«Де б я не був, мені завжди допомагав спорт»,

– зізнався спортсмен, тренер-викладач, виконуючий обов’язки директора Теплицької ДЮСШ Володимир Руденко

На питання, в якому віці Володимир Якович зацікавився спортом, відповідь не забарилася: «Я в спорті, відколи себе пам’ятаю».

– В часи, коли не було спортивних шкіл і навіть звичайних секцій, хлопчаки самостійно займалися своєю фізичною формою. Кураторами тоді були лише місцеві вчителі фізкультури. Мені ж одразу припали до душі всі ігрові види спорту, а найбільше футбол і волейбол. Ми й досі регулярно збираємося з командою для того, аби зіграти ветеранські матчі з міні-футболу та волейболу. В нашій команді вже всім за 50 років, але ми в хорошій фізичній формі і гідно представляємо ветеранський спорт Тепличчини. Стосунки спортсменів не обмежуються лише діловими моментами, ми дружимо та відпочиваємо в гурті – знаємо одне одного понад 30 років і весь цей час йдемо разом по життю. Наша волейбольна команда багато років поспіль стабільно знаходиться в трійці лідерів серед ветеранів спорту в області. Навіть своїм вихованцям я наводжу як приклад нашу історію і наказую дружити, підтримувати та бути чесними один з одним, – розповів спортсмен.

Де тільки не працював Володимир Руденко: і головним інженером, і викладачем в училищі, і навіть механіком на комбінаті хлібопродуктів. Взагалі за освітою чоловік залізничник, але за фахом попрацювати йому так і не вдалося. Куди б не закидала Володимира Яковича доля, він жодного дня не змарнував без активного способу життя та спортивної зайнятості. Нині він виконуючий обов’язки директора теплицької спортивної школи та тренер з волейболу за сумісництвом. Володимир Руденко не лише тренує дітей, а й сам продовжує навчатися: за рік має отримати диплом Кам’янець-Подільського університету за новою спеціальністю «тренер з усіх видів спорту».

Володимир Якович має двох синів, один з яких теж перейняв батькову пристрасть до волейболу і став майстром спорту (другим на район) з цієї спортивної дисципліни.

– Раніше спорт був на одному рівні з освітою, а нині ж він не в пріоритеті у держави. Україні потрібна сильна, фізично витривала молодь, а натомість ми спостерігаємо довжелезні черги з дітей, які мають звільнення з фізкультури, і жодної популяризації спортивних напрямків для підростаючого покоління, – бентежиться тренер.

У Теплицькій ДЮСШ є секції з п’яти видів спорту: футбол, волейбол, легка атлетика, кульова стрільба та греко-римська боротьба. На футбольну секцію є найбільше бажаючих, адже це компанійський вид спорту, а дітям таке до вподоби. А от найменшим попитом користується легка атлетика, вона вимагає значних особистих вкладень та є одиночним видом спортом, що підходить небагатьом дітям.

Одна з найбільших проблем спортивного закладу – мала кількість вихованців. Адже від чисельності дітей залежить і зарплатня тренерів, й імідж самого закладу. І навіть якщо завдяки спортивній школі  вдасться забрати з вулиці хоча б п’ятірко дітей, то й те буде добре.

Державного фінансування ДЮСШ наразі не отримує, а територіальні громади спортивну галузь самостійно поки «витягнути» не можуть.

– За спонсорську допомогу школи хочеться подякувати Миколі Кучеру, який постійно підтримує нас матеріально. Нещодавно він передав 400 тис. грн для ремонту санвузлів для залу греко-римської боротьби. Крім того, регулярно виділяє кошти для юнацьких зборів і виїзду дітей на обласні чи всеукраїнські змагання, – каже Володимир Якович.

– На часі ж готуємо нашу спортивну базу та стадіон «Колос» для відзначення 30-річчя з Дня Незалежності України, – веде далі розмову в. о. директора Теплицької ДЮСШ. – Маємо великий, але потребуючий термінового ремонту стадіон, для реконструкції якого навіть написали проєкт для президентської програми «Велике будівництво». Коштів для його капремонту потрібно чимало – 36 млн грн. Цієї суми вистачить, щоб замінити дерев’яні трибуни на пластикові, відремонтувати приміщення стадіону, зробити доріжки тощо. Спортивні зали у нас хороші – жалітися нема чого, а от стадіон… Просимо, щоб керівництво області і держави звернуло на це увагу. Нам і району зокрема дуже потрібний цей стадіон, тому й кидаємо всі сили задля його капітального відновлення.

Вікторія МЕЛЬНИК

Фото з фейсбук-сторінки Володимира Руденка 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Передзвоніть мені