Голодні війни не менш страшні, ніж гарячі

Вторгнення Росії може створити на світовому ринку зерна найбільшу кризу поставок у сучасній історії. Україна та Росія забезпечують близько 30% експорту пшениці, та війна між країнами може зумовити продовольчу кризу.

Такої думки дотримується багато експертів аграрної галузі, і не тільки в Україні. Зокрема і Алекс Ліссітса, генеральний директор Індустріальної молочної компанії (ІМК), що входить до десятки найбільших агрохолдингів України.

120 000 гектарів земельного банку цієї компанії знаходяться у Полтавській, Сумській та Чернігівській областях. Останні дві зазнали масштабної атаки з боку російських військових. Буквально одного з перших днів, 25 лютого, на Сумщині обстріляли з «Градів» місто Охтирку. Загинули десятки людей, зокрема діти.

– Окупанти захопили бази та ферми на Чернігівщині та розстрілюють місцевих жителів, — каже Ліссітса. – Із шести офісів ІМК працює один — у Полтаві. Решта – евакуювали. Ми забрали сервери, а все паливо для тракторів або віддали армії, або знищили, щоб не дісталися ворогові, — зазначає гендиректор ІМК.

Він ще сподівається, що ІМК проведе хоча б на 30% весняно-польових робіт у цих регіонах, та розраховує, що ще зможуть працювати у Полтавському регіоні.

– Якщо Україну зараз не захистити і ми не зможемо провести посівну або зберемо лише 20% урожаю країни, то глобальні ринки продуктів харчування будуть обвалюватись, — прогнозує він. За його словами, війна в Україні — це загроза світовій продовольчій безпеці, і світ може втратити 50 млн тонн українських зернових, які в середньому щорічно експортували. Україна займала 3-5 місце у світі з експорту зернових і перше — з соняшникової олії.

На Україну та РФ припадає близько 30% світової торгівлі пшеницею. За даними JPMorgan, Росія є найбільшим експортером пшениці, а Україна входить у четвірку найбільших експортерів. За даними Bank of America, із 207 млн т міжнародної торгівлі пшеницею 17% припадає на Росію, а 12% – на Україну.

Ліссітса каже, що попри війну агрокомплекс працює. Наприклад, підприємства пʼятого за величиною холдингу Астарта проводять весняно-польові роботи. Працюють підприємства в областях Західної України, наприклад Continental farmers group (195 000 га), які здебільшого і забезпечать урожаєм країну наступного року, каже гендир ІМК. За його словами, озимі ми вже посіяли і навесні треба удобрювати, якщо цього не робити, то у липні-серпні ми отримаємо мізерний урожай. Нові зернові, швидше за все, сіятимуть на Закарпатті.

– Паніку розганяти не варто, — каже він. — Пшеницю ми зберемо, але не 30-35 млн тонн, а, припустимо, 10-15 млн тонн. Цього вистачить на внутрішнє споживання, але не вистачить для глобального ринку. Для порівняння, минулого року аграрії зібрали 107 млн тонн зернових та олійних культур. Як буде у цьому – спрогнозувати складно.

Росія теж нестабільний постачальник зерна на світові ринки. Поки що її пшеницю, як і нафту, ніхто не хоче купувати. Найбільші покупці скасовують тендери на покупку пшениці, а експортери займають вичікувальну позицію на тлі труднощів із судноплавством в Азовському морі. Можливо, хтось відмовиться від російських контрактів.

На цьому фоні ціни на біржі Чикаго у пʼятницю, 4 березня, на пшеницю підскочили більш ніж на 50% після вторгнення Росії в Україну. Зокрема  зросли до $13,40 за бушель, тоді як європейська пшениця в Парижі досягла рекорду в 406 євро за тонну.

– Якщо не зупинити війну в Україні, то світ чекатимуть голодні війни вже наприкінці цього року, — вважає Ліссітса. Наразі попит коригують Франція, США, Аргентина, Австралія та Індія. Але у довгостроковій перспективі вони не зможуть покрити весь світовий попит. Експерти, опитані Financial Times, попереджають про посилення ризиків продовольчої безпеки в бідних країнах, багато з яких вже страждають від високого рівня голоду через пандемію коронавірусу.

Сьогодні практично усі сільгоспвиробники сконцентровані на допомозі державі та роблять все, щоб наблизити перемогу України. Забезпечують армію продуктами харчування, купують і доставляють бронежилети та іншу військову амуніцію. Час такий, що фінансових втрат не рахують. Рахуються тільки людські.

Підготував Юрій ЧОРНИЙ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Передзвоніть мені