Така незвичайна… айва звичайна

Пригадую, як уперше побачив це дерево-кущ біля Ситковецького лісництва у середині сімдесятих років минулого століття, а роздивився новинку добре вже після відновлення Оратівського району у відомого колекціонера і самодіяльного селекціонера Анастасія Васильовича Топольського в Балабанівці. Привіз тоді від нього до редакції райгазети кілька великих стиглих плодів, яких ще ніхто з колег не пробував на смак. Розрізали лише одного – як приміщення наповнилось приємним ароматом.

Схожа на грушу-дичку, терпкувата, – переважало перше враження. Але й відірватися не можна, є щось у ній приємне…

Минуло кілька десятиліть. Якось уже в інших краях господар показує мені свій сад:

– Цю айву звичайну викину, її ніхто в нас не їсть. Заміню на якусь яблуню або черешню.

– А бузок рубати не будеш?

– Ні, то краса!

– Смаки в кожного свої, але, як на мій погляд, своєю красою айва мало якій рослині поступається…

У центрі села Нова Прилука Турбівської громади давно помітив гарний кущ айви звичайної, який в обійсті займає центральне місце. Хотів якось сфотографувати, але нікого не було вдома. Хоча найкраще плоди виглядають вже стиглими, днями зупинився і познайомився з господаркою. Надія Кузьмівна Остапцова, колишня працівниця торгівлі, розповіла, що айва є її найулюбленішим плодом. І вона, і донька вміють багато що приготувати з колишнього екзоту, а нині вже звичної рослини в наших краях. Від усяких варень до запікання птиці.

А ще відомо, що айва дуже помічна. Особливо її плоди і насіння з них. За регулярного вживання виводить радіонукліди та важкі метали з організму, запобігає шлунково-кишковим захворюванням і, що дуже важливо, зміцнює стінки кровоносних судин. Чи не тому вона так поширилась планетою з рідних Кавказу та Центральної Азії – від Китаю до Аргентини. А світовими лідерами з її виробництва є Узбекистан і Туреччина. Доволі поширена і в Марокко та Алжирі. Тобто називаю навіть пустельні країни. А в нас хоча і меншає води, та поки що не пустеля. Все-таки клімат для айви звичайної стає все сприятливішим.

Микола КАВУН

Фото автора

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Передзвоніть мені