Не зачіпайте дядька!..

У більшості Україна асоціюється з жінкою. А насправді втілення України – це сільський дядько-господар років сорока п’яти.

Він спокійно собі щось майструє, ладнає, вирощує і намагається не звертати увагу на тих дурних кротів, що переривають йому города. Або кабана, який забігає у садок і риє та обгризає молоді, посаджені власними натрудженими руками дерева. Або щурів, які облюбували сарай і жеруть зерно, зібране на ниві для годування своєї худобинки.

В їхній уяві дядько такий собі сільський простакуватий «лох», якого можна «розвести» на хавчик, а він їм нічого не робить. Насправді дядьку чисто по-людськи їх шкода, але рівно до того моменту, коли їхня бурхлива діяльність починає загрожувати його, скажімо так, господарчому суверенітету.

І от терпить він, терпить, терпить. А потім міцно зітхає і з твердим: «Та@@@вашумать!!!» встає. І спокійно труїть тих кротів. Або б’є палицею того кабана. Або вершить тотальний щурячий геноцид.

І після чого спокійно сідає собі назад майструвати своє буття.

Ірина ГЛАДЧЕНКО

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Передзвоніть мені