Час розплати настав

Мабуть, не існує у світі того мірила, яким би можна було виміряти увесь той обсяг кривди, знущань, страждань і бідувань українського народу, яких він зазнав упродовж століть від московитів. Зціпивши зуби, наші далекі і близькі у часі предки терпіли гніт Російської імперії, потім Совєцького Союзу, а до недавнього часу і Рассєї. Уся та одвічна ненависть, злоба й нескореність, що накопичувались віками, виливаються сьогодні у відкриту героїчну боротьбу з одвічним ворогом та окупантом. Тож нині однією з найбільш бажаних і втішних новин є інформація про те, з якою люттю і завзяттям наші захисники, бійці Територіальної оборони чи добровольчих формувань нищівно товчуть ворога, якою жертовною є самопожертва наших волонтерів і звичайних рядових громадян в ім’я перемоги.

Завдяки цьому лік знищеного особового складу та ворожої техніки щодня поповнюється, невпинно збільшуючи втрати загарбників. Так, станом на ранок 27 березня за офіційними джерелами з початку війни на «той світ» спроваджено:

особового складу – близько 16 600 осіб;

танків – 589 одиниць;

бойових броньованих машин (ББМ) – 1 688;

артилерійських систем – 295;

реактивних систем залпового вогню (РСЗВ) – 95;

засобів протиповітряної оборони – 53;

літаків – 125;

гелікоптерів – 127;

автомобільної техніки – 1 157;

легких катерів/кораблів – 7;

цистерн з паливом – 73;

безпілотників – 56;

спеціальної техніки – 22.

Зрозуміло, що ця інформація є наближеною, адже для більш точної документації фактів немає можливостей. Але навіть коли ці цифри за окремими позиціями є в реальності дещо нижчими, все одно вони вражають і вселяють оптимізм і віру у нашу перемогу.

Вони свідчать про те, що час розплати настав, що наша помста буде страшною, а перемога невідворотною. Тож це вам, гади, за все, що  ваші росіянські предки і ви, нинішні зайди, подіяли українському народові ще з княжого часу й до тепер.

За спалений виродком Андрієм Боголюбським, сином такого ж вилупка Юрія Долгорукого, стольний Київ у 1169 році. Для цього нащадок підмовив 11 князів, що правили в удільних князівствах на колишніх північних територіях нинішньої Росії, і очолив велику армію, котра дощенту розграбувала місто, а потім зруйнувала і спалила. Прикметно, що цей погром відбувався 8-12 березня.

Це вам, душогуби, за перекручену історію щодо так званого «липового», нібито добровільного на прохання Богдана Хмельницького, возз’єднання України з Росією у 1654 році. У той час, як і сьогодні, не могло бути якихось добровільних об’єднань з потраплянням у васальну залежність. Збільшення територій відбувалось тільки шляхом війн та агресії. Істориками доведено, що тоді йшлося лише про тимчасовий військово-політичний союз у боротьбі зі спільним тоді ворогом Польщею. Але після раптової смерті Богдана Хмельницького московитське плем’я видумало казку про нібито добровільне на прохання гетьмана вливання України до складу Росії. Що зумовило колоніальне рабство української нації впродовж понад 350 років аж до 2014-го.

Це вам, сволота, за паплюження доброго імені нашого славного гетьмана Івана Мазепи, створення йому образу зрадника та виголошену анафему, за руйнування гетьманського Батурина.

Це вам, живодери, за нашого земляка Устима Кармелюка, якого ви намагалися знищити впродовж 1812-1835 років, піддавали його неймовірним тортурам і засланням до Сибіру, але він вам не скорився.

Це вам, ординці, за насильницьке знищення Запорізької Січі у 1775 році за наказом Катерини ІІ, за гніт українських селян під час кріпаччини, за розв’язану війну проти Української держави 1917-1922 рр.

Це вам, нелюди, за дурнувату радянську владу, насильницьку колективізацію і депортації наших селян, за колгоспи і штучний голодомор 1932-33 років, що став трагедією і геноцидом українців, за політичні репресії 1937-1950 років, за ГУЛАГи і за післявоєнні утиски українців, котрих ви покинули напризволяще, і вони були змушені виживати на окупованих такими ж фашистами, як ви, територіях.

Це вам, підлота, за вбивство Симона Петлюри (1926 р.), Євгена Коновальця (1938 р.) та Степана Бандери (1959 р.). За переслідування і репресії проти дисидентів впродовж 1960-1970 рр.

Це вам, наволоч, за Крим і частину Донбасу, які ви підло й підступно, по-злодійськи анексували у 2014 році. Це вам, суки, за вторгнення і війну за фашистським сценарієм сьогодні. За розбомблені і зруйновані дощенту Маріуполь і Харків, за понівечені Київ, Чернігів, Херсон, Миколаїв, Суми, за десятки малих міст – Тростянець, Охтирку, Гостомель, Бориспіль, Бровари, за знищений літак «Мрія», за стерті з лиця землі українські села. За муки і страждання мільйонів мирних громадян, які змушені покидати рідні домівки й мандрувати світ за очі, аби вижити. За усіх, хто при цьому загинув, за майже 200 дітей, яких ви убили й продовжуєте убивати. За те, що ви споконвіку не давали нам жити на своїй Богом даній землі по-людськи на свій розсуд і бажання. Своєю працею і розумом.

А далі буде ще більше, бо ви нахабно претеся вперед, виконуючи настанови пришибленого на всю голову Путіна. Що ж, це ваш вибір, а наш – знищувати вас без жалю й пощади на кожному кроці. Бо час розплати за усе скоєне вами настав. В багатьох речах можна бути впевненим, а найбільше у тому, що наші предки нами би гордились. Як і ми ними.

Юрій ЧОРНИЙ    

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Передзвоніть мені