Варвара Мотора – жінка-воїн козацької доби

Найвідомішою жінкою-воїном на Запорожжі була Варвара Мотора. У наш час майстриню вбивати на відстані назвали б снайпером, а в козацькі часи вороги прозвали її відьмою.

За легендою, ніхто не знав, ким були її справжні батьки. Сотник запорожців Яшний зі своїми козаками повертався з походу, коли помітив пожежу в знищеному набігом ординців українському селі.

В одній із палаючих хат він почув дитячий плач і вихопив з вогню маленьку дівчинку. Загрубіле у боях козакове серце розтануло, коли побачив очі дитини,  тож удочерив її, назвавши Варварою.

Повернутися на Січ тепер не міг, тож оселився з дитиною біля дніпровських порогів і створив лоцманську флотилію. Так і росла дівчинка поруч із названим батьком – з шаблею і луком, які заміняли іграшки…

У серпні 1635 року запорозькі козаки увірвалися до фортеці Кодак (біля сучасного м. Дніпро), яка вважалася «неприступною» завдяки найкращим на той час методам французької будівельної інженерії і міцного гарнізону польського війська.

Проте і ця фортеця репнула, як горішок, коли прийшов, як писав польський літописець, «Сулима з Черкас і ще два полковники з ним, зібравши три тисячі козаків».

За розпорядженням гетьмана Івана Сулими, у захопленому Старому Кодаку осів загін сотника Яшного, а на посилення йому були відправлені козаки молодого хорунжого Семена Мотори.

 Між Семеном і Варварою невдовзі спалахнуло кохання, утім, сотник був проти – мабуть, не бачив «доброї партії» для доньки у шибайголові-козакові… Та драматичному коханню несподівано допомогла татарська орда, яка здійснила напад на Самарську переправу, яку охороняли козаки Семена Мотори.

У переказах розповідається, що в запеклому бою козаки перемогли переважаючі сили ворога завдяки невідомому лучнику, який із засідки надзвичайно вміло влучав стрілами в ординців. Коли ж після бою прибирали вбитих, раптом помітили, що вони загинули від стріл з написами «Варвара Кодак» (на честь фортеці), «Варвара Яшна» (на честь названого батька) і «Варвара Мотора» (на честь коханого). Відтоді дівчину з трьома «прізвищами» так і прозвали «трьохликою», прийнявши до козацького загону, а старий сотник Яшний вже більше не перечив тому, щоб вона вийшла заміж за Мотору, чиє ім’я писала на стрілах поруч з батьковим…

Записаний краєзнавцем А. Ковальовим у другій половині ХХ ст. на Дніпропетровщині переказ розповідає про подальшу участь цієї жінки у бойових діях козацьких підрозділів.

У повстанні під проводом Якова Острянина (1638 р.), вже як дружина кодацького сотника Семена Мотори, Варвара особливо відзначилась під час захисту повстанського табору біля Жовнина на р. Сулі. Острянин нібито доручив Варварі стріляти особливо важливих персон у ворожому таборі, приставивши до неї шість козаків заряджати мушкети та готувати стріли.

За переказом, розвідники Потоцького виявили, що джерелом «особливого зла» з боку козацького табору є відьма, яка безпомилково відстрілює ротмістрів і вельмож. Перебіжчик-реєстровець повідомив, що та відьма зветься Варварою Кодак.

 Потоцький нібито наказав відкривати гарматний вогонь по всякій жінці, яку буде помічено в козацькому таборі. Дуже багато жіноцтва полягло тоді від розривів порохових ядер. Серед них, за переказом, загинула і Варвара Мотора.

Аліса КАМАЄВА

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Передзвоніть мені