Нутрії – це не тільки знецінене хутро…

Якщо перефразувати відомих під спільним псевдо «кролики» популярних раніше артистів, які, на жаль, десь там «втопилися в русськом мірє», то нутрія – це не тільки знецінене хутро, а й найкраще для людського організму м’ясо. У цьому переконана жителька Ковалівки, що поруч з Немировом, Галина Козубенко. Для того, аби довести це, вона погодилась на інтерв’ю, а якщо виникне потреба, то й не на одне. Отже…

  • Галино Петрівно, якщо ми вже почали з хутра, то згадаймо «рейтинги» чоловічих шапок у ті холодні зими, коли без нього на голові справді було дуже холодно. Найвище, наскільки пригадую, цінувались шапки норкові, потім – ондатрові, за ними – нутрієві і на завершення кроликові. Тобто Данилець з Мойсеєнком уже тоді навіть у гуморі підбріхували: кролики – це далеко не «ценний мех»… А який попит нині на хутро нутрії?
  • Є окремі умільці, зокрема, Віктор Жила, який одночасно з вирощуванням нутрій зумів налагодити вичинку, стрижку, фарбування шкірок та пошиття з них різних виробів. І коштують вони недешево. Ми ж поки що згодовуємо шкірки собакам. І це, на мій погляд, єдиний мінус у вирощуванні нутрій. Все решта викликає у мене лише захоплення.

У нашій немаленькій Ковалівці вистачає підприємливих людей. Ми з чоловіком Олександром теж багато чого перепробували. Розводили свиней, кіз, курей, качок, індиків, у тому числі і бройлерів, вирощували дома гриби гливи і ще багато чого. Але зупинилися на нутріях ось чому. І сама тваринка – неперевершена чистюля, і м’ясо в неї найсмачніше, дієтичне, а головне – найчистіше. Порівняймо, наприклад, з тими ж кроликами. Щоб вони не виздихали всі раптом в одну ніч, треба наробити різних щеплень. А якщо взяти ті бройлери, то всякої хімії в них стільки, що вже на запах і смак вона відчувається. А нутріям цього всього не треба!

Звичайно, нерідко міняю біля них воду, використаною поливаю на городі овочеві. Стараюся влітку каші лише варити, а не запарювати, щоб не скисали. Також на мотузці опускаю для зберігання у погріб.

  • До речі, чим ще годуєте?
  • Та каша здебільшого – суміш подрібнених ячменю, пшениці, кукурудзи. Звичайно, грубо подрібнених. Крім того, кидаємо гілки дерев і кущів, траву, на зиму заготовляємо сіно, кормові буряки. Пробувала і борщ давати – їдять залюбки. А з підгодівлі – трикальцій фосфат, кормові дріжджі.
  • Утримуєте у вольєрах чи у клітках?
  • Лише у вольєрах. Раніше ми мали багато худоби, тому чоловік забетонував підлогу, і їх вийшло чимало. Розмістили цих тварин сім’ями по 6-8 самок на одного самця. Цікаво, що в день народження малечі самка вже перебуває в охоті і може бути покритою, а за чотири місці порадувати черговим потомством. Про свіжу кров самців постійно дбаємо. То придбали його у Рахнах-Лісових, то у Погребищі, то у Вінниці…
  • Як використовуєте м’ясо?
  • Практично на все. Навіть рулетики можна скрутити, і шашлик посмажити. А кілька хвостиків, з яких, зрозуміло, шкірка попередньо знімається, роблять борщі просто неперевершеними.

Вірю в те, що за нутріями – велике майбутнє.

Спілкувався Микола КАВУН

Фото автора

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Передзвоніть мені