Побив удвічі старшого атовця. А потім важко падав перед ним на коліна…

З учорашніх райцентрів Вінниччини найближчими між собою є Іллінці й Липовець – відстань між ними навіть трішечки не дотягує двадцяти кілометрів. І коли в селі Жадани Іллінецької громади трапився кривавий конфлікт між тимчасовим на цьому маршруті липовецьким перевізником (прізвище не вказуємо у зв’язку з порушеною карною справою) і вдвічі старшим за віком викладачем коледжу, «Відмінником освіти», занесеним на Дошку пошани об’єднаної територіальної громади, очільником іллінецької громадської організації  «Спілка учасників АТО та ветеранів інших бойових дій» Миколою Стельмащуком, того дня про це одразу ж заговорили в  обох містах.

А невдовзі зібрався колектив Іллінецького державного аграрного коледжу, щоб висловити свою підтримку Миколі Сергійовичу і зажадати від правоохоронних органів неупередженого розслідування, позаяк з’явилася інформація, що в його кривдника вже були грішки й гріхи, але він уник покарання, маючи родичів у тих органах. Наразі ми не можемо цього ні стверджувати, ні заперечувати. Але, працюючи по Липівцю вже 32-ий рік, маю там достатньо надійних джерел  місцевої інформації, і чомусь жодне з них навіть не намагалося якось вигороджувати земляка.

То що ж сталося в Жаданах? Як і завжди за подібних обставин, свідчення очевидців дещо відрізняються між собою. Але переважають такі: молодий водій і словесно образив ветерана АТО у відповідь на показане ним посвідчення, і наніс йому серйозні тілесні ушкодження, аж поки один із пасажирів не відтягнув його від потерпілого. Деталі, як усе відбувалося, хай встановлюють правоохоронці, але є ще дикий факт, від якого нікуди не дітися.

-Роками цим маршрутом селяни були задоволені, не виникало непорозумінь, – розповідає учасник АТО, староста одного із сусідніх сіл Павло Гончар. – Але  з поважних причин кожній людині хоч кілька разів на рік треба відлучитися. І тут, з’явившись на один день, підмінний молодик устиг стільки всім напаскудити! Дивно, як за такої поведінки ці липівчани умудряються виборювати маршрути, починаючи з столичних! Не секрет, що і в Бабині в них часті конфлікти з атовцями. Ось чому все частіше звучать вимоги позбавити їх ліцензій на перевезення!

Мав автор мову і з депутатом міської ради Галиною Бусійок, яка завдяки низці обставин  добре обізнана з автопасажирським бізнесом. Вона зауважила, що з метою уникнення конфліктів зверталася до міського голови Володимира Ящука щодо відшкодування перевізникам витрат на доставку пільговиків. Очільник громади погодився позитивно розв’язати цю проблему.

…Збори в коледжі, на яких випало побувати, вийшли доволі хвилюючими. Виступи заступника директора з виховної роботи Оксани Прокопової, викладачів Олександри Письменної, Володимира Щерби, Наталії Білозор, студентів Вікторії Грози, Тетяни Філонової, Артема Танасієнка підсумував  директор коледжу депутат обласної ради Василь Пиндус. Він наголосив, що ніколи не мав до Миколи Сергійовича жодних претензій. Незважаючи на перебування в зоні бойових дій, цей офіцер запасу в цивільному житті залишався стриманою людиною. Побажавши йому якнайшвидшого цілковитого одужання, Василь Васильович пообіцяв у рамках чинного законодавства не допустити упередженого розвитку подальших подій. На цих же зборах педагогічний та учнівський колективи прийняли відкритий лист у зв’язку з конфліктом у селі Жадани.

Наводили на зборах у коледжі і такий факт. Зайшовши в палату до М.Стельмащука, мати того молодика (працівниця липовецького суду) впала  на коліна, а ось синові такий вчинок на вимогу побратимів потерпілого дався дуже важко. Невже й досі не усвідомив, що накоїв?  Але Микола Сергійович зауважив, що не перед ним потрібно ставати на коліна, а перед усіма атовцями та сім’ями, які зазнали непоправних втрат у війні з Росією.  Бо своїми вчинками зловмисник усіх їх украй принизив й образив.

Як важливо вміти вчасно натиснути на внутрішні гальма! Він хоч раз подумки ставив себе на місце тих, хто пройшов страшний гарт війною на Сході? І чи здатен проситися туди, аби спокутувати свій гріх перед атовцями? Адже їх ненависть  до нього, судячи зі звернень у корпункт «Вінниччини», нині зашкалює. Ситуацію треба «розрулити» максимально акуратно, аби не сталось нових бід, від яких не виграє ніхто.

Микола КАВУН,

власкор «Вінниччини»

На знімку: На зборах у коледжі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Передзвоніть мені