«До мене приходять за красою», –

каже про свої торти та короваї вінничанка Марина Савченко.

Ще в молодшій школі маленька Маринка зустрічала батька Віктора Петровича з роботи на обід, готувала йому свіженький супчик та робила добренький салатик. Він завжди нахвалював доню, а тій хотілося наступного разу приготувати ще смачніший обід, аби знову побачити батька задоволеним та ситим. Першою ж спробою  на кухні для дівчинки стали вареники з картоплею. Рідні оцінили, похвалили за старання, але Марина так перехвилювалася, що спробувати того разу своє кулінарне творіння так і не змогла.

При виборі майбутньої професії дівчина покладалася на приклад батька. Точні науки давалися їй завиграшки, тож вступити на програміста у Вінницький політех для неї не виявилося складною задачею. Під час навчання один із роботодавців відмітив для себе молоду старанну студентку, запросив на практику, а тоді й на роботу до Податкової служби. За деякий час через скорочення персоналу в  структурі пані Марина пішла працювати до Пенсійного фонду, але згодом знову повернулася «на круги своя» і нині трудиться головним спеціалістом відділу інформаційних технологій у Головному управлінні ДФС у Вінницькій області.

Багатогранна натура пані Марини проявилася ще у дитинстві: тоді вона багато і вдало малювала, а потім на довгі роки пішла у творчу відпустку. Наступне ж «мистецьке загострення» проявилося у жінки під час її вагітності. Вона знову взялася творити (розмальовувала одяг, домашні речі, робила магніти на холодильник, займалася валянням, шила іграшки, вивчилася петриківському розпису тощо). А далі захопилася кулінарією. Почала з імбирного печива, згодом навчилася випікати святкові торти, а від літа бере замовлення на короваї («Класичний» та «Подільський»).

– Мої замовники – люди небезрукі, всі можуть при бажанні спекти собі торт. Однак до мене вони приходять за красою та святковим настроєм. Перший мій торт на замовлення був для батька моєї однокурсниці. Тоді він відзначав свій ювілей. Багато років пропрацював водієм, тож і торт я вирішила «прив’язати» до цієї теми. З мастики виліпила автобус, зробила дорогу, знак «60» (бо саме стільки виповнилося імениннику) перекреслила і написала «100», що означало: «Дорога вільна, тільки вперед і без перепон». Замовниця і ювіляр залишилися дуже задоволеними кінцевим результатом, а я була щаслива від першого вдалого експерименту, – пригадує свій досвід наша героїня.

 – Вчитися пекти короваї я почала випадково і навіть спонтанно. Мене покликали на майстер-клас, бо було мало бажаючих і навчання могло взагалі не відбутися, тож я просто вирішила підтримати компанію. Прослухала дводенний курс, попрактикувалася з тістом і задумалася, а чому б не спробувати пекти короваї для бажаючих за них заплатити. Поки що мій особистий рекорд – коровай на 12 кг, але й це для мене не межа, – переконує пані Марина.

Поки що жінка працює на улюбленій роботі, але в думках все частіше відкриває двері власної кондитерської, де вона власниця, хазяйка і шеф-кондитер в одній персоні.

Пропонуємо й вам спробувати декілька рецептів від Марини Савченко.

Тісто на пиріжки, яке завжди вдається

Склад: свіжі дріжджі – 50 г, тепле молоко – 300 г, цукор –  0,5-1 стакан, сіль – 1 чайна ложка, яйця –  2 штуки, вершкове масло – 120 г, олія – 2 столові ложки, борошно – близько 1 кг.

Приготування. Дріжджі розпустити в теплому молоці, додати ложку цукру і дочекатися, поки почнуть пузиритися. Додаємо цукор, що залишився (тут залежить від начинки: якщо плануємо пампушки з маком, то стакан цукру, якщо начинка м’ясна або овочева, то пів склянки), сіль і яйця. Перемішуємо. У мікрохвильовій печі (або на плиті) розм’якшуємо масло (я використовую тільки хороше 82%, хоча в оригінальному рецепті взагалі був маргарин). Масло трохи остудити і додати в тісто. Туди ж ллємо олію. Борошно просіяти і додати в тісто частинами. Я спочатку додаю ~ 2/3 від усієї кількості, а потім вже по мірі того, скільки вбере. Головне не «забити» тісто. Воно має бути м’яким і легким, але не липким. Ми залишаємо його в теплому місці приблизно на одну годину. Я затягую миску харчовою плівкою і ставлю в духовку за температури 35°С. Потім перемісити його і дати підійти ще раз. І вже тоді можна ліпити пиріжки. Я зазвичай роблю невеликі. Змащую верх яйцем і випікаю в духовці за температури 165-170°С до зарум’янювання. 

Апельсиновий кекс

Склад: 2 яйця, 150 г борошна, 100 г цукру, 70 г сметани, 100 г м’якого вершкового масла, 20 г манної крупи, 6 г розпушувача, 1 ч.л. цедри апельсина, 100 мл апельсинового фрешу (для просочення), дрібка солі.

Приготування. Масло збити з цукром та додати по одному яйця. Вводимо всі інші інгредієнти, викладаємо у форму і випікаємо 30-40 хв. за температури 180°С. Поки кекси гарячі, проколіть їх зубочисткою та залийте соком. Дайте повністю охолонути в формі.

Салат з селерою та куркою

Склад: корінь селери (приблизно половина), відварене або запечене куряче м’ясо – 100 г і невеликий (70-100 г) шматочок твердого сиру, майонез.

Приготування. Трем на тертку корінь селери. Розмір вибирайте самі, або на велику або на дрібну – справа смаку. Ріжемо дрібно куряче м’ясо, натираємо твердий сир. Додаємо кілька ложок майонезу. Перемішуємо і пробуємо. За необхідності солимо. Зазвичай майонез і сир дають досить солі, але орієнтуйтеся на ваш смак. Поєднання сиру та майонезу притупляє різкість селери, і салат виходить дуже смачний із цікавим кремовим смаком.

Меренговий рулет

Склад: 300 г дрібного цукру, 200 г білків з курячих яєць (приблизно білки від 6 яєць сорту С1).

Приготування. Виливаємо білки в миску і починаємо збивати міксером. Коли вони будуть збиті до стану пишної піни, починаємо потроху додавати цукор, продовжуючи збивати. Наше завдання: ввести в меренгу весь цукор і збити її до стану «гострого піка». Вона повинна стати щільною і блискучою. Коли такого стану домоглися, то додаємо в меренгу 25 г кукурудзяного крохмалю. Розмішуємо лопаткою до однорідності. На деко кладемо пергамент і рівномірно розподіляємо по ньому нашу меренгу. Намагаємося зробити її рівною.Ставимо в духовку на 40 хвилин за 140-155°С. Готова меренга буде трохи кремового кольору: ніжна, м’яка всередині і з тоненькою хрусткою скоринкою зверху. Виймаємо, даємо трохи охолонути. І тут найскладніший момент: беремо або ще один пергамент, або килимок (тефлоновий чи силіконовий), накриваємо зверху, у нас вийде такий бутерброд пергамент-меренга-пергамент, і акуратно перевертаємо всю конструкцію. Після чого знімаємо той пергамент, на якому випікали. Цю сторону будемо змащувати кремом.

Готуємо крем: 250 г маскарпоне + 150 г вершків 33% + 70 г цукрової пудри. Все збити і рівномірно змастити приготовану меренгу. Зверху посипати кисленькими ягодами. Я зазвичай використовую морожену смородину або малину. За допомогою нижнього пергаменту акуратно згортаємо рулет по довгій стороні. Якщо залишився крем, можна зверху зробити смугу вздовж і прикрасити її ягодами малини, ожини, смородини, полуниці. Рулет можна їсти майже відразу, але смачніший він після охолодження та кількох годин в холодильнику. Смачного.

Вікторія МЕЛЬНИК

Фото надані Мариною Савченко

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Передзвоніть мені