З кібернетика – у тренери

«Коли я поїхав до Америки (у Флориду), то побачив там, як дівчатка грають у футбол, мене це захопило настільки, що я задумався, чому б і у нас не створити таку команду і не розвивати подібний спорт, – поділився враженнями Олександр Осадчий.

Педагог, науковець, громадський діяч Олександр Кузьмич родом із Гордіївки Тростянецького району. Завжди спортивний, підтягнутий, пробивний та активний юнак після школи вирішив вступити у педучилище. Успішно відучившись, він зробив першу спробу одержати вищу освіту в Одесі, але вона не увінчалася успіхом через холеру, яка накрила на той час місто, і все населення на місяць евакуювали з епіцентру захворювання. А далі довелося молодому вчителеві і в школі попрацювати, і пройти військову службу. Однак з наміченого курсу Олександр Осадчий вирішив не сходити, і після всіх перепитій таки повернувся до навчання у виші.

Після п’ятирічної перерви прикладна математика давалася хлопчині дуже важко, але він не здавався. Його однокурсники вивчали математичний аналіз, він же засів за елементарну алгебру. Першу сесію завалив, але його настирливість до науки швидко дала свої результати. Без гуртожитка, підтримки збоку і фінансового забезпечення юний студент «зробив сам себе».

В університеті Олександр Осадчий був секретарем комсомольської організації. Потім партійної та профсоюзної, поглиблено займався науковою діяльністю, колективно захистив кандидатську дисертацію. Ще будучи студентом започаткував добру традицію пишного відзначення дня Механіко-математичного факультету в університеті. Програма якого передбачала пропорційну участь у святкових заходах і викладачів, і студентства. Проводилася посвята вчорашніх абітурієнтів у студентську когорту, читалися лекції з гумором, влаштовувалися конкурси та спортивні змагання. Дана традиція у виші залишалася на довгі роки, однак зараз вона майже втрачена.

Олександр Кузьмич працював в Одеському національному університеті імені І. Мечникова старшим викладачем на кафедрі «Оптимального керування і економічної кібернетики». Цікаво, що одесит, комік, джентльмен з КВНівської команди Олег Філімонов також був викладачем у цьому вузі. Хоч і працювали чоловіки на різних кафедрах, але стали хорошими друзями та колегами на багато років.

Паралельно з викладацькою діяльністю пан Олександр займався науковими розробками для міністерства оборони, тож у підсумку отримував дві зарплатні – від освітнього та оборонного управлінь.

– Весь світ побудований на екстремальних перегинах: добро-зло, рай-пекло, правда-брехня, плюс-мінус. Я завжди, як математик, прораховував у своєму житті щодо різних ситуацій мінімум і максимум: найгірший і найкращий варіант, а з-поміж них обирав найбільш прийнятне середнє значення, – ділиться своєю життєвою філософією наш земляк.

До 2015 Олександр Осадчий сумлінно трудився на кафедрі рідного університету. Однак учбове навантаження зростало, а здоров’я не додавалося. Зрештою донька та син настояли на тому, аби батько залишив роботу і пішов на заслужений відпочинок. Першим пунктом у списку «розваг на пенсії» виявилася поїздка до дітей в Америку.

Він об’їздив пів світу, по 5 місяців жив у Лос-Анджелесі – насолоджувався безтурботною старістю, однак бездіяльність стала швидко йому допікати. У дітей було своє життя, друзі далеко, а подорожі розважали не на довго. Постійно тягнуло додому – в Україну.

Мандрівка до Америки розділила життя пана Олександра на «до» і «після». Звідтіля він приїхав сповнений нових планів та задумів розвивати жіночий футбол на Вінниччині. Перебрався з шумної Одеси на Тростянеччину й у тандемі з другом-спортсменом Миколою Катричем створив спортивну футбольну секцію для дівчаток, яка дуже швидко переросла у професійну команду «Еліта».

Спортсменок для команди набирали з місцевої школи, де навчається трохи більше 60 учнів. Саму команду формували з учениць п’ятого та шостого класів Демківського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів.  Спонсор побудував у селі просторий спортивний майданчик, де, власне, нині й тренуються дівчатка. Спільними зусиллями (батьків, спонсора, місцевої влади) вдалося придбати необхідний для занять інвентар та спортивну форму.

Цього літа спорт об’єднав у Демківці гравців із кількох областей України. З’їхалися вони на I тур Чемпіонату України з малого футболу серед дівчат – WU-14. Юні спортсменки з «Еліти» достойно виступили на чемпіонаті, тож у планах тренерського складу, з’явилося звернулися до депутата Миколи Кучера, аби той посприяв у майбутньому у проведенні міжнародного турніру з міні-футболу на відремонтованому сільському стадіоні.

– Ми вже не молодіємо, тож хочемо знайти підходящого тренера, щоб коли ми відійдемо від безпосередньої тренерської роботи, передати йому нашу справу, – зізнається пан Олександр. 

Цікаво, що наш герой не лише допомагає тренувати дівчачу команду, а й сам, у свої майже 70 років, грає в аматорський футбол у категорії «60+».

У когось пенсія розмірена і спокійна, а в Олександра Осадчого переповнена справами та задачами, які він сам собі поставив та по черзі реалізовує. Окрім вболівання за футбольну команду, колишній університетський викладач займається, на добровільних засадах, підготовкою талановитих дітей з району до вступу у виші. Викладає математику і робить це безкоштовно, хоча жалкує, що дітей, які хотіли б опанувати цю непросту науку – дуже мало. Каже, що учням бракує мотивації і бажання. А математика не та наука, яку можна вивчити через силу.

– Сьогодні до мене ходить лише три учні, а все тому, що діти нині не привчені глибоко мислити та віддавати навчанню багато часу, а без цього математику не вивчиш, – бідкається викладач. –  Ми навіть думали над тим, аби створити спортивно-математичний ліцей, де б однаково «прокачувалися» розумові та фізичні здібності молодих людей. Напередодні свого ювілею продовжую будувати плани та мріяти…

Вікторія МЕЛЬНИК

Фото надані Олександром Осадчим

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Передзвоніть мені