Серед звільнених з полону є наші земляки

Увечері 21 вересня після тривалих переговорів та за сприяння міжнародних партнерів Україна повернула з російського полону 215 військових. Більшість із них – бійці легендарного полку «Азов» та інші захисники Маріуполя й «Азовсталі».

 Обмін основною частиною полонених відбувся у Чернігівській області на кордоні з Білоруссю. А п’ятьох командирів «Азову» російські терористи передали Туреччині – домовлено, що вони до кінця війни перебуватимуть там у комфортних умовах під патронатом президента Туреччини Ердогана. Окрім українців, з російської неволі визволено також 10 іноземних добровольців, які воювали на боці України. Це громадяни США, Британії, Марокко, Швеції та Хорватії, посередником у звільненні яких виступила Саудівська Аравія.

Відомо, що в обмін на наших захисників Росія отримала 55 осіб (імен та військових звань не повідомляють) та свого впливового агента – путінського кума Віктора Медведчука. До речі, «азовців», а особливо їхніх командирів, російські пропагандисти наполегливо називали нацистами, звинувачували у звірствах і запевняли, що на них чекає «вища міра покарання». А тепер вигадують для своїх глядачів пояснення, чому їх обміняли і навіщо Росії потрібен В. Медведчук…

Як повідомили організатори обміну, одразу після того, як росіяни отримали Медведчука, Туреччині були передані командир «Азову» підполковник Національної гвардії України Денис Прокопенко (позивний «Редіс»), в. о. командира 36-ї бригади морської піхоти Сергій Волинський («Волина»), заступник командира полку «Азов» НГУ капітан Святослав Паламар («Калина»), командир 12-ї бригади полковник Нацгвардії Денис Шлега та старший офіцер цього ж полку Нацгвардії Олег Хоменко. Там одразу з ними зустрілись начальник ГУ розвідки Міноборони України Кирило Буданов і міністр внутрішніх справ Денис Монастирський. Умовою звільнення згаданих командирів Росія назвала неповернення їх на фронт, це гарантували всі учасники переговорів, тому ці п’ятеро українських героїв поки що житимуть у Туреччині, а українська влада забезпечить їхнім родинам можливість бачитися з ними.

Серед звільнених, за яких українці переживали протягом останніх місяців, також Дмитро («Орест») Козацький – автор фото з блокадної «Азовсталі», які облетіли світ; начальник патрульної поліції Маріуполя Михайло Вершинін; командир 1-го окремого батальйону морської піхоти Євгеній Бова, 21-річна парамедик Катерина Поліщук (позивний «Пташка»), яка в підземеллях «Азовсталі» не лише рятувала життя захисників і цивільних, а й надихала своїм співом; старший сержант Михайло Діанов (його фото з пораненою рукою теж стало відомим, а після звільнення небайдужі за добу зібрали 5 млн грн йому на операцію, оскільки в полоні рука неправильно зрослася); 30-річна військова лікарка Мар’яна Мамонова, яка потрапила в полон вагітною, а за 3 дні після звільнення народила донечку; надзвичайний воїн Ілля Самойленко – боєць «Азову», який втратив руку та око ще у 2017 році, але навчився стріляти з протезом, повернувся у стрій і теж захищав Маріуполь…

Серед визволених військовослужбовці Національної гвардії, Військово-морських сил, ЗСУ, Державної прикордонної сужби, Тероборони, Нацполіції, СБУ, Держмитслужби та Державної спецслужби транспорту, також двоє цивільних.

«Стан наших військових просто шокуючий. Є випадки, коли родичі не можуть впізнати своїх рідних. Наші хлопці знесилені, контужені, дуже багато прихованих переломів і загострень різного ступеня хронічних хвороб», – розповіли в патронатній службі «Азову». Також зазначається, що в багатьохзвільнених із російського полону діагностована анорексія (виснаження внаслідок голоду), їх не лише не лікували належно, а й катували. Тому повернені герої наразі потребують обстеження та відновлення – дехто лікуватиметься у вітчизняних шпиталях, а дехто  за кордоном.

Завдяки цьому обміну з російського полону нарешті повернувся парамедик із Вінниччини Назарій Гринцевич – наймолодший зі списку «азовців». Своє 19-річчя він відзначив під час масованих артобстрілів на «Азовсталі». Рятував від смерті поранених товаришів, сам теж зазнав поранення та контузії. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Разом із побратимами Назар Гринцевич (позивний «Грінка») три місяці тримав оборону на «Азовсталі», а в полоні був понад чотири місяці. Мама та кохана дівчина бігато разів перечитували повідомлення від нього, написане ще з Маріуполя, в якому Назар обіцяв, що все буде добре і він повернеться. Не обманув. «Ввечері він подзвонив: «Мам, це я, Назар. Я в Україні». Ми плакали, кричали, раділи», – розповіла журналістам мама захисника пані Маріанна. Каже, після цих його слів наче народилася вдруге. Пекло для її сина і для їхньої родини вже позаду.

Молодший сержант Андрій Рибачок захищав Україну з 2014-го. Він теж 19 квітня був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Також був у тому пеклі в Маріуполі, потім у полоні. Його мама Катерина Рибачок теж дочекалась заповітного дзвінка про те, що син уже на волі. Він трохи підлікується в госпіталі, а свій 26-й день народження, сподіваємось, уже святкуватиме 10 жовтня вдома у колі родини.

Серед 215-ти звільнених із російського полону героїв також 35-річний майор Євгеній Дзись із Ксаверівки. Він морський піхотинець 36-ї окремої бригади, мешкає в Миколаєві. Із 2014 року захищав Україну в Маріуполі. Нагороджений у 2020 р. медаллю «За військову службу Україні», у квітні 2022-го орденом Богдана Хмельницького III ступеня. Зв’язок Євгенія з рідними обірвався 2 травня цього року. Слава Богу, тепер обіймуться і наговоряться.

 Звільнений і 20-річний військовослужбовець полку «Азов» Костянтин Нікітенко (позивний «Фокс»), родом із с. Тартак Чечельницької громади. Терористи так званої «ДНР» вигадали про Костю чимало жахів і засудили до смерної кари. Як розповіла «Суспільному» його мама Світлана, син з дитинства захоплювався віртуальними іграми в танки, а потім пішов служити танкістом. Кажуть, знищив близько 30 російських танків…

Наш земляк сержант Віктор Цебрик теж із когорти тих доблесних захисників, що отримали у квітні орден «За Мужність» від Президента України. Нині Віктор у госпіталі, відновлює сили після полону. Про це розповіла журналістам його мама Ірина.

Надійшла також інформація, що серед визволених є і 39-річний воїн з Вінниччини Дмитро Глухенький. Але багатьох своїх захисників Україні ще доведеться визволяти з полону. Зокрема, в лапах рашистів перебувають «азовці» з Жмеринської громади – 20-річний Марк Нартовський та 22-річний Олександр Боярський. Загалом же ворог утримує в полоні близько 2500 українців, серед яких чимало цивільних і жінок.

Юрій СЕГЕДА

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Передзвоніть мені