основна задача – щоб закон спрацював, щоб працівники поліції не допускали порушень чинних процесуальних прав усіх людей, громадян України. Якщо закон працює, то рішення ухвалюється справедливо і клієнти задоволені.

– Дехто вважає, що якісно захистить лише дорогий адвокат, а от наданий державою чи в рамках безоплатної правової допомоги працює абияк. Чи погоджуєтесь ви з цим і чи доводилось вам бути «безкоштовним» адвокатом?

– Я паралельно зі своєю індивідуальною практикою (закон не забороняє) маю також підписаний контракт із Регіональним центром надання безоплатної вторинної допомоги у Вінницькій області. Хоча і в такому випадку адвокат не безплатний, адже держава також на належному рівні оплачує його роботу.

– Тобто він безплатний для клієнта?

– Так. І моя особиста думка: все залежить від людини, яка має свідоцтво на право займатись адвокатською діяльністю, від її ставлення до професії. Я у своїй роботі не приділяю значення, чи громадяни звернулись до мене за угодою, чи держава дала мені доручення на здійснення захисту їхніх прав. До речі, є різні категорії справ, різні категорії осіб, і не кожна людина має право на безоплатну вторинну правову допомогу. Скажімо, з водіями працюємо на підставі угоди, що передбачає оплату послуг.

– Цікаво, чи є в адвокатів такі рейтинги, як у боксерів: «Стільки-то виграв, з них стільки-то нокаутом, стільки програв…»?

– Такого офіційного послужного списку немає, реєстр не ведеться, але з власного досвіду скажу, що чим більше в адвоката виграних, успішних справ, тим більше в нього роботи, тим більше до нього звертається клієнтів. Тому кожен адвокат зацікавлений у якомога вищій кількості успішних справ. Адже мати авторитет, репутацію означає мати роботу.

– Якими були ваші перші справи в ролі адвоката?

– Одна з перших, яка тягнеться вже 5 років, – умисне вбивство на замовлення в одному з сіл Вінницької області, де я захищаю в суді жінку, якій зараз уже 81 рік. Їй інкримінується організація вбивства свого сина. Справа цікава тим, що було допущено взяття під варту цієї жінки і обвинувачення побудовано виключно на позиції особи, яка спричинила смерть іншої людини, без будь-яких інших доказів. Тобто чи та людина, яка спричинила смерть, мала якісь мотиви оговорювати цю жінку, чи не мала, досліджено не було. Тому наразі я вважаю, що ми успішно здійснюємо захист, щоб ця жінка отримала виправдувальний вирок… Також було ряд справ, пов’язаних із шахрайством щодо квартир у Вінниці, коли люди по два рази продавали потерпілим житло. Є кілька таких забудовників. Деякі з цих справ зараз ще тягнуться, деякі вже в суді. Взагалі, справ маса.

– А скільки справ може вести адвокат одночасно?

– Завантаженість в адвокатів різна. У мене зараз 35 справ у провадженні, максимально було понад сорок. Є колеги, в яких по 70-80 справ, у когось менше. Все залежить від складності справ. Коли беру справу про особливо тяжкий злочин, яка вимагає багато часу, тоді відмовляюся від дрібніших. Звичайно, це впливає на гонорар. Ні для кого не секрет, що чим складніша справа, тим більший гонорар попросить за свою роботу адвокат.

– Іноді слідчі, судді, адвокати зазнають погроз і переслідувань. Чи доводилось вам із цим стикатись?

– У Кримінальному кодексі передбачена відповідальність за вчинення кримінальних правопорушень щодо адвокатів, є і Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», який визначає гарантії незалежності адвокатів у їх професійній діяльності та відповідальність за порушення їхніх прав. Зокрема, цей закон покликаний захищати адвокатів від переслідування. Особисто мені не довелося відчувати будь-який тиск чи переслідування щодо себе. У моїй діяльності не було якихось підстав для конфліктів із силовиками, тому що працюємо виключно в юридичному полі і досягаємо результату за допомогою засобів, визначених законодавством. Зі сторонами (обвинуваченими, потерпілими) теж конфліктів не було. Вважаю, якщо адвокат працює згідно з законодавством, уміє спілкуватися з людьми, не порушує правил адвокатської етики – навряд чи виникнуть такі ситуації.

– Чи бувають якісь курйозні, кумедні випадки у вашій адвокатській роботі?

– Я цілодобово на зв’язку, і в вихідні, і в нічний час. Іноді досить кумедні люди телефонують із цікавими питаннями. Наприклад, о третій ночі дзвонить людина запитати, чи я надаю консультації. Питаю: «У вас якесь термінове питання? Вас затримала поліція?». Виявляється, людина о третій ночі вирішила проконсультуватися, як їй правильно здати сусіду в оренду бетономішалку… Буває, телефонують щодо протоколів про керування транспортними засобами в стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння. Людина терміново консультується о четвертій-п’ятій ранку, я запитую: «Вас щойно затримали, ви в поліції перебуваєте?». Людина каже: «Ні, то було місяць тому. А оце побачив ваш номер в Інтернеті і вирішив запитати».

– Чи багатьох громадян за ці 5 років вам вдалося врятувати від незаконного засудження?

– Маса таких справ, не один десяток було закрито саме кримінальних проваджень. Наприклад, коли реєструвалися провадження або за якимись надуманими приводами, або заявники неправдиво зверталися з заявами, і в ході досудових розслідувань мені вдавалося довести перед стороною обвинувачення, що людина не винна, немає складу кримінального правопорушення, і справи закривалися на етапі досудового розслідування, навіть не направлялися до суду.

Багато таких справ щодо ДТП, коли помилково через відсутність якоїсь слідової картини, через недосвідченість працівників, які проводили дослідження місця події, збираючи докази, які могли свідчити, що людина винна в аварії, арештовували транспортні засоби, забирали документи в людей. І наполегливою працею, через проведення кваліфікованих експертиз нам вдавалося довести, що людина не винна, що в її діях немає порушень, у результаті повертали їй майно, закривали кримінальні провадження.

Ще один нещодавній приклад. Хлопець, 25 років, а його мамі 78 років. Неблагополучна сім’я, доволі бідова, живе в одному з райцентрів. Я безкоштовно згодився його захищати – хлопця незаконно звинувачували в крадіжці грошей, хоча в цей час він перебував в іншому місці. Ми довели це перед слідством, справу було закрито.

Або ще цікавий випадок, коли вдалось допомогти людині. Хлопця-вінничанина переслідували вісім вимагачів, де бачили в місті – ловили, вимагаючи неіснуючий борг. Два роки людина не могла з’являтись на вулиці, вимушений був звільнитися з роботи, поміняти місце проживання. Але завдяки нашій роботі працівники поліції за нашим клопотанням викрили факти вимагання, і зараз справа розглядається в суді… До речі, ваша газета теж іноді допомагає надати справі розголосу для досягнення справедливості, щоб винні були притягнуті до відповідальності.

– Маєте на увазі нашу червневу публікацію «Допоможіть відновити справедливість!..» – відкритий лист батька, син якого загинув у ДТП?

– Так, я у цій справі представляю інтереси потерпілих. Ситуація доволі складна. Двоє потерпілих – дівчина, яка їхала з водієм мотоцикла і отримала тяжкі тілесні ушкодження, та батько загиблого. Завдяки ряду заявлених клопотань було проведено три експертизи, які показали, що у діях водія «Ниви» справді є невідповідність правилам дорожнього руху, що спричинило виникнення ДТП. Наразі ми працюємо, щоб посприяти, аби працівники поліції і прокуратури прийняли законне рішення в цьому провадженні і звернули увагу на експертизи…

Спілкувався Юрій СЕГЕДА

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Передзвоніть мені