За п’ять місяців три догани і… звільнення,

або Чому «з’їли» з посади директора КЗ «Бершадська дитяча музична школа ім. Р. А. Скалецького» Кристину Мураховську

Громом серед білого дня пронеслася Бершаддю новина – через тиждень після початку нового навчального року Кристину Мураховську звільнили з роботи. «Чому? Як? За що?» – здивуванню та обуренню небайдужих людей не було меж. Чим же не догодила керівник такого рівня теперішній місцевій владі? Кому і де перейшла вона дорогу і чому попала в немилість до своєї недавньої підлеглої, а нині начальника відділу культури, молоді, туризму та охорони культурної спадщини Бершадської міської ради Анни Клапатюк?

Кристина Мураховська називає цей безпрецедентний випадок  «спланованою розправою», написаною під диктовку хитромудрих сплетінь людських взаємовідносин, де у кожного свій рахунок з порядністю і людяністю.

Комунальний заклад «Бершадська дитяча музична школа ім. Р. А. Скалецького» – єдиний мистецький навчальний заклад у Бершадській територіальній громаді, у якому здобувають мистецьку освіту майже 270 учнів. Робота навчального закладу направлена на розвиток музичних здібностей дітей, розкриття їх талантів, виховання молоді через доступність до надбань вітчизняної і світової музичної культури.

Про себе Кристина Костянтинівна розповідає так: «Я народилася чудового осіннього дня в місті Бершадь. У нашій родині завжди, скільки себе пам’ятаю, звучала музика: батько грав у духовому оркестрі, а мати викладала фортепіано в музичній школі (педагогічний стаж 51 рік). У родинах моїх батьків теж були музиканти, які грали на скрипці, гармошці та бубоні. Коли збирався весь рід разом, завжди звучала українська пісня, адже майже всі мали гарні вокальні дані. Мабуть, ота Божа іскорка, яка була у моїх предків, передалась і мені. З дитинства я мріяла стати вчителем музики, і мрія моя збулась. Музика для мене не лише моя професія – це та невіддільна частинка душі, без якої я не уявляю свого життя…

У школі з колиски – і це дійсно так. Коли мені виповнилось два місяці, мама вийшла на роботу, проводила уроки, а її учні колисали та гралися зі мною в коридорі. Можливо, тому все моє життя пов’язане з музичною школою, я пам’ятаю всіх викладачів, і вони мене добре знають, з багатьма ми спілкуємося і до цього часу. З дитячого садочка я знала, що буду викладачем музичної школи. Мабуть, це моя доля та велике щастя, коли ти чітко, без вагань знаєш, що хочеш робити і як цього досягти.

У 1987 році закінчила на «відмінно» Бершадську дитячу музичну школу по класу фортепіано, у 1995 році – з відзнакою Тульчинське училище культури, в 2001 році – Вінницький державний педагогічний університет ім. М.Коцюбинського, а в 2021 році – Державний заклад вищої освіти «Університет менеджменту освіти» за освітньою програмою «Управління навчальним закладом» та отримала з відзнакою диплом магістра. Одружена. Мій чоловік Сергій, як і наші діти – донечка Вікторія та син Ніколай, свого часу теж навчалися в музичній школі. Свою трудову діяльність я розпочала в школі спочатку викладачем, потім заступником директора, а з 2004 року – директор музичної школи…».

І однієї миті раптом все обірвалося на льоту – звільнення, образа,  десять днів безробіття, але – не безвихідь. Кристина – мужня жінка, вона ніколи не дає волі сльозам і не піддається ситуативному розпачу. Маючи гарантовану підтримку колективу, батьків учнів та громадськості міста, вона розпочала боротьбу за правду і своє право повернутися на посаду директора музичної школи.

Кристина Мураховська називає «чорним» днем свого життя п’ятницю 12 лютого 2021 року. Тоді вона отримала першу в трудовій діяльності догану. І за що? За заздрість і зневагу! За те, що є люди, яким чужі досягнення спати спокійно не дають.

– Впродовж 2018 і 2019 років я зі своїм учнем по класу вокалу Максимом Сполітаком наполегливо працювали і ставали переможцями міжнародних та всеукраїнських фестивалів і конкурсів. За цей час Максим брав також активну участь у культурно-мистецьких заходах тодішнього Бершадського району, і цілком заслужено йому було присуджено премію «Таланти Бершадщини» у номінації «Творча особистість року» (за досягнення 2018-2019 рр.). Це не сподобалося деяким працівникам від культури, які угледіли тут якусь підтасовку і мій тиск на членів комісії з присудження районної премії. І як результат – зараз ця справа розслідується в суді…

Зразу ж після винесення догани з формулюванням: «За порушення трудової дисципліни (неналежне виконання трудових обов’язків, скоєне без поважних причин умисно, що має наявність причинного зв’язку між діями (бездіяльністю) порушенням і неналежним виконанням покладених на неї, як на посадову особу відповідно до трудового договору, трудових обов’язків)» мене викликали в кабінет першого заступника міського голови Дмитра Красиленка, де була присутня Анна Клапатюк, яка почала розмову з того, що їй буде «некомфортно зі мною працювати», а тому запропонувала «написати заяву на звільнення за власним бажанням», на що я відповіла категоричною відмовою… І з того моменту у нас почався з пані Клапатюк етап електронного листування, тобто, практично кожного дня потрібно було надавати копії або витяги з наказів про педагогічне навантаження викладачів, рапортів на заміну уроків, статуту школи, колективного договору, правил внутрішнього розпорядку… Я намагалася пояснити, що це все не так просто зробити моментально, як того вимагала Анна Миколаївна. Та вона була невблаганною – документи негайно на стіл… Мене попередили, щоб я була готова до перевірок. Ну, нехай, думаю, це будуть перевірки за 2021 рік, коли змінився засновник школи, а відділ культури і туризму райдержадміністрації ліквідували, так ні, вимагала документи за далеко минулі роки – цілеспрямовано шукаючи приключки, аби хоч чимось насолити мені та підвести під чергову догану…

І вона не забарилася. 4 червня ц.р. було проведено перевірку фінансово-господарської діяльності та навчальної документації, яку ініціювала Анна Клапатюк, де я давала письмові пояснення, а про термін усунення недоліків взагалі мова не йшла… І як результат – 8 червня з’явилася друга догана.

На мою думку, не було б цього всього сир-бору, якби пані Клапатюк не відчувала підтримку в особі заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Олександра Нечитайла, який до свого призначення працював в АТ «Альфа-Банк» і за родом своєї професійної діяльності був далекою від культурної сфери людиною… Та все ж, він зараз наділений владою і всесильним правом розпоряджатися людськими долями…

Кристині Мураховській гірко і боляче від того, що ніхто не бере до уваги її старання на посаді директора від 2004 року.

За цей час багато чого тут змінилося на краще: розвивається матеріально-технічна база, зроблено ремонти класних кімнат та коридорів, опалювальної системи, облаштування прилеглої території, придбано нові сценічні костюми та музичні інструменти, аудіоапаратуру, комп’ютерну техніку, школу підключено до мережі WI-FI, з’явилися нові творчі колективи.

Кристина Костянтинівна безкоштовно керує вокальним ансамблем «Елегія» та хоровим колективом викладачів школи. А до лютого 2021 року була керівником народного аматорського хорового колективу ветеранів Бершадського міського будинку культури.

– Досягнення дітей дозволяють говорити про творчий характер роботи їх наставника, а головне – вміння розвивати таланти своїх підопічних, – продовжує Кристина Мураховська. –  Учні, що навчаються в моєму класі, є неодноразовими переможцями міжнародних, всеукраїнських, обласних мистецьких конкурсів. Максим Сполітак був переможцем конкурсу «Таланти Бершадщини- 2019», Світлана Лиманська завоювала в області титул «Людина року-2020» у номінації «Обдарованість року». Сергій  Іванченко у 2021 році вступив на навчання до Львівської національної музичної академії ім. М. Лисенка на факультет естрадного та джазового вокалу. Скільки сердечного тепла та душі вкладено в цю справу, адже маю мрію зробити світ кращим, добрішим… До того – займаю активну життєву позицію. З 2014 року є членом, а з 2018 головою громадської ради при Бершадській райдержадміністрації, а на сьогоднішній день є членом громадської ради при Гайсинській райдержадміністрації…

Приємно, що з кожним роком наша Бершадщина багатіє на юні таланти та обдарування, які прославляють рідний край своїми досягненнями. Звичайно, наші діти обдаровані, але вони і старанні.

Мені подобаються рядки Анатолія Матвійчука, які і відповідають моєму життєвому кредо: «Для когось музика – нектар, краплина насолоди. Для когось музика – товар, що не виходить з моди… Вона матерія тонка, та так і має бути. У кожнім музика така, яку він здатен чути».

А тепер знову повернемося до хронології директорської «доганоманії» в Бершадській дитячій музшколі.

16 червня о 16.42 на адресу школи надійшов лист такого змісту: «Шановна Кристино Костянтинівно! Прошу Вас завтра, 17 червня 2021 року, з’явитися у відділ культури, молоді, туризму та охорони культурної спадщини з 9:00 до 9:30 год. з книгою наказів за квітень-червень (включно) поточного року для ознайомлення. Начальник відділу культури, молоді, туризму та охорони культурної спадщини Анна Клапатюк».

Це «знайомство» з книгою наказів завершилося третьою для Кристини Мураховської доганою, датованою 18 червням.

У моральному напруженні минули літні канікули. У повітрі бриніло якимось непередбачуваним передчуттям. Кристина Мураховська продовжує розповідь.

– З 1 вересня 2021 року викладач школи Людмила Бурлаченко  переведена мною на посаду заступника директора з навчальної роботи, яка лише почала вивчати специфіку роботи заступника (25 серпня 2021 року колишня заступник директора Наталія Сторожук  перевелась на посаду викладача). Навчальний рік лише розпочався, триває набір до школи (згідно з п.1 розділу V Положення про мистецьку школу, п. 3.3. Статуту школи – Формування контингенту учнів, комплектування навчальних груп та інших творчих об’єднань у мистецькій школі здійснюється у період з 01 до 15 вересня, що є робочим часом викладача). Попереду атестація викладачів, на яку керівник закладу має підготувати масу довідок, характеристики – це велика копітка праця.

7 вересня знову нагрянула фінансово-господарська перевірка (розпорядження голови №225 від 6 вересня, хоча на сайті міської ради розпорядження ще серпневі, а вересневих взагалі немає – добре, що бачать інших, а самі все «дуже вчасно роблять»). Без попередження  зайшли – дайте-покажіть…, зараз же надайте письмові пояснення, і знову ж  про усунення недоліків мова не йшла. І як результат – 8 вересня о 16 годині принесли наказ про моє звільнення, а через годину Анна Клапатюк разом із заступником міського голови Олександром Нечитайлом, дружина якого, до речі, працює в нашій школі на посаді викладача, наказали звільнити кабінет і віддати ключі заступнику Людмилі Бурлаченко.

9 вересня викладачі школи звернулись з клопотанням до міського голови про поновлення мене на посаді, це питання порушувалось і на позачерговій сесії 10 вересня, але поки що безрезультатно.

9 вересня в.о. директора школи видала наказ про прийняття мене на посаду викладача школи, а 10 вересня підписала новий наказ про скасування попереднього, і я десять днів вважалася офіційно безробітною, але уроки проводила з учнями, як і раніше, хоча була звільнена. Тільки 17 вересня з’явився новий наказ про прийняття мене на посаду викладача, і через три дні я приступила до виконання обов’язків. Всі звільнення-прийняття відбулись з порушенням чинного законодавства, без згоди профспілкового комітету, без попередження.

Попри всі перипетії навколо моєї особи, не дає спокою питання, чому саме представники місцевої влади обрали для розправи саме 7 вересня, а не зробили цього ще раніше? Мабуть, хотіли принизити мене як людину і дискредитувати як керівника на початку навчального року.

Нехай не тішаться, їм це не вдалося. Я маю надію, що правда восторжествує, бо вона сильніша за все наносне і надумане. Ось так у нас в Бершаді проходить «культурна реформа».

Віктор Зеленюк

Бершадська громада

На знімку: Кристина Мураховська:

музична школа в Бершаді

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Передзвоніть мені