Кадрова «шарпанина» в Крищинцях,

або Як у Тульчинському районі старост підбирають

Такого ще не було в сучасній історії цього села! З грудня минулого року тут змінилося два керівники громади. Спочатку не прижився на посаді старости Вадим Литвинюк, а згодом і Світлана Ільчик. Жителі села впевнені, що до такої кадрової перетасовки причетний депутат міської ради від партії «Пропозиція» Юрій Швейбиш, ну й, звичайно, сам міський голова Тульчина Валерій Весняний, без відома якого не «призначали і не скидали владу села».

Один неспокій і напруга в селі 

Про всі перипетії навколо місцевої кадрової «шарпанини» повідомила в корпункт «Вінниччини» колишня бухгалтер Крищинецької сільради Зоя Михайлівна Марущак. Її розповідь подаємо мовою оригіналу з деякою правкою: «…Ще далеко до виборів, десь у вересні 2020 року, від кандидата на посаду міського голову, а тепер діючого мера Тульчина Весняного В.М. прозвучала фраза, що старостою в нашому селі буде будь-хто, лише не Семенюк В.В. Невідомо, чим не догодив пану Весняному його тодішній колега Василь Семенюк, який правдою й вірою служив землякам на посаді голови сільської ради 28 років, але у свою нову команду він його і справді не взяв…  

І що ж село має від такої позиції міського голови? Один лише неспокій і моральну напругу. За 8 місяців помінялось вже 2  старости і, відповідно, працівники апарату сільської ради. Першим під владний прес потрапив Литвинюк Вадим Миколайович, що був обраний депутатом міської ради від партії «Пропозиція» (голова Тульчинського осередку Швейбиш Ю.І., який багато «доброго» зробив для громади с.Кришинці), але про це далі.

За місяць роботи Вадим Литвинюк відмовився поводити себе так, як вимагав Швейбиш Ю.І. Навпаки, він ввічливо спілкувався з колишніми працівниками сільської ради, які ще працювали в січні 2021 року. Зі знанням справи вирішував питання громади, але при цьому переживав постійний психологічний тиск за справи, які до роботи старости не мали ніякого відношення (зокрема – цькування його за сміття, що було на трасі Тульчин – Вінниця). Швейбиш Ю.І  сфотографував ці неподобства і виставив у соціальну мережу Фейсбук з підписом «так работает староста с.Крищинцы». Було ще  кілька випадків, коли старосту Литвинюка звинувачували в надуманих гріхах, коли виставляли його дурнем, в таких умовах, повірте, працювати просто неможливо. Безкінечні дзвінки-погрози від Швейбиша Ю.І. на адресу Литвинюка В.М. призвели до того, що він написав заяву про звільнення з посади, не отримавши очікуваної підтримки від пана Весняного, ані від депутатів міськради, до складу яких теж ще недавно входив…

Постає питання: чому хто не подобається Швейбишу Ю.І., також  не подобається і Весняному В.М.? Чи вони такі однодумці? Чи товариші? У нас виникає думка про якусь залежність одного від одного…

На тій самій сесії міськради, коли звільняли Литвинюка, призначили нового старосту – людину зовсім іншого плану, колишнього завуча школи Ільчик Світлану Олександрівну, яка на перших зборах вихвалялась золотою медаллю та червоним дипломом. Вона  згадала людям, що колись вона була кандидатом на посаду сільського голови, але за неї тоді не проголосували, то тепер вона прийшла «огульним» шляхом.

Як поводила себе ця пані в керівному кріслі старости, можна написати цілий детектив. Ця «маріонетка» Швейбиша Ю.І. стала бити кулаками по столу і кричати «я тут влада!!!», висуваючи претензії до підприємців села, самовільно, не пояснюючи причини, зняла ліхтарі  вуличного освітлення, щоб показати, що вона – влада, до працівників із благоустрою відносилась, як до людей нижчого класу, жодного рішення чи питання не прийняла і не вирішила сама,  лише «працювала» в телефонному режимі з Швейбишем Ю.І.

До неї на прийом  мати-героїня села ходила тричі. Потім з подачі Швейбиша Ю.І. староста запримітила місце для базару, хоча, щоб ви розуміли, потреби в цьому ніякої немає – село Крищинці розташоване за 15 кілометрів від Тульчина, туди ходить рейсовий автобус, майже в кожному дворі є автомобіль, у деяких  два, то чи була в тому потреба – ні…

І от у когось з місцевих жителів увірвався терпець, і на борту автомобільного причепа з’явилася оцінка її «плідної» роботи. Відтворювати той напис непристойно, хоча все село його прочитало…  А на початку липня ми нарешті дочекались її заяви на звільнення. Кажуть, що між старостихою й паном Швейбишем пробігла якась чорна кішка, яка їх і розсварила…

Але з цієї історії Валерій Весняний нічого позитивного не взяв для себе, бо на черговій зустрічі з громадянами села він знову відкинув  кандидатуру  колишнього сільського голови Семенюка В.В., пред’являючи йому, що «десь там заведена кримінальна справа», при цьому визнає, що «його теж звинувачували», то чомусь не може зрозуміти, що непідсудний – значить не винний…».

Запропонували кандидатуру Василя Семенюка

А тим часом з 8 липня Крищинці живуть з тимчасовим старостою, обов’язки якого виконує заступник міського голови Олена Швець. Минулої середи активісти села ініціювали проведення зборів громади, на які прибув цілий керівний десант із Тульчина в особі заступника голови райдержадміністрації Сергія Чепернатого, двох заступників міського голови Олени Швець та Віталія Побережника, спеціаліста міськради із земельних відносин Артура Теплого.

Знаючи, що на зібрання винесено важливі питання життєдіяльності села (подано мовою оригіналу) – «Узгодження між владою району та жителями с. Крищинці, щодо кандидата на посаду старости с. Крищинці» та «Про недовіру депутату міської ради, що закріплений за с. Крищинці, Швейбишу Юрію Ісаковичу та заміну його на іншого», у сільському будинку культури зібралося 120 жителів. Попри те, що надворі лив прохолодний літній дощ, у залі було гаряче від суперечок та емоцій. Збори тривали понад чотири години.

У редакцію «Вінниччини» надіслали з Крищинець копію протоколу тих зборів. У якому, зокрема, зазначено, що Надія Войтко розповіла, як після призначення попередньої старости Ільчик Світлани Олександрівни  «життя у  селі стало неспокійним, село поділилося на окремі групи, кожна з яких почала доказувати свою правоту. Староста не хотіла чути людей з їхніми проблемами, хоча це був її прямий обов’язок, а, можливо, це була вказівка зверху? При зверненні до неї отримували відповідьː «Я тут влада, і буде так, як я сказала»…

На моє переконання, на даній посаді має працювати грамотна, відповідальна, досвідчена, толерантна людина, яка буде правильно вирішувати запити людей, тому я пропоную кандидатуру Семенюка  Василя  Васильовича  на старосту села  для затвердження на сесії міської ради, який повністю відповідає даним вимогам».

Цю пропозицію підтримав Василь Краєвський, який додав, що за час перебування Семенюка Василя Васильовича на посаді сільського голови була плідна співпраця депутатського корпусу сільської ради та підприємства, що знаходиться на території села, ТОВ АК «Зелена долина», яке допомагало з ремонтами в школі та  дитячому садку згідно з соціальною угодою.

Долучившись з підтримкою кандидатури Василя Семенюка,  Василь Бойко розкритикував роботу колишньої старости Ільчик Світлани Олександрівни, яка не вміла знаходити спільну мову з людьми, розбазарила майно, що було придбане за кошти громади і  належало Крищинецькій сільській раді: водяний насос, три автомобілі та трактор передано до міської ради…

У свою чергу Людмила Подолян подала кандидатуру на посаду старости села Ярослава Васильовича Щіпковського.

За результатами відкритого голосування кандидатуру Василя Семенюка підтримали 99 учасників зборів, Ярослава Щіпковського – 11, десять – утрималися.

Тепер слово за Валерієм Весняним і депутатами міськради.

«Швейбиш, геть руки від села…»

Такий напис красувався на плакаті, коли учасники зборів визначалися з «депутатською долею» Юрія Швейбиша, але його самого в залі не було.

Досить насичений фактажем був виступ Надії Сандуляк, яка розповіла, що на виборах 25.10.2020 люди в селі голосували за депутата Литвинюка Вадима Миколайовича, якого далі призначили  старостою села, а на його депутатське місце прийшов Швейбиш Юрій Ісакович. «…Ми його не обирали, а далі почалася  «плідна» робота Швейбиша Ю.І., який зупинив роботу з будівництва водогону, вчинив моральний тиск на призначеного старосту Литвинюка В.М. та діловода Кирильчук Н.В., сприяв обранню нової старости Ільчик С.О., яка стала «маріонеткою» в його руках і в телефонному режимі виконувала його вказівки. Сама організація другого кооперативу по воді нагадувала «театр абсурду»: це збирання підписів о 23 годині ночі, призначення правління кооперативу, якого ніхто не обирав, та й самих зборів не було. Підписи збиралися обманом, залякуванням і шантажем («підписуйтеся, бо вам прийдеться звертатися по довідки до мене»). За період «керівництва»  Швейбиша Ю.І. та Ільчик  С.О. вони спромоглися віддати на с. Холодівку новий насос, закуплений за кошти людей, витягнути й порізати обладнання артсвердловини і  труби. З 22 травня 2021 року люди відчувають нестачу або відсутність води.

На той час, коли подавалася заява про виділення землі під пасовище, вже було подано звернення громадян про відозву депутата  Швейбиша Ю.І. До погроз долучилася колишня жителька села Кішик Тетяна Григорівна, яка вимагала, щоб забрали звернення про відозву, «бо не буде вам ніякого пасовища». На думку Швейбиша Ю.І., в селі всі злочинці. Він пише звернення до прокуратури з будь-якого питання,  якщо не щодня, то через день в Крищинцях поліція, люди обурені його діяльністю і не хочуть бачити такого депутата в нашому селі…

Сергій Поник розповів про ставлення Швейбиша Ю.І. до людей, про те, що його поведінка більше схожа на посаду завкадрами Тульчинської міської ради, «який вирішує, кого прийняти на роботу, а кого звільнити». З його подачі Поника С.А. та  Мареїна К.В. було безпідставно звільнено з роботи. «При списанні матеріалів замість 6 мішків цементу Швейбиш Ю.І. сказав списати 10 мішків, а ще зі свого магазину  продав  8 лавок Тульчинській міській раді загальною  вартістю 16000 грн., які були встановлені біля пам‘ятника загиблим воїнам в с.Крищинці…».

Майже кожен в залі висловив своє незадоволення роботою депутата Швейбиша Ю.І. і вимагав  його «усунення» з села. За таку колективну вимогу проголосувало 120 учасників зборів. У протоколі так і записано: «Подати повторне звернення до сесії Тульчинської міської ради про заміну депутата Швейбина Ю. І.  на іншого депутата». Перше звернення було ще 30 березня 2021 року.

Влада не відреагувала. Тому люди змушені були таким чином захищатися і на підтвердження свого невдоволення ще й виставляти плакат з написом: «Швейбиш, геть руки від села».

Віктор Зеленюк, власкор «Вінниччини»

       Тульчинська громада

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Передзвоніть мені