Його звати “Таклбері”

Серед тих, хто 24 лютого нікуди не тікав, а став на захист рідної домівки – військовослужбовець із позивним «Таклбері».

Чоловік каже, що передчував прихід «недоброзичливих сусідів», і коли в інформаційному просторі попереджали про те, що росіяни готуються до наступу, сприйняв все це серйозно. Ще за місяць до початку повномасштабного вторгнення «Таклбері» зібрав «тривожну валізу», й вона йому стала в нагоді. Головним стимулом, щоб записатися до Тероборони, стала п’ятирічна донька, яка весь час прислухалась до повітряних тривог. Чоловік прагнув якнайшвидше припинити весь той жах, що відбувався довкола і пришвидшити нашу перемогу.

Підприємець із двома вищими освітами, а нині військовослужбовець окремого підрозділу Сил територіальної оборони Вінниччини, який завжди готовий підтримувати своїх побратимів. Ще до війни був інструктором із тактичної стрільби на полігоні. Під час тренувань постійно обмінювався досвідом із тероборонівцями. Кошти, які отримував як грошове забезпечення, витрачав на додаткове спорядження, приціли та екіпірування. Пройшов курси з тактичної медицини. На місці не сидів ніколи, весь час вдосконалювався і виявляв бажання поїхати на передові позиції. В складі зведеної роти пройшли відповідні навчання.

– Русня крила нещадно, касетними боєприпасами, ми стояли на східному напрямку, наразі ці території уже під українським контролем, – розповідає військовослужбовець. – Але вони реально бояться ТрО, бо наші хлопці дійсно хоробрі і винахідливі. Це люди, які будь-якими методами захищатимуть Україну. Я до останнього не казав рідним, куди їду, щоб не хвилювалися. Чи був страх у мене? Він є у кожного, але ти просто не зважаєш на нього і виконуєш свою роботу.

Авто, на якому їхав «Таклбері» з побратимами, підірвалось на протитанковій міні. Він та ще один військовослужбовець отримали травми. Зокрема в «Таклбері» – 4 переломи ноги без зміщення. Два з половиною місяці чоловік лікувався…

Однак, навіть перебуваючи на реабілітації, «Таклбері» хоче приносити користь: продовжує волонтерити, донатить на ЗСУ та навчає цивільне населення на спеціальних курсах поводитися зі зброєю.

Також тероборонівець хоче повернутися знову в стрій, щоб продовжити боротьбу з окупантами. Але для цього потрібно фізично бути здоровим, щоб не стати тягарем під час виконання завдань для своїх побратимів. Він любить і поважає свою країну, тож готовий захищати її стільки, скільки буде потрібно.

120 бригада територіальної оборони ЗСУ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Передзвоніть мені