«Частина моєї душі залишилася в бібліотеці…»

11 жовтня промайнув останній робочий день і у Наталії Леви, директора Бершадської бібліотеки, залишивши за плечима двадцять вісім років безперервного трудового стажу в рідній бібліотеці. Чому ж сталося так, що Наталія Володимирівна з посади директора, після стількох років роботи в галузі культури опинилася серед безробітніх?

Прийшла нова команда керівників у Бершадській громаді, поставивши і нового керівника відділу культури Анну Клапатюк, яка не бачила шляхів своєї співпраці з теперішнім директором. У Наталії Володимирівни закінчився контракт, який був укладений з нею на п’ять років. 27 вересня було проведено повторно конкурс на посаду директора КЗ «Бершадська бібліотека», який вона програла своїй конкурентці, Людмилі Німчук, колишньому працівнику Бершадської райдержадміністрації.

– Але ще далеко до самого конкурсу було зрозуміло, хто буде переможцем, – ділиться думками Наталія Лева. – Начальник відділу культури змінювала членів комісії на свій розсуд, її не влаштувала працівник Війтівської сільської бібліотеки Олена Грабова, яка пропрацювала завідувачем бібліотеки більше десяти років, ні інші кандидатури, які пропонував профспілковий комітет відділу культури. Натомість бухгалтер зі стажем роботи в культурі сім місяців підійшов ідеально. Як може правильно оцінити людина з бухгалтерською освітою роботу директора бібліотеки? Не зважило керівництво ні на те, що на відміну від конкурентки, Наталії Володимирівні ще далеко до пенсійного віку, ні на її високі професійні якості, ні на рекомендаційні листи від Української бібліотечної асоціації та  від центрального комітету профспілки працівників культури, ні на лист–прохання від колективу Бершадської бібліотеки з підписами всіх працівників…

         Свого часу французький письменник і драматург Ежен Марсель Прево́ сказав: «Випадкова зустріч з гарною книгою може назавжди змінити долю людини». Саме так вийшло і в мене, бо любов до читання зіграла вирішальну роль у виборі професії. Я народилася в сім’ї інтелігентів, моя мама за освітою – педагог, а батько – інженер, закінчила Тульчинське училище культури і Київський національний університет культури і мистецтв. Скільки себе пам’ятаю, всі члени моєї родини любили читати. Так і я з самого дитинства прокидалася і засинала з книгою. Любов до читання перейшла мені з молоком матері. Вдома у нас була доволі велика бібліотека, більшу частину якої я після смерті батьків подарувала рідній бібліотеці.  

        Молодою дівчиною я прийшла на роботу в бібліотеку, і ось уже 28 років мого трудового стажу промайнули, зв’язавши навіки моє життя з книгою і зробивши бібліотеку моїм другим домом. Протягом цих років я бачила, як змінювалася бібліотека, мінялися її концепція та стратегія, як змінювалася функція бібліотеки в суспільстві. Сучасна бібліотека стала комфортним, привітним центром, обладнаним комп’ютерною технікою. Центром, що має безліч ресурсів для робочих та повсякденних справ, а також для дозвілля всієї родини. Бібліотека стала місцем, де можна поспілкуватися з друзями, провести ділову зустріч, взяти участь у культурних заходах для дітей та дорослих. Інтернет, книги, музика, цікаві події, креативні заходи і ще багато інших послуг – все це і є сучасна бібліотека. Зараз бібліотека повинна вижити і довести, що вона необхідна суспільству.

П’ять років під моїм керівництвом промайнули дуже швидко. Багато чого змінилося за цей час: розвивалася матеріально–технічна база, закуплено було сім ноутбуків, два кольорові принтери та інша техніка, що збільшило комп’ютерний парк бібліотеки вдвічі. Було підключено бібліотеку до мережі WI-FI. За спецкошти куплено м’які меблі та обладнано зони відпочинку для користувачів різного віку. Систематично оновлювалися та поповнювалися фонди бібліотеки.  Робилися поточні ремонти, на жаль, через пандемію та брак коштів мрія про капітальний ремонт залишилася лише мрією чи, точніше, планами на майбутнє.

      Поряд зі мною працювала ціла команда талановитих, креативних, добрих однодумців, гарних спеціалістів і професіоналів своєї справи. За п’ять років ми стали дружньою командою, яка впевнено йшла до поставлених цілей та робила все для покращення обслуговування користувачів. Особливо багато уваги приділяли різним гурткам та об’єднанням, яких у бібліотеці чимало для різних груп читачів різного віку. У відділі з обслуговування дітей діє справжній ляльковий театр та театральна студія «Буратіно», де займаються акторською майстерністю діти шкільного віку, а на цікаві вистави приходять і дошкільнята, і старші прихильники мистецтва. Для юнацтва в бібліотеці діє об’єднання «Юна леді», під час зібрань якого перед підлітками порушується багато проблемних для них питань. Організовуються зустрічі з юристами, лікарями та іншими різногалузевими спеціалістами та просто цікавими людьми. Для людей старшого віку є клуб «Господарочка», який дуже популярний у нас серед читачів бібліотеки. Не обділяли увагою ми і наших колег у сільських бібліотеках, для яких ми були методичним центром і завжди надавали їм цінні поради та допомогу. За що отримували вдячність та гарну роботу колег… 

           Під моїм керівництвом бібліотека тісно співпрацювала з багатьма громадськими та культурно-освітніми організаціями та закладами. Для інформування віртуальних користувачів про новини і заходи, що проводяться в бібліотеці, діє сайт бібліотеки і сторінка Фейсбук, з 2021 року бібліотека стала офіційним хабом «Дія. Цифрова освіта».  Бібліотека постійно проводить навчання з цифрової грамотності для різних категорій користувачів. Я систематично брала участь у республіканських форумах, обласних семінарах, тренінгах.  Постійно працювала над підвищенням рівня своєї  кваліфікації  шляхом самоосвіти, проходила навчання на онлайн-курсах, курсах підвищення кваліфікації при Вінницькому обласному навчально-методичному центрі галузі культури, мистецтва.

           За високу професійну майстерність Наталія Володимирівна та колектив бібліотеки  неодноразово нагороджувалися дипломами, грамотами, подяками Вінницької обласної державної адміністрації, Бершадської районної державної адміністрації, Вінницького управління культури, мистецтв та туризму, Обласної наукової бібліотеки ім. Тімірязєва, Бершадського районного відділу культури і туризму. Серед особистих і ділових якостей Наталії Леви слід також виділити її організаторські здібності, ініціативність та відповідальність, акуратність та скрупульозність у виконанні різноманітних доручень. Наталія Володимирівна – активний дописувач місцевої газети «Бершадський край», автор сюжетів відеороликів, багато років пише вірші та прозу, яку друкує в різних інтернет-виданнях.  

         – Мені дуже боляче від того, що частина моєї душі, мого серця залишилася назавжди в моїй улюбленій бібліотеці, і дуже образливо, що у нашій громаді для мене не знайшлося місця. Що нова команда керівників, в яких я вірила і щиро бажала їм перемоги, не оцінила мене ні як спеціаліста, ні як людину. Але я вдячна Богу і долі за те, що подарували мені багато хорошого. Я маю чудову сім’ю: надійного, люблячого чоловіка, любимого сина – мою підтримку і гордість, родину, вірних друзів, які завжди будуть поряд і розділять зі мною все, що пошле мені доля.

Після конкурсу Наталія Лева двічі зверталася до міського голови Віталія Драгана та його першого заступника Дмитра Красиленка з проханням подальшого працевлаштування, але їй відмовили з надією – «може колись і буде для вас робота…». Хоча вона знає, що в  даний час є вакансія головного спеціаліста у відділі культури міської ради.

Отак за одну мить порядний працівник став непотрібним владі й перетворився на безробітного. Невже Бершадь настільки забезпечена кадрами, щоб ними так розкидатися?

Віктор Зеленюк,

власкор «Вінниччини»

Бершадська громада

На знімку: Наталія Лева

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Передзвоніть мені