“Моє місто обстрілюють, а рідна сестра в Росії мені не вірить”

Сьогодні Оксана і її 20-річна донька тимчасово живуть у далеких родичів у Вінниці. Рідний Харків вони покинули два тижні тому, проте й досі, щойно звучить сирена, жінка здригається й затуляє вуха. Каже, що з’являються якісь фантомні звуки, нібито десь поблизу чути розриви бомби чи ракети.

-Коли я почула перші вибухи, вибігли з донькою з дому в укриття. Люди страшно панікували, це вже згодом звикли. Хоча до такого звикнути неможливо, – розповіла вона.

Спочатку жінка постійно спілкувалася зі своєю старшою сестрою, що мешкає у Москві. Але під час цих розмов і навіть після того, як вона надіслала відео рідного міста після бомбардування, вона не може переконати сестру в тому, що перебуває у небезпеці, і що насправді відбувається в Україні.

-Я не хотіла її лякати, просто почала їм із чоловіком говорити, що у нас гинуть цивільні й діти, що місто планомірно знищують, – продовжує вона. – У відповідь сестра хвилювалась, проте наполягала, що це, ймовірно, сталося випадково, що російська армія ніколи не нападатиме на мирних людей. Що це українці вбивають своїх. Мовляв, їм надають саме таку інформацію.

-Я дуже злякалася, коли моя сестра точно процитувала російське телебачення. Там просто промивають людям мізки з телевізорів. І люди їм довіряють, – каже Оксана. – Моя сестра розуміє, що тут відбуваються якісь бойові дії. Але вона переконана, що росіяни прийшли сюди лише звільняти українців. Але від кого й від чого? Мовляв, вони ж нічого не зруйнують, вони вас не чіпатимуть.

-Я майже забула, як звучить тиша, адже нас обстрілювали безперервно”, – каже вона у розпачі.

Як зазначала її сестра у Москві, на російських державних телеканалах у той день нічого не сказали про ракетні удари по мікрорайонах Харкова, про загибель мирного населення та про чотирьох людей, які загинули у черзі за водою.

Російські державні телеканали виправдовують війну, звинувачуючи Україну в агресії, і продовжують називати свої дії “визвольною спецоперацією”.

Будь-яке російське видання, що вживає слова “війна”, “вторгнення” чи “напад”, може заблокувати медіарегулятор країни за розповсюдження “неправдивої інформації про дії російських військових” в Україні.

Популярні телеканали кажуть, що загроза для цивільного населення України надходить не від російських збройних сил, а від українських націоналістів, які використовують мирних жителів як живий щит. Деякі росіяни вийшли на вулиці на знак протесту проти війни, але ці демонстрації не транслювали основні державні телеканали.

Російські ЗМІ вже багато років жорстко контролюють ситуацію, тож глядачі отримують необ’єктивну інформацію про Росію та її дії по всьому світу.

Більшість росіян не шукають інших точок зору, тож односторонній посил з різкою критикою Заходу пояснює, чому погляди росіян можуть відрізнятися від поглядів їхніх родичів у сусідніх країнах. Просто людей, що критикують Росію, увесь час називали зрадниками чи іноземними агентами,  а усі критики – це іноземні агенти, що працюють на Захід. Тому людина не вірить навіть своїй рідній сестрі.

-Сестра була першою людиною, якій я зателефонувала, коли вистрибнула з ліжка о п’ятій ранку, втративши орієнтацію. Вона здивувалася і розмовляла дуже спокійно, майже невимушено, – розповідає Оксана. – Я знову зателефонувала і сказала їй, що боюся. На що вона відповіла: “Не хвилюйся, вони ніколи не бомбитимуть мирне населення”.

-Але вони вже це роблять, – відповіла Оксана, – є жертви серед цивільних.

І тоді рідна сестра убила її наповал: “Але ж і в нас так було, коли Україна напала на Донбас!” – відповіла вона, сміючись.

-Якусь мить я не могла дихати. Коли моя сестра сказала це з такою жорстокістю, у мене просто серце розбилося. Ми багато років уникали політичних суперечок із сестрою, але цього разу я кинула слухавку. І дзвонити до неї вже, мабуть, не буду.

Юрій ЧОРНИЙ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Передзвоніть мені