Жіночність – її родзинка

Вінничанка Юлія Керн понад 15 років займається дизайнерською справою. Її стиль – це витонченість, ніжність, стримана розкутість та неперевершена харизма. Цьому правилу майстриня не зраджує вже довгі роки. Цікавою особливістю гардеробу пані Юлії є повна відсутність таких елементів, як штани, брюки чи шорти. І це принципова позиція дизайнерки.

Зі старшої школи батьки готували Юлію до вступу в юридичний вуз. Однак цим планам так і не вдалося здійснитися, всі три спроби вступу виявилися невдалими. Та Юлія не з тих, хто засмучуватиметься чи жалітиме себе за провали. Дівчина не марнувала час даремно, отримала економічну освіту та знання, які в подальшому посприяли у відкритті власної справи. Маючи на руках вже один диплом, вона вирішила здійснити свою дитячу мрію – опанувати дизайнерську справу.

– З підліткового віку я завжди добре розумілася на моді та часто допомагала подругам у розробці моделей їхніх майбутніх образів. Не шила, не кроїла, але варто було мені пощупати на дотик тканину, і одразу ж уявляла, що можна з неї вигадати, – пригадує пані Юлія. – Свій мистецький талант я певно перейняла від прадідуся по татовій лінії, який був досить відомим художником. Мій тато гарно малює, брат – скульптор, а мама працювала головним закрійником на фабриці «Володарка». Тож всі задатки для того, аби стати дизайнером, у мене були. Щоправда, спочатку мама відмовляла мене від цієї затії, адже сама «крутилася» у швацькій сфері й вважала цю роботу виснажливою та часом навіть невдячною. Згодом, заручившись підтримкою рідних, я таки наважилася на вступ до столичного вишу на дизайнера одягу. У підсумку, навчання в інститутах забрало у мене 12 років життя (якщо враховувати підвищення кваліфікації з управління персоналом). Але я не шкодую, це був чудовий час, коли я знайшла багато друзів, однодумців і навіть майбутніх бізнес-партнерів.

Юлія Керн у душі авантюристка. До народження свого малюка вона не могла довго всидіти на одному місці. Легко змінювала міста і навіть країни проживання, сфери діяльності та коло спілкування. Головним для неї завжди був інтерес до роботи, нині ж більше звертає увагу на фінансову складову отриманої пропозиції.

Саме таким «інтересом» стала для неї робота в гумористичному шоу «95 квартал». Молода майстриня зацікавилася такою співпрацею та стала дизайнером управлінського апарату «кварталівців» та для пишучих редакторів шоу. Певно, найбільше  нарядів у неї замовляла Олена Швець – вони якось одразу зійшлись у смакових вподобаннях. Але з Володимиром Зеленським тоді попрацювати так і не вдалося… Каже, з командою працювалося дуже динамічно, цікаво та захопливо. Однак Керн змушена була залишити «Квартал» через особисті причини. Спочатку відмовилася, а потім трохи шкодувала за колективом та цікавою роботою.

Тканини – таємні «подружки» пані Юлії. З ними вона може усамітнюватися, щупаючи, гладячи та уявляючи майбутні сукні. У такі моменти дизайнерка почувається натхненно, мріє, фантазує та на повну «кайфує» від процесу. Щодо модних показів, то локальний рівень вінницьку дизайнерку ніколи не цікавив. Столичний же масштаб вражав цінами на показ колекцій. Не кожен, навіть заможний майстер, готовий був викласти за один показ від 50 тис. умовних одиниць.

З відкриттям першого ательє пані Юлії допоміг чоловік, з яким нині вони не разом. Однак наша героїня зберегла в душі вдячність за підтримку та сердечну теплоту про той період свого життя.

Дизайнерка каже, що «не полює» на клієнтів. У її випадку відмінно працює «сарафанне радіо». Пошила одній модниці, а задоволені відгуки від отриманого результату ще довго після того забезпечують її стабільною роботою. Під час затяжного карантину вона переключилася на «віддалене» швацтво. Отримувала онлайн-мірки і відшивала за ними вироби. Новому досвіду, безконтактному, із захватом сприяла інтернаціональна спільнота її замовників, адже саме вони складають переважну більшість клієнтури Керн.

– Сьогодні у людей відбулася трансформація цінностей, що також зачепило й їхнє уявлення про бажаний одяг у своєму гардеробі та моду загалом. Не скажу, що ми перестали шити речі з шовку, але поступово я відчувала, що прийшов час змінюватися. Єдиний компроміс, на який я не готова пристати – жертвувати якістю самих тканин. З дешевими чи неякісними тканинами працювати відмовляюся й до останнього переконую своїх клієнтів на користь «люксових». Адже таким речам не буде зносу, вони вам лише набриднуть із часом, – радить дизайнерка.

– Як завжди, рік прийдешній не буде виключенням у новорічній моді. Дорогі матерії, блиск, епатаж, паєтки, бархат, атлас та рукавчики-ліхтарики – і ви виглядатимете на святі неперевершено, – переконана вінницька майстриня. – Загалом, моя клієнтка – це жінка, яка не шиє собі 10 суконь, які врешті не вдягає, а віддає перевагу одному якісному, комфортному і обов’язково жіночному платтю. Мої клієнтки – дівчата від 5 років і до 70-х «красотулічок». Жіночності же моїм сукням додає силует, підкреслення талії та декольте. У кожної своєї замовниці я шукаю «сильні» сторони фігури та намагаюся підкреслити саме їх у виробі. У підсумку всі сторони спільної роботи залишаються задоволеними, а це для мене головне.

Окрім дизайнерства, Юлія Керн цікавиться йогою, нумерологією, астрологією та переконана, аби «не перегоріти» на основній роботі й не втратити натхнення творити, потрібно неодмінно відволікатися від робочої буденності. А вже кожен на свій смак обирає власний спосіб розслаблення, набору енергії та сил для майбутніх звершень.

Вікторія МЕЛЬНИК

Фото з особистого архіву Юлії Керн

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Передзвоніть мені